21 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/12360/21 пров. № А/857/4092/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року про повернення позовної заяви (постановлена головуючою-суддею Кедик М.В. у м. Львові) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації, Львівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Львівської обласної державної адміністрації (далі - Львівська ОДА, відповідач-1) щодо ненадання відповіді на заяву від 15.06.2021 та невчинення дій, зобов'язати Львівську районну державну адміністрацію (далі - Львівська РДА, відповідач-2) в особі управління соціального захисту населення провести перерахунок відповідно до вимог законодавства з врахуванням фактичного доходу і виплатити їй субсидію за період 2018-2021 роки та стягнути на її користь 40000 грн моральної шкоди солідарно з відповідачів.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 позовну заяву було повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій через порушення норм процесуального права просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу порушив норми матеріального та процесуального права щодо підстав звільнення від сплати судового збору за наявності відповідного посвідчення. Також скаржниця звертає увагу суду на те, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 було скасовано ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви з аналогічних підстав, зокрема сплати судового збору та клопотання про залучення третьої особи. Проте, суд першої інстанції вдруге відмовив позивачу в доступі до суду.
Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.
Згідно ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені у пункті 3 частини першої статті 294 цього Кодексу (щодо повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а справу направити до суду першої інстанції на продовження її розгляду, з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконала, а подані нею заперечення щодо виконання ухвали суду від 14.01.2022 фактично зводяться до незгоди з ухвалою про залишення позовної заяви без руху. При цьому, зазначив, що в матеріалах справи відсутні додатки до позовної заяви, що унеможливлює вирішення питання про відкриття провадження.
Проте, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, до яких він прийшов з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Пунктом 1 частини 4 наведеної статті визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Як згадувалось вище, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість вирішення питання відкриття провадження, оскільки в матеріалах справи відсутні додатки до позовної заяви.
При цьому, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 02.08.2021, оскільки спір у даній справі не пов'язаний із соціальним захистом позивача як учасника бойових дій або Героя України, а тому вважав, що позивач мала б сплатити судовий збір.
На виконання вимог ухвали від 02.08.2021 про залишення позовної заяви без руху позивачем надіслано заперечення, у яких позивач зазначила, що має статус учасника війни. Також вказує, що моральна шкода є немайновою, а тому вимогу сплатити судовий збір вважала незаконною.
Суд першої інстанції дійшов висновку про повернення позовної заяви, оскільки подані позивачем заперечення щодо виконання ухвали суду від 02.08.2021 фактично зводиться до незгоди з ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху, вимоги такої не виконано та не усунуто недоліки позовної заяви.
Надалі, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду вищевказану ухвалу від 16.08.2021 про повернення позовної заяви скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач звернулася до суду з позовом щодо оскарження бездіяльності відповідача, яке зачіпає, на її думку, порядок, обсяг соціальних гарантій та стосується соціального і правового захисту ветеранів війни, а тому дійшов висновку, що відповідно до статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач звільнена від судових витрат щодо розгляду питань, пов'язаних з їх соціальним захистом.
Також, щодо неподання позивачем заяви про залучення третьої особи у порядку частини другої статті 49 КАС України, із зазначенням на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов'язки цієї особи може вплинути рішення у справі, зазначив, що неусунутий недолік позовної заяви має формальний характер, є незначним і не перешкоджає суду вчинити дії, необхідні для відкриття провадження у справі.
Крім того, суд не повинен тлумачити положення статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, а також, застосовуючи положення статті 160,161 КАС України, формально підходити до цих норм, у зв'язку з чим позовні заяви безпідставно залишати без руху та повертати.
Проте, суд першої інстанції не взяв до уваги вищенаведеного та дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху та вдруге повернув фактично з тих самих підстав.
Відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І Конвенції.
В силу положень статті 13 розділу І Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Так, у справі «Delcourt v. Belgium», Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення .
У справі «Bellet у. France» ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права .
Як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Оскільки, суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував та не в повному обсязі дослідив фактичні обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 12, 308, 312, 310, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року про повернення позовної заяви по справі №380/12360/21 скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
С. М. Шевчук