21 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/159/21 пров. № А/857/5035/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року з питань судового контролю за виконанням судового рішення (головуючий суддя: Калинич Я.М., місце ухвалення - м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 , звернувся з позовом до суду, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку основного розміру пенсії за вислугу років військової служби у відповідності до оновленої довідки № ХР14331, з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.04.2019.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок основного розміру пенсії за вислугу років військової служби ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та її виплату з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, згідно оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХР14331, з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.02.2021, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021, позов задоволено.
Позивачем 10.02.2022 подано заяву про встановлення судового контролю за наведеним вище судовим рішенням. Заява обґрунтована тим, що на виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок з 01.04.2019, за період з 01.04.2019 по 31.05.2021. У результаті перерахунку утворилась заборгованість в розмірі 105392,04 грн, яка до цього часу не виплачена. Отже, рішення суду по цей час залишається невиконаним в частині виплати заборгованості по пенсії за період з 01.04.2019 по 31.05.2021.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року заяву ОСОБА_1 , яка подана в порядку ст. 382 КАС України, про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишено без задоволення.
Із цим судовим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає таке необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати ухвалу та задовольнити заяву.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на аналогічні підстави викладені у заяві про встановлення судового контролю за судовим рішенням.
Враховуючи те, що від учасників справи не надійшло клопотань про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції дійшов висновку за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави вважати, що відповідач навмисно не виконує рішення суду, оскільки таке виконується з дотриманням вимог чинного законодавства та в межах бюджетних асигнувань.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З наведених правових норм, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, а виконання рішення забезпечується, зокрема, і шляхом встановлення судового контролю у виді подання звіту про виконання судового рішення.
На думку суду апеляційної інстанції, встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 у справі № 260/159/21 відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, на підставі довідки № ХР 14331 від 02.12.2020 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, яка видана Закарпатським обласним військовим комісаріатом.
Розмір перерахованої пенсії з 01.06.2021 становить 12321,75 грн.
Крім цього, на виконання судового рішення, відповідачем нараховано позивачу різницю в пенсії за минулий час (з урахуванням виплачених сум) за період з 01.04.2019 по 31.05.2021 у розмірі 105392,04 грн.
Натомість, вказана сума боргу буде виплачена після виділення коштів із Державного бюджету України (а. с. 97, 98).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Таким чином, виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України.
Також, слід зазначити, що в силу статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Отже, у розглядуваних спірних правовідносинах, відповідач не мав об'єктивної фінансової можливості в повному обсязі виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету України, на виплату перерахованих сум пенсії позивача не виділялись, а тому за встановлених обставин цієї справи, не можна дійти висновку, що позивачу не були перераховані кошти без поважних причин.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 12.02.2021 у справі № 260/159/21, а тому у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю необхідно відмовити повністю.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, 382 КАС України, суд --
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року з питань судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 260/159/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. В. Ніколін
М. А. Пліш