Постанова від 20.04.2022 по справі 140/5345/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/5345/21 пров. № А/857/241/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці Державної митної служби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року (прийняте у м. Луцьку, суддею Волдінером Ф. А.) у справі № 140/5345/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдавто груп" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдавто груп" (далі - ТзОВ "Трейдавто груп") звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 15 березня 2021 року № UA204000/2021/000018/1.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що ним було надано відповідачу всі документи, які дають можливість однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару «автомобіль вантажний для перевезення контейнерів марки MAN, TGX 18.500, ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_1 , 2017 року виготовлення», згідно митної декларації від 10.03.2021 № UA204020/2021/213069 є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки прийнято всупереч положенням статей 49, 57, 58 МК України, без дотримання умов, передбачених статтями 53, 54, 55, 64 МК України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA204000/2021/000018/1 від 15 березня 2021 року.

Стягнуто на користь ТзОВ «Трейдавто Груп» за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн та та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила Рівненська митниця Державної митної служби, яка вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам митного органу, неповно з'ясував обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору та неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності відомостей про заявлену митну вартість та щодо числових значень складових митної вартості товару, а подані для підтвердження митної вартості товару документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містили розбіжності і неточності. У зв'язку з цим та з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого транспортного засобу декларанту було направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до приписів частини 3 статті 53 Митного кодексу України.

На письмову вимогу митниці декларант надіслав додаткові документи, однак, відсутність у повній мірі документального спростування виявлених невідповідностей унеможливила визначення митної вартості товарів за основним методом, оскільки документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

З наведених підстав вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 15 березня 2021 року № UA204000/2021/000018/1 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

Рівненською митницею заявлено клопотання про заміну відповідача у справі з Поліської митниці Держмитслужби на Рівненську митницю.

Постановою КМ України № 895 від 30.09.2020 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» та наказами Державної митної служби України № 460 від 19.10.2020 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби як відокремлених підрозділів» та № 480 від 27.10.2020р. «Про реорганізацію територіальних органів Держмитслужби» Поліську митницю Держмитслужби реорганізовано.

Згідно наказу № 472 від 30.06.2021 новоутворені митниці як відокремлені підрозділи Державної митної служби України розпочали з 00 год. 00 хв. 01.07.2021 здійснення покладених на них функцій і повноважень.

У процесі реорганізації утворено відокремлений підрозділ Держмитслужби - Рівненську митницю, зоною діяльності якої є виключно Рівненська обл. (а. с. 215 - 219).

Виходячи з наведеного, в порядку ст. 52 КАС України судом апеляційної інстанції допущено заміну відповідача Поліської митниці Держмитслужби її правонаступником Рівненською митницею (відокремленим підрозділом Державної митної служби України) (код ЄДРПОУ 43958370).

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, о 01 липня 2020 року між ТзОВ «Трейдавто Груп» та компанією AM.TRAIDING було укладено зовнішньоекономічний контракт № 02/07-20.

За умовами контракту, зокрема, ст. ст. 2-1 поставки здійснюються на умовах DAP - Ягодин, Луцьк, Ковель, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, за домовленістю сторін.

Ціни та загальна вартість зазначаються у рахунках-фактурах на кожну окрему партію товарів. Розрахунки за товар здійснюються на умовах післяоплати, у валюті Євро або долар США на банківський рахунок.

10 березня 2021 року з метою митного оформлення товару - «автомобіль вантажний для перевезення контейнерів марки MAN, TGX 18.500, ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_1 , 2017 року виготовлення», ТзОВ «Трейдавто Груп» подало електронну митну декларацію, що зареєстровано за № UA204020/2021/213069, в якій вартість ввезеного товару визначено за основним методом (за ціною договору/контракту).

Для підтвердження митної вартості товару - «автомобіль вантажний для перевезення контейнерів марки MAN, TGX 18.500, ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_1 , 2017 року виготовлення», за митною декларацією UA204020/2021/213069 декларантом було надано такі товаросупровідні документи: сертифікат відповідності № Р328104 від 10 березня 2021 року, рахунок-фактура № 5020210163 від 25 лютого 2021 року, декларацію про походження товару, сертифікат з перевезення за № Е5/921/281 від 02 березня 2021 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, висновок про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними установами № 2112-579/В від 10 березня 2021 року, зовнішньоекономічний контракт № 02/07-20 від 01 липня 2020 року, копія митної декларації країни-відправлення (експортна декларація) № 21ВЕЕ00000016480564 від 25 лютого 2021 року.

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту надіслано повідомлення про необхідність надання в десятиденний строк додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості на заявлених комерційних умовах поставки; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (за наявності) та однозначно кореспондуються із імпортованим товаром.

Листом від 15 березня 2021 року № 15/03-21 ТзОВ «Трейдавто Груп» надано письмові пояснення, до яких долучено виписку із бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни на імпортований товар (сміттєвоз) з перекладом.

15 березня 2021 року Поліська митницею ДМС відмовила у митному оформленні товару, оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2021/00055 та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2021/000018/1.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 25.03.2021 №UA204000/2021/000029/2 вказано, що митна вартість ввезених товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем визначеним декларантом, оскільки документи подані до митного оформлення містять розбіжності та неточності, зокрема:

- декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком, визначених у частинах 2-4 статті 53 МК України та у відповідності до частини п'ятої статті 54 МК України, де вказано, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви документа, чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статтею 17 Угоди про застосування статті 7 ГАТТ/СОТ від 1994 року;

- подані до митного оформлення документи містять розбіжності і неточності, зокрема вказано, що згідно поданої до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 25 лютого 2021 року № 21ВЕЕ00000016480564 товар за кодом 87704239900 експортовано з Королівства Бельгія, при цьому до митного оформлення заявлено країну відправлення Словаччини та товар за кодом 8704229900;

- згідно свідоцтва згідно свідоцтва про реєстрацію від 06 березня 2017 року №EQ025011 транспортний засіб зареєстровано у Німеччині на компанію WESTF. - LІРРЕ SPEDITIONS - LAGERHAUS GMBH, що не кореспондується із відомостями про продавця товару згідно комерційного рахунку від 25 лютого 2021 року № 502020163 та контракту від 01 липня 2020 року № 02/07-20;

- відповідно до пункту 4.1. контракту від 01 липня 2020 року № 02/07-20 оплата товару здійснюється на умовах післяоплати. Комерційний рахунок від 25 лютого 2021 року №5020210163 також не містить точних термінів оплати;

- внутрішньої калькуляції собівартості, що відображала б вплив усіх зазначених чинників не надано;

- не надано рахунок-фактуру.

- лист аM Trading s.r.o. dsl 27/01/2021 №11/03/21 з поясненнями щодо формування вартості імпортованого товару датований раніше факту купівлі самого товару, про що зазначено у повідомленні про надання додаткових документів та пояснень.

Поліська митниця ДМС стверджує, що володіє інформацією щодо вартості товарів аналогічних ввезеному, згідно митної декларації, за якою було проведено митне оформлення такого самого контейнера за ціною 36 500 Євро.

З метою випуску товару у вільний обіг позивачем оформлено нову митну декларацію №UA204020/2021/214522, зі сплатою усіх необхідних митних платежів, з врахуванням скоригованої митної вартості товару.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Поліської митниці ДМС від 15 березня 2021 року № UA204000/2021/000018/1 про коригування митної вартості товару, оскаржив його до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

За приписами частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема:

на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частинами першою, третьою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи згідно переліку, наведеного у цій нормі.

За вимогами частин першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 5 статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом цих норм митна вартість товарів визначається декларантом; водночас митний орган контролює правильність визначення такої вартості і за результатами здійснення такого контролю, у випадку неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, приймає рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України.

Як видно з матеріалів справи, на підтвердження задекларованої митної вартості товару позивач надав до митного оформлення такі документи: сертифікат відповідності №Р328104 від 10 березня 2021 року, рахунок-фактура № 5020210163 від 25 лютого 2021 року, декларацію про походження товару, сертифікат з перевезення № Е5/921/281 від 02 березня 2021 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, висновок про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними установами №2112-579/В від 10 березня 2021 року, зовнішньоекономічний контракт № 02/07-20 від 01 липня 2020 року, копія митної декларації країни-відправлення (експортна декларація) за №21ВЕЕ00000016480564 від 25 лютого 2021 року.

Наявність розбіжностей у документах, поданих з митною декларацією від 10.03.2021 № UA204020/2021/213069, підтверджується дослідженими судом доказами.

Так, при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення встановлено:

- згідно поданої до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 25 лютого 2021 року № 21ВЕЕ00000016480564 товар за кодом 87704239900 експортовано з Королівства Бельгія, при цьому до митного оформлення заявлено країну відправлення - Словаччина та товар за кодом 8704229900;

- згідно свідоцтва про реєстрацію від 06 березня 2017 р. № EQ025011 транспортний засіб зареєстровано у Німеччині на компанію WESTF. - LІРРЕ SPEDITIONS - LAGERHAUS GMBH, що не кореспондується із відомостями про продавця товару згідно комерційного рахунку від 25 лютого 2021 р. № 502020163 та контракту від 01 липня 2020 р. № 02/07-20;

- відповідно до пункту 4.1. контракту від 01 липня 2020 року № 02/07-20 оплата то-вару здійснюється на умовах післяоплати. Комерційний рахунок № НОМЕР_2 від 25 лютого 2021 року також не містить точних термінів оплати;

У зв'язку з наведеним та з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого транспортного засобу декларанту було направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до приписів частини 3 статті 53 Митного кодексу України.

Декларанту 10.03.2021 надано консультацію стосовно рівня митної вартості товару, яким володіє Поліська митниця Держмитслужби, та який можливо застосувати до імпортованого товару, шляхом направлення електронного повідомлення.

На письмову вимогу митниці 15.03.2021 декларантом надіслано додаткові документи: лист продавця про формування ціни товару від 11.03.2021, повідомлення про надання додаткових документів та пояснень від 15.03.2021 №15/03-21.

Разом з тим, як зазначено митним органом:

- внутрішньої калькуляції собівартості, що відображала б вплив усіх зазначених чинників не надано;

- не надано рахунок-фактуру від 17.02.2021 №202102010, при тому, що у повідомленні про надання додаткових документів та пояснень зазначено, що товар придбано за ціною 13500 євро у компанії FICHTNER, що підтверджується рахунком-фактурою від 17.02.2021 № 202102010;

- лист аM Trading s.r.o. dsl 27/01/2021 № 11/03/21 з поясненнями щодо формування вартості імпортованого товару датований раніше факту купівлі самого товару, про що зазначено у повідомленні про надання додаткових документів та пояснень.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконання вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких здійснено.

Аналіз норм МК України дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення заявленої декларантом митної вартості може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Як встановлено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

В силу приписів частини дев'ятої статті 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Оскільки в ході судового розгляду справи встановлено розбіжності та невідповідності в поданих декларантом документах, висновок відповідача про неправильно визначену декларантом митну вартість товару за першим методом суд вважає обґрунтованим та таким, що узгоджується з фактичними обставинами справи.

Суд зазначає, що, запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Відповідно до частини п'ятої статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 54 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Як видно із спірного рішення від 15 березня 2021 року №UA204000/2021/000018/1, відповідач вважає, що вартість товару не може бути визначена за вартістю, заявленою декларантом у митній декларації, оскільки подані декларантом документи містять розбіжності. Митним органом вказано про неможливість визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником, для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), а тому митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 МК України. Митну вартість імпортованих товарів визначено на підставі відомостей щодо вартості аналогічного товару, які пропонувались для продажу незалежному колу покупців за вартістю нетто 36500 за шт.

Частиною першою статті 62 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною.

За приписами статті 63 МК України для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум:

1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;

2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну;

3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях згідно положень статті 64 МК України.

Як встановлено судом, митним органом було проведено процедуру консультацій з декларантом з метою визначення митної вартості товару, придбаного позивачем, та застосовано послідовність методів визначення вартості товару, що підтверджується змістом оскаржуваного рішення.

У зв'язку з неможливістю застосування методів щодо ідентичних та подібних товарів, методів віднімання та додавання, що обґрунтовано у оскарженому рішенні (з підстав відсутності у митного органу належної інформації), митна вартість товару, придбаного та ввезеного позивачем була скоригована відповідачем за методом митної вартості товару, визначеного підпунктом "ґ" пункту 2 частини першої статті 57 МК України - резервним методом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що використовуючи право, передбачене частиною 5 статті 54 МК України, митним органом обґрунтовано не визнано митну вартість імпортованого позивачем товару за ціною договору, оскільки надані декларантом документи містять вищевказані недоліки та розбіжності. Тому, оскаржуване рішення про коригування митної вартості відповідає вимогам частини 2 статті 55 МК України, оскільки у графі 33 містить обгрунтовані причини через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, позаяк суб'єкт владних повноважень Поліська митниця Держмитслужби, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару від 15 березня 2021 року №UA204000/2021/000018/1 діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений законами та Конституцією України.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці Державної митної служби задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року в адміністративній справі № 140/5345/21 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдавто груп" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин

Попередній документ
104043677
Наступний документ
104043679
Інформація про рішення:
№ рішення: 104043678
№ справи: 140/5345/21
Дата рішення: 20.04.2022
Дата публікації: 26.04.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (06.01.2022)
Дата надходження: 06.01.2022
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення