79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" квітня 2022 р. Справа №909/194/21
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Скрипчук О.С.
суддів Матущака О.І.
Марка Р.І.
секретар судового засідання В.Б. Лагутін
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» за № 3216 ТС від 03.12.2021 (вх. № 01-05/4114/21 від 09.12.2021)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2021 (повний текст рішення складено 18.11.2021, м. Івано-Франківськ, суддя С.М. Кобецька)
у справі № 909/194/21
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Захід», м. Долина Івано-Франківської області
про стягнення 295 305, 27 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Гринь О.С. - керівник
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Захід» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 295 305, 27грн.
Позивач обґрунтовує позов тим, що на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №FO-00309777 від 05.02.2019, заяви про настання події від 29.05.2019, акту огляду КТЗ №09791/01/2019/90 від 07.06.2019, додаткового акту огляду від 25.06.2019, рахунків №ПАсС-0010635 від 08.06.2019, №67 від 14.06.2019, страхових актів №22992в/01/2019 від 11.07.2019, №23322в/01/2019 від 15.07.2019, ним сплачено 393 305,27грн за відновлювальний ремонт транспортного засобу марки «Land Rover» д.н.з НОМЕР_1 , пошкодженого 29.05.2019 у дорожньо-транспортній пригоді з вини водія ОСОБА_1 , що встановлено постановою Святошинського районного суду міста Києва від 26.06.2019 у справі №759/10834/19. Просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування - 295 305, 27грн, яка зменшена на розмір відшкодованого страховиком відповідача ліміту відповідальності встановленої полісом №АО3213969 - 98 000,00грн. Позовні вимоги мотивує статтями 993, 1172, 1187, 1191, 1194 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування».
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2021 позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» задоволено частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Захід» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 2 000,00грн страхового відшкодування. В решті в позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю перед судом фактичного розміру заподіяної шкоди, внаслідок пошкодження транспортного засобу у ДТП, яка відбулась 29.05.2019.
Не погоджуючись з даним рішенням суду Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» подало апеляційну скаргу за № 3216 ТС від 03.12.2021 (вх. № 01-05/4114/21 від 09.12.2021, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2021 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не були з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи. А саме, скаржник стверджує, що наявні в матеріалах справи розрахунки ТОВ «ВіДі- Пауер» № ПАсС-0010635 від 08.06.2019 на суму 368 345,27 грн.; ТОВ Десна» № 67 від 14.06.2019 на суму 24 960,00 грн., а також платіжні доручення № 37020 від 12.07.2019 та № 37384 від 16.07.2019 є належними доказами фактично здійснених відповідачем витрат, зумовлених ДТП по виплаті страхового відшкодування.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу № 31 від 07.02.2022, в якому просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2021 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.
Позивачем (апелянтом) подано до суду клопотання № 3216ТАС від 04.04.2022, в якому просить розглядати справу за відсутності його представника.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2019 між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (страховик/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віді Лізинг» (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №FO-00309777. Предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованого транспортного засобу марки «Range Rover Velar», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Страховим ризиком за цим договором є: ДТП, пожежа, стихійне лихо,ПДТО, незаконне володіння, інше (п. 3.1. договору).
29.05.2019 на автомобільній дорозі Київ-Чоп, 15 кілометр, скоєно дорожньо-транспортну пригоду за участю транспортного засобу «Renault Magnum», державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом «Wielton NS» державний номерний знак НОМЕР_3 (водій ОСОБА_1 , власник ТОВ «Транс-Захід») та транспортного засобу «Range Rover Velar» державний номерний знак НОМЕР_1 (водій ОСОБА_2 , власник ТОВ «Віді Лізинг»).
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 26.06.2019 у справі №759/10834/19 водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП, а саме у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Позивач зазначає, що на підставі заяви про настання події від 29.05.2019, акту огляду КТЗ №09791/01/2019/90 від 07.06.2019, додаткового акту огляду від 25.06.2019, рахунку ТОВ «Віді-Пауер» №ПАсС-0010635 від 08.06.2019, рахунку ТОВ «Десна» №67 від 14.06.2019, страхових актів №22992в/01/2019 від 11.07.2019, №23322в/01/2019 від 15.07.2019, ним платіжними дорученнями №37020 від 12.07.2019, №37384 від 16.07.2019 перераховано на рахунки станцій технічного обслуговування (ТОВ «Віді-Пауер», ТОВ «Десна» страхове відшкодування за договором №FO309777 від 05.02.2019 в загальній сумі 393 305, 27грн з ПДВ.
У відповідності до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія №АО3213969, діючого станом на 29.05.2019, ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» є страховиком транспортного засобу - вантажного автомобіля вантажопідйомністю понад 2 т «Renault Magnu», державний номерний знак НОМЕР_2 ; ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну - 100 000,00грн; франшиза - 2 000,00грн.
Платіжним дорученням №ЗР093238 від 29.10.2019 ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» перераховано на рахунок ПрАТ «Страхова група «ТАС» страхове відшкодування в розмірі 98 000,00грн.
Позивач звертався до відповідача з вимогою №3216/ТАС від 19.08.2020 про сплату 295 305, 27грн - різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою. Проте, дана вимога залишена без задоволення.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування) (ст. 980 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий ризик це - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховий випадок це - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»).
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Аналогічна норма закріплена й у п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування».
Статтею 990 Цивільного кодексу України унормовано, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком. Аналогічна норма закріплена й у п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування».
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяні збитки.
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).
При цьому, згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Спірні правовідносини є деліктним зобов'язанням, стосуються відшкодування роботодавцем шкоди, завданої його працівником під час виконання ним трудових обов'язків внаслідок ДТП, та регулюються положеннями статей 1166, 1187, 1188, 1172 ЦК України.
За загальними правилом частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.
Згідно частини першої статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У відповідності до статті 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страховий поліс це єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору (пункт 1.8. статті 1 вказаного Закону).
Як вказує пункт 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Водночас норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: - межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); - вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); - страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу (пункт 32.7 статті 32); страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи (пункт 12.1 статті 12).
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17, від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, від 21.12.2020 у справі № 911/286/20 визначаючи розмір заподіяної шкоди у разі виникнення спору щодо її розміру суди повинні виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. У таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ. Для визначення, чи підлягає перерахуванню у складі страхового відшкодування сума ПДВ, мають вирішальне значення обставини фактично проведеного відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу потерпілої особи.
Так, судом встановлено, що позивач платіжними дорученнями №37020 від 12.07.2019, №37384 від 16.07.2019 перерахував на рахунки станцій технічного обслуговування - ТОВ «Віді-Пауер», ТОВ «Десна» страхове відшкодування за договором №FO309777 від 05.02.2019 в загальній сумі 393 305, 27грн, на підставі: - заяви про настання події від 29.05.2019; - акту огляду колісного транспортного засобу №09791/01/2019/90 від 07.06.2019; - додаткового акту огляду від 25.06.2019; - рахунку ТОВ «Віді-Пауер» №ПАсС-0010635 від 08.06.2019 на суму 368 345,27грн; - рахунку на оплату ТОВ «Десна» №67 від 14.06.2019 на суму 24 960,00грн; - страхових актів №22992в/01/2019 від 11.07.2019, №23322в/01/2019 від 15.07.2019.
Однак, у п. 14 договору добровільного страхування наземного транспорту №FO-00309777 від 05.02.2019 визначено порядок у умови здійснення страхового відшкодування. Розмір страхового відшкодування розраховується страховиком, виходячи із суми завданого внаслідок настання страхового ризику розміру матеріального збитку, на підставі одного із наступних документів (за рішенням страховика):
а) акту товарознавчого дослідження;
б) калькуляції вартості відновлювального ремонту, яка складена страховиком із застосуванням відповідним чином сертифікованого в Україні програмного забезпечення;
в) калькуляції вартості відновлювального ремонту СТО, що рекомендована страховиком;
г) калькуляції вартості відновлювального ремонту СТО, письмово попередньо погодженої страховиком. При цьому, якщо розмір вартості відновлювального ремонту згідно з такою калькуляцією перевищує більше ніж на 10% розмір вартості відновлювального ремонту згідно з актом товарознавчого дослідження то розрахунок проводиться на підставі акту товарознавчого дослідження.
Матеріали справи не містять жодного документа, зазначеного у пункті 14 договору добровільного страхування наземного транспорту №FO-00309777 від 05.02.2019.
Виставлені станціями технічного обслуговування рахунки на оплату №ПАсС-0010635 від 08.06.2019 на суму 368 345,27грн з ПДВ, №67 від 14.06.2019 на суму 24 960,00грн з ПДВ, не можуть підтверджувати обґрунтованість виплат страхового відшкодування в розмірі 393 305, 27грн.
Матеріали справи не містять актів виконаних робіт/наданих послуг чи будь-якого іншого первинного документу в підтвердження фактичного здійснення ремонту пошкодженого у ДТП 29.05.2019 транспортного засобу марки «Range Rover Velar» д.н.з. НОМЕР_1 .
В тому числі суду не подано доказів в підтвердження того, чи є станції технічного обслуговування ТОВ «Віді-Пауер», ТОВ «Десна» платниками ПДВ, що є необхідною умовою для визначення, чи підлягає перерахуванню у складі страхового відшкодування сума податку на додану вартість.
Актом огляду колісного транспортного засобу №09791/01/2019/90 від 07.06.2019, зафіксовано лише назву деталей та опис пошкоджень. Аналогічно у додатковому Акті огляду від 25.06.2019 перелічено деталі транспортного засобу без вказівки на характер їх пошкоджень (деформація, подряпина, скол, тріщина тощо) та без прийняття відповідних рішень (а.с.12-13).
Крім того, суд звертає увагу на те, що огляд колісного транспортного засобу «Range Rover Velar», проведено оцінювачем 07.06.2019 (а.с.12), а заява про настання події зареєстрована 29.05.2019 (а.с.10), в той час, пунктом 12.6. договору №FO-00309777 від 05.02.2019 обумовлений трьохденний строк з дати реєстрації заяви про подію для надання застрахованого транспортного засобу для огляду страховику.
З метою з'ясування фактичних обставин, що мають значення для справи, суд першої інстанції ухвалою суду від 27.07.2021 призначив у справі судову транспортно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.
За наслідками розгляду клопотання вх№13817/21 від 16.08.2021 судового експерта про надання додаткових матеріалів, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.09.2021 зобов'язано позивача надати суду - об'єктивні вихідні дані про весь перелік, номенклатуру, характер, розміри та об'єми пошкоджень транспортного засобу «Range Rover Velar» з яких можливо однозначно визначити конкретні ремонтно-технологічні операції з його відновлення або про номенклатуру, характер, складність фактично необхідного відновлювального ремонту з усунення отриманих у дорожньо-транспортній пригоді 29.05.2019 пошкоджень (усі конкретні ремонтно-технологічні операції з відновлення автомобіля з позначенням розмірів і характеру або трудомісткості усунення тих деформацій кузова, які підлягають ремонту); - каталожні номери складових зазначених у рахунку № ПАсС-0010635 від 08.06.2019; - інформацію щодо прийнятих оцінювачем Рябошапкою І.В. рішень по пошкоджених складових зазначених у акті № 09791/01/2019/90 огляду колісного транспортного засобу від 07.06.2019 (оскільки графи рішень незаповнено); - роз'яснення, щодо додаткового акту огляду від 25.06.2019, складеного Антосіною М.Л. (перелічено складові без зазначення характеру їх пошкоджень, відсутні рішення про їх заміну, ремонт, дефектування).
Однак, позивач вимоги ухвали суду від 06.09.2021 не виконав, витребувані судом докази не подав. Через ненадання матеріалів, необхідних для проведення транспортно-товарознавчої експертизи судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерствa юстиції України направлено суду повідомлення №3708 від 11.10.2021 (вх№16233/21 від 19.10.2021) про неможливість надання висновку.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено фактичного розміру, заподіяної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу «Range Rover Velar» у ДТП (29.05.2019), а відтак, і не доведено обґрунтованість сплати страхового відшкодування відповідно до умов договору від 05.02.2019, №FO-00309777 добровільного страхування наземного транспорту
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Водночас, суд звертає увагу на те, що платіжним дорученням №ЗР093238 від 29.10.2019 ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було перераховано на рахунок ПрАТ «Страхова група «ТАС» (позивача) страхове відшкодування в розмірі 98 000,00грн., згідно Акту № 190000254193 від 22.10.2019 та претензії № Г0403/6614.
Враховуючи те, що позивачем не доведено фактичного розміру заподіяної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу «Range Rover Velar» у ДТП, відтак, позовні вимоги ПрАТ «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 293 305, 27грн., в порядку суброгації, є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.
За таких обставин, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2021 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в оскаржуваному рішенні суду.
Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції слід покласти на апелянта в порядку ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1. В задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» за № 3216 ТС від 03.12.2021 (вх. № 01-05/4114/21 від 09.12.2021) відмовити.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2021 у справі № 909/194/21 залишити без змін.
3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя О.І. Матущак
Суддя Р.І. Марко