іменем України
18 квітня 2022 року справа 340/8480/21
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство «Мрія» на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 (суддя Казанчук Г.П.) про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство «Мрія» до Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області про скасування наказу про проведення фактичної перевірки
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство «Мрія» 03.11.2021 звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області, в якому просить визнати протиправним і скасувати наказ №1646-п від 21.09.2021 про проведення фактичної перевірки.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 закрито провадження. Суд зазначив, що податкова служба була допущена до перевірки, а тому оскаржуваний наказ, як індивідуальний акт, реалізований його виконанням. Оскарження наказу про проведення перевірки після того як на виконання цього наказу фактична перевірка проведена та складений акт №11124/05-99-1126-09/39342070 від 04.10.2021 про результати фактичної перевірки, не є належним та ефективним способом захисту прав платника податків тому що скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Суд першої інстанції застосував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17.
В апеляційній скарзі ТОВ БМП «Мрія» просить скасувати ухвалу про закриття провадження у справі. Посилаються на помилковість висновку суду першої інстанції що оскарження наказу про проведення перевірки після її проведення є неналежним способом захисту порушеного права. Судом помилково застосована правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, оскільки предметом спору у тій справі є законність наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, а предметом спору даної справи є законність наказу про проведення фактичної перевірки.
Вирішуючи питання обгрунтованості оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить з наступного:
Відповідно до абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні, фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 75.1.3 статті 75 Податкового Кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, в тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового Кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового Кодексу України, фактична перевірка може проводитись на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
Відповідно до пункту 80.5 статті 80 Податкового Кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється відповідно до статті 81 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 80.10 статті 80 Податкового Кодексу України, порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлений статтею 86 цього Кодексу.
Відповідно до абзаців 1 - 5 пункту 81.1 статті 81 Податкового Кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку і тривалість перевірки, посада і прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку в такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) та в разі проведення перевірки в іншому місці адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відповідно до абзацу 1 пункту 81.2 статті 81 Податкового Кодексу України, в разі відмови платника податків або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків або уповноваженій особі платника податків.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового Кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (в разі наявності). В разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
З матеріалів справи вбачається, що після пред'явлення наказу ГУ ДПС в Донецькій області №1646-п від 21.09.2021, співробітники податкової служби були допущені до проведення фактичної перевірки, при тому що пункт 80.5 статті 80, пункт 81.1 статті 81 Податкового Кодексу України надавали право посадовим особам ТОВ БМП «Мрія» відмовити в такому допуску, зокрема, якщо наказ про проведення фактичної перевірки виданий з порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Суд першої інстанції правильно вказав, що оскільки на виконання наказу ГУ ДПС в Донецькій області №1646-п від 21.09.2021 проведена фактична перевірка ТОВ БМП «Мрія», за наслідками якої складений акт №11124/05-99-1126-09/39342070 від 04.10.2021 про результати фактичної перевірки, оскаржуваний наказ, як індивідуальний акт, вичерпав свою дію його виконанням.
Суд першої інстанції вірно застосував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, відповідно до якої, якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ, як акт індивідуальної дії, реалізований його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. В такому випадку протиправність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про помилковість застосування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17. Незалежно від того, який прийнятий наказ: чи про проведення документальної перевірки, чи про проведення фактичної перевірки, - якщо перевірка проведена, тобто наказ про проведення будь-якої перевірки реалізований його застосуванням, оскарження такого наказу вже не може вплинути на правовідносини сторін оскільки перевірка вже проведена. В такому випадку спір між сторонами може існувати щодо наслідків проведеної перевірки, а не підстав її призначення і проведення.
Керуючись статтями 241-245, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство «Мрія» залишити без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 про закриття провадження - без змін.
Постанова набирає законної сили з 18.04.2022 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді І.Ю. Добродняк