Справа № 640/7080/21 Головуючий у І інстанції - Кузьменко А.І.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
20 квітня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Кучми А.Ю., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Підприємства об'єднання громадян «Київське учбово-виробниче підприємство № 4 Українського товариства сліпих» про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позов до Підприємства об'єднання громадян «Київське учбово-виробниче підприємство № 4 Українського товариства сліпих», в якому просило:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації виробничої будівлі літери «А», 4-го поверху будівлі літери «Б» Підприємства об'єднання громадян «Київське учбово-виробниче підприємство № 4 Українського товариства сліпих» та станції технічного обслуговування автомобілів «Авто-Стейт», розташованої на території Підприємства об'єднання громадян «Київське учбово-виробниче підприємство № 4 Українського товариства сліпих» за адресою: вул. Фанерна, 4 у Дніпровському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов'язання Підприємства об'єднання громадян «Київське учбово-виробниче підприємство № 4 Українського товариства сліпих» знеструмити та накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері зазначених приміщень Підприємства об'єднання громадян «Київське учбово-виробниче підприємство № 4 Українського товариства сліпих»;
- обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві;
- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що в ході проведення перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки Відповідача встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на об'єкті, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації виробничої будівлі літери «А», 4-го поверху будівлі літери «Б» Підприємства об'єднання громадян «Київське учбово-виробниче підприємство № 4 Українського товариства сліпих» та станції технічного обслуговування автомобілів «Авто-Стейт», розташованої на території Підприємства об'єднання громадян «Київське учбово-виробниче підприємство № 4 Українського товариства сліпих» за адресою: вул. Фанерна, 4 у Дніпровському районі м. Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу № 808 від 16.12.2020 «Про проведення позапланових перевірок», посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 4620 від 30.12.2020 Дніпровським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання - ПОГ «Київське УВП № 4 УТОС» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 28.01.2021 № 33.
За результатами проведення заходу контролю Позивачем встановлено наявність 56 порушень Відповідачем вимог законодавства, а саме:
- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів та кабелів в приміщеннях будівель літери «А», літери «Б», літери «В» та на території підприємства не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (п. 1.6 Розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні (далі- ППБУ));
- в складських та виробничих приміщеннях будівель літери «А», літери «Б», літери «В» допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) (п. 1.18 Розділу IV ППБУ);
- в приміщеннях будівель літери «А», літери «Б» та гуртожитку (хостелу) ФОП ОСОБА_1 допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією (п. 1.18 Розділу IV ППБУ);
- в коридорах гуртожитку (хостелу) ФОП ОСОБА_1 допускається відкрите прокладання захищених проводів з оболонками з горючих матеріалів на відстані від них до горючих основ (конструкцій, деталей) менше 0,01 метра (п. 1.12 Розділу IV ППБУ);
- в виробничих приміщеннях будівлі літери «А», та у приміщеннях гуртожитку (хостелу) ФОП ОСОБА_1 допускається улаштування та експлуатація тимчасових дільниць електромережі (п. 1.8 Розділу IV ППБУ);
- в виробничих приміщеннях будівель літери «А», літери «В», в коридорах поверхів будівлі літери «Б» та у гуртожитку (хостелу) ФОП ОСОБА_1 відгалужувальні та з'єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів (п. 1.7 Розділу IV ППБУ);
- на електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати та обладнання, яке встановлено у пожежонебезпечних зонах будівель літери «А» та літери «В» не нанесені знаки, шо вказують на їх ступінь згідно з чинними стандартами (п. 1.5 Розділу IV ППБУ);
- не проведений планово-попереджувальний ремонт електромереж будівель літери «А», літери «Б», літери «В» у відповідності до вимог Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правил улаштування електроустановок (п. 1.1 Розділу IV ППБУ);
- у приміщеннях будівлі літери «А» допускається використання саморобних електронагрівальних приладів (п. 1.18 Розділу IV ППБУ);
- електричні розетки, вимикачі, перемикачі встановлені на горючі основи (конструкції) в приміщеннях будівлі літери «А» та гуртожитку (хостелу) ФОП ОСОБА_1 (п. 1.17 Розділу IV ППБУ);
- не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання в приміщеннях гуртожитку (хостелу) ФОП ОСОБА_1 (п. 1.20 Розділу IV ППБУ);
- в приміщеннях будівлі літери «А» допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електрощитів та під ними (п. 1.18 Розділу IV ППБУ);
- в приміщеннях СТО ТОВ «Авто-Стейт» допускається прокладання електричних проводів по горючим конструкціям (поверхням) (п. 1.12 Розділу IV ППБУ);
- електрощити, групові електрощитки будівель літери «А», літери «Б», літери «В» не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (п. 1.16 Розділу IV ППБУ);
- коридори, проходи, сходові клітки, виходи та інші шляхи евакуації в будівлях літери «А», літери «Б», літери «В» не забезпечені (обладнані) евакуаційним освітленням (п. 2.31 Розділу IІІ ППБУ);
- на шляхах евакуації в коридорі гуртожитку (хостелу) ФОП ОСОБА_1 допускається розташування дверей з приміщень кімнат таким чином, що при їх відкриванні вони перешкоджатимуть вільній евакуації людей (п. 2.23, п. 2.37 Розділу IІІ ППБУ);
- з приміщень гуртожитку (хостелу) ФОП ОСОБА_1 не виконаний другий евакуаційний вихід (п. 2.23, п. 2.26 Розділу IІІ ППБУ);
- ширина проходу на шляхах евакуації в коридорі гуртожитку (хостелу) ФОП ОСОБА_1 менше 1-го метру в порушення вимог п. 7.2.7 ДБН В. 1.1-7:2016 (п. 2.23 Розділу IІІ ППБУ);
- на шляхах евакуації з коридору гуртожитку (хостелу) ФОП ОСОБА_1 допускається влаштування перепаду висот (п. 2.23 Розділу IІІ ППБУ);
- на сходовому майданчику 4-го поверху будівлі літери «Б» допускається зберігання горючих матеріалів (п. 2.37 Розділу IІІ ППБУ);
- в коридорі 4-го поверху на шляхах евакуації (будівля літери «Б») допускається встановлення перегородки, що перешкоджає вільній евакуації людей Підприємства об'єднання громадян "Київське учбово-виробниче підприємство№4 Українського товариства сліпих" (п. 2.37 Розділу IІІ ППБУ);
- допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкту, а саме опорядження (облицювання) стелі на шляхах евакуації в приміщеннях СТО ТОВ «Авто-Стейт» виконане з горючих матеріалів (п. 22 Розділу ІІ, п. 2.23 Розділу IІІ ППБУ);
- дерев'яні елементи (конструкції) горищних покриттів в будівлях літери «А» та СТО не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (п. 2.5 Розділу IІІ ППБУ);
- не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин на будівлях підприємства (п. 1.10 Розділу IІІ ППБУ);
- не пофарбовані згідно вимог зовнішні сходи і огорожа на дахах будівель підприємства (п. 3.9 Розділу IІІ ППБУ);
- приміщення, будівлі, споруди на території підприємства не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації в порушення вимог п. 5.1, додаток А (обов'язковий) таблиці A.I, А.2 ДБН В.2.5-56:2014 (п. 1.2 Розділу V ППБУ);
- приміщення, будівлі, споруди на території підприємства не обладнані системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей в порушення вимог Додатку Б (обов'язковий) таблиця Б.I ДБН В.2.5-56:2014 (п. 1.2 Розділу V ППБУ);
- фарбувальна та сушильна камера, яка розміщена в приміщенні СТО ТОВ «Авто-Стейт» не обладнана системою автоматичного пожежогасіння (п. 2.10 Розділу VІІ ППБУ);
- технічне переоснащення частини приміщень 4-го поверху в будівлі літери «Б» (де розташований гуртожиток (хостел) ФОП ОСОБА_1 здійснено без розробки проектної документації, яка повинна бути затверджена у встановленому порядку, що призвело до зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкту (п. 21, п. 22 Розділу ІІ ППБУ);
- допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме двері приміщень електрощитових не виконані протипожежними з відповідним класом вогнестійкості (п. 2.3 Розділу ІІІ ППБУ);
- в приміщеннях СТО ТОВ «Авто-Стейт» допускається улаштування тимчасового пічного опалення (п. 2.14 Розділу ІV ППБУ);
- складські приміщення, що розташовані в підвальному поверсі будівлі літери «Б» не обладнані системою димовидалення (пп. 8 п. 9.1 Розділу VІ ППБУ);
- комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах будівлі літери «Б», через які допускається прокладання інженерного та комунікаційного обладнання не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який повинен забезпечувати нормовану межу вогнестійкості та димогазонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод (п. 2.4 Розділу ІІІ ППБУ);
- приміщення, будівлі, споруди та територія підприємства не забезпечені знаками безпеки згідно ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ.Цвета сигнальньїе и знаки безопасности» та ДСТУ ISO 6309:2007 „Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форми та колір" (п. 8 Розділу ІІ ППБУ);
- пожежні кран-комплекти підприємства не укомплектовані стволами та рукавами в повному обсязі (п. 2.2 Розділу V ППБУ);
- не проведене перекантування існуючих пожежних рукавів, які розміщені в пожежних кран-комплектах підприємства (п. 2.2 Розділу V ППБУ);
- пожежні кран-комплекти підприємства не пройшли технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування (п. 2.2 Розділу V ППБУ);
- територія підприємства, будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки не забезпечені первинними засобами пожежогасіння: ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежним інструментом та вогнегасниками у достатній кількості (п. 3.6 Розділу V ППБУ);
- другий в'їзд (виїзд) з території об'єкту захаращений матеріальними цінностями (п. 1.2, п. 1.3, п. 1.4 Розділу ІІІ ППБУ);
- не виконаний протипожежний розрив згідно вимог будівельних норм між будівлею літери «А» та металевим ангаром (п. 1.1 Розділу ІІІ ППБУ);
- допускається стоянка транспортних засобів у наскрізних проїздах та під'їздах до будівель і споруд та на відстані менше 10 м від в'їзних воріт (п. 1.16 Розділу ІІІ ППБУ);
- особи (зварювальники), які здійснюють роботу пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою не проходять спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) (п. 15 Розділу ІІ ППБУ);
- коридори поверхів в будівлі літери «А» та гуртожитку (хостелу) ФОП ОСОБА_1 не забезпечені відповідними планами (схемами) евакуації людей на випадок пожежі (п. 5 Розділу ІІ ППБУ);
- пожежні щити (стенди), які розташовані на території підприємства не укомплектовані протипожежним інвентарем згідно норм належності (п. 3.11 Розділу V ППБУ);
- територія підприємства систематично не очищатися від сміття та горючих відходів виробництва (п. 1.1 Розділу ІІІ ППБУ);
- не всі наявні вогнегасники підприємства пройшли технічне обслуговування (перезарядку) (п. 3.17 Розділу V ППБУ);
- не забезпечений вільний підступ до засобів пожежогасіння пожежних кран-комплектів на 2-му поверсі в приміщеннях метало-штампувальної дільниці (п. 1.3 Розділу V ППБУ);
- для кожного приміщення підприємства не розроблена та не затверджена керівником об'єкту інструкція про заходи пожежної безпеки (п. 4 Розділу ІІ ППБУ);
- допускається куріння працівників підприємства у не спеціально відведених та облаштованих для цього місцях (п. 1.19 Розділу ІІІ ППБУ);
- посадовими особами підприємства не пройдено спеціальне навчання та перевірка знань з питань пожежної безпеки у порядку встановленому постановою кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 (п. 16 Розділу ІІ ППБУ);
- члени пожежної дружини не застраховані від нещасних випадків у страховій компанії відповідно до Закону України «Про страхування» та у відповідності до вимог пункту 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 564 (п. 12 Розділу ІІ ППБУ);
- на вхідних дверях виробничих та складських приміщень підприємства не вивішені таблички із визначенням категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також класу зон за "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" (п. 2.9 Розділу ІІІ ППБУ);
- на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки (п. 4 Розділу І, п. 1, п. 3 Розділу ІІ ППБУ);
- на об'єкті не розроблена та не затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку потрібно проводити практичні тренування всіх задіяних працівників (п. 5 Розділу ІІ ППБУ);
- для працівників охорони (сторожів) не розроблено інструкцією, в якій необхідно визначити їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також вказати хто з посадових осіб об'єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі (п. 10 Розділу ІІ ППБУ);
- господарська діяльність суб'єктів господарювання (орендарів в приміщеннях та на території підприємства) здійснюється без оформлення у встановленому порядку декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (ст. 57 Кодексу цивільного захисту України).
В зв'язку з існуванням небезпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що порушення виявлено в приміщеннях хостелу ФОП ОСОБА_1 та СТО ТОВ «Авто-Стейт».
Відповідно до наявних в матеріалах справи копіях договорів оренди від 29 грудня 2020 року з ФОП ОСОБА_1 та з ТОВ «Авто-Стейт» вбачається, що орендар зобов'язаний у переданому приміщення забезпечувати додержання санітарно-гігієнічних умов та додержання вимог Закону України «Про пожежну безпеку».
Оскільки згідно з договорами оренди орендар зобов'язується суворо дотримуватися протипожежних вимог на орендованому об'єкті, отже і відповідальність за порушення цих вимог несе саме він, а тому необґрунтованим є посилання Позивача на те, що заходи реагування повинні стосуватися орендодавця.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов є таким, що не підлягає задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно з частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Абзацом третім частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України № 5403 від 02.10.2012 року.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Приписами частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналогічні положення викладено у приписах частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Разом з тим, згідно зі статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.
Таким чином, статті 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Так, у відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації виробничої будівлі літери «А», 4-го поверху будівлі літери «Б» Підприємства об'єднання громадян «Київське учбово-виробниче підприємство № 4 Українського товариства сліпих» та станції технічного обслуговування автомобілів «Авто-Стейт», розташованої на території Підприємства об'єднання громадян «Київське учбово-виробниче підприємство № 4 Українського товариства сліпих» за адресою: вул. Фанерна, 4 у Дніпровському районі м. Києва є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Колегія суддів зазначає, що поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям.
Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 у справі № 826/7292/18.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що станом на час розгляду даної справи по суті, відповідні порушення залишаються не усуненими, а відтак реальною є загроза спричинення шкоди здоров'ю та життю людей.
Колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, Позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами Відповідача і публічними інтересами.
За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18.09.2018 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що встановлені під час перевірки Відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
Колегія суддів також враховує, що існування (не усунення Відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених Позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 по справі № 823/589/16.
Крім того, на підставі наказу № 424 від 23.04.2021, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 4815 від 26.04.2021 Дніпровським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання - ПОГ «Київське УВП № 4 УТОС» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 29.04.2021 № 372.
За результатами проведення заходу контролю Позивачем встановлено наявність 35 порушень Відповідачем вимог законодавства.
Також, на підставі наказу № 782 від 11.08.2021, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 6317 від 12.08.2021 Дніпровським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві повторно проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання - ПОГ «Київське УВП № 4 УТОС» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 27.08.2021 № 787.
За результатами проведення заходу контролю Позивачем встановлено наявність 29 порушень Відповідачем вимог законодавства.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що Відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення планової і позапланових перевірок, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, колегія суддів вважає правомірним застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта до повного усунення порушень.
Колегія суддів звертає увагу на те, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Відповідачем виявлених порушень.
Крім того, застосований до Відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення Відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Згідно частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Колегія суддів вказує, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.
Однак, матеріали справи не містять висновку Позивача про усунення Відповідачем зафіксованих в актах перевірки порушень, а тому колегія суддів вважає, що доводи Відповідача про відсутність істотних порушень не підтверджені належними доказами.
Крім того, Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16.
Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
Позивач, як суб'єкт владних повноважень навів переконливі доводи та надав докази на підтвердження необхідності застосування крайнього заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації вищевказаного об'єкту до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 червня 2021 року у справі № 640/16673/19.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що порушення виявлено в приміщеннях хостелу ФОП ОСОБА_1 та СТО ТОВ «Авто-Стейт».
Відповідно до наявних в матеріалах справи копіях договорів оренди від 29 грудня 2020 року з ФОП ОСОБА_1 та з ТОВ «Авто-Стейт» вбачається, що орендар зобов'язаний у переданому приміщення забезпечувати додержання санітарно-гігієнічних умов та додержання вимог Закону України «Про пожежну безпеку».
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки згідно з договорами оренди орендар зобов'язується суворо дотримуватися протипожежних вимог на орендованому об'єкті, отже і відповідальність за порушення цих вимог несе саме він, а тому необґрунтованим є посилання Позивача на те, що заходи реагування повинні стосуватися орендодавця.
Верховним Судом у постанові від 23 червня 2021 року у справі № 640/16673/19 зазначено, що питання розподілу обов'язків із забезпечення пожежної безпеки в інших спорудах, які покладаються на власників або орендарів згідно договорів найму, впливає на господарські правовідносини між суб'єктами цивільних правовідносин та не можуть виключати реалізацію дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень.
При цьому, саме за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди відповідно до пункту 6 Розділу І ППБУ.
Натомість, договірний обов'язок сторін зазначений у Договорах оренди приміщення від 29.12.2020 № 1 та № 24 щодо утримання об'єкта оренди у відповідності до правил протипожежної безпеки є більш вузьким поняттям та не є тотожним поняттю «забезпечення пожежної безпеки» відповідно до частини шостої статті 55 Кодексу цивільного захисту України.
Вказані обов'язки кореспондуються з правами орендодавця здійснювати контроль за станом утримання взятого Орендарем в оренду майна, за використанням і дотриманням порядку експлуатації, передбаченого технічними, санітарними, екологічними та протипожежними нормами, чинними на підприємстві (підпункти 3.1 розділу 3 Договорів оренди приміщення).
У зв'язку з чим, Верховний Суд дійшов висновку щодо відхилення доводів скаржника, що саме на орендарів покладається обов'язок усунення порушень, виявлених у ході перевірки.
Подібний висновок вже був висловлений у постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі № 804/3214/18, від 25 червня 2020 року у справі № 640/21249/18.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідачем в доводах відзиву на апеляційну скаргу жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено за неповного з'ясування обставин справи та порушенням норм матеріального права, тому наявні підстави для його скасування та ухвалення нового судового рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації виробничої будівлі літери «А», 4-го поверху будівлі літери «Б» Підприємства об'єднання громадян «Київське учбово-виробниче підприємство № 4 Українського товариства сліпих» та станції технічного обслуговування автомобілів «Авто-Стейт», розташованої на території Підприємства об'єднання громадян «Київське учбово-виробниче підприємство № 4 Українського товариства сліпих» за адресою: вул. Фанерна, 4 у Дніпровському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов'язання Підприємства об'єднання громадян «Київське учбово-виробниче підприємство № 4 Українського товариства сліпих» знеструмити та накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері зазначених приміщень Підприємства об'єднання громадян «Київське учбово-виробниче підприємство № 4 Українського товариства сліпих».
Обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.
Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: А.Ю. Кучма
І.О. Лічевецький