19 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 280/7036/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 р. (суддя: Артоуз О.О.) в адміністративній справі №280/7036/21 за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Харчоналадка", про стягнення суми адміністративно - господарських санкцій та пені,-
Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з Приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Харчоналадка" суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік у розмірі 31 795,96 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідач у 2020 році мав 1 незайняте робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю, яке було не зайняте, а тому відповідно до вимог статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», він повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції, які самостійно ним не були сплачені, у зв'язку з чим у відповідача утворилась відповідна заборгованість, також йому була нарахована пеня за порушення строків сплати.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем. Посилаючись на порушення норм матеріального права, скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скаржник вказує, що статтями 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено обов'язок відповідача щодо забезпечення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Відповідач даного обов'язку не виконав та адміністративно-господарські санкції не сплатив.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обгрунтоване.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно
до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2020 рік (форма №10-ПОІ (річна)) (а.с.28), наданого Приватним підприємством "Виробничо - комерційна фірма "Харчоналадка" до Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2020 році склала 14 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа, кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» - 1 особа, середньорічна заробітна плата штатного працівника склала 61 543,00 грн., сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 30 771,43 грн. На підставі наданого відповідачем звіту за 2020 рік, позивачем здійснено розрахунок боргу, відповідно до якого сума адміністративно-господарських санкцій, що підлягала сплаті відповідачем за 1 незайняте робоче місце становить 30 771,43 грн., сума пені 1024,53 грн. Загальна сума 31 795,96 грн.
Оскільки у визначений законодавством строк відповідач не сплатив визначені позивачем адміністративно-господарські санкції та пеню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, оскільки відповідач здійснив всі заходи по створенню робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до встановленого нормативу.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 18, 18-1, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-XII від 21 березня 1991 р. (далі - Закон №875-XII) визначено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують їх працевлаштування.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VІ від 05 липня 2012 р., який набрав чинності з 01 січня 2013 р. визначено, що роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
На виконання даних приписів наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 р. затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», що набрав чинності 12 липня 2013 р., відповідно до якого форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
При цьому, на відміну від Закону України «Про зайнятість населення» №803-XII від 01 березня 1991 р., що діяв до 01 січня 2013 р., Законом №5067-VI не передбачено обов'язку щомісячно подавати звітність за формою №3-ПН.
Аналіз зазначених норм свідчить, що на підприємства, установи, організації та інших осіб, що використовують найману працю покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, проте не обов'язок по їх виявленню і підбору для працевлаштування, такий обов'язок покладено на державну службу зайнятості.
Як свідчить наявні в матеріалах справи письмові докази, Приватним підприємством "Виробничо - комерційна фірма "Харчоналадка" на протязі 2020 р. до центру зайнятості не направлялися звіти за формою №3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю (а.с.24). Водночас, як вбачається з наказу відповідача №9 від 12 лютого 2018 р., з 14 лютого 2018 р. на посаду охоронця був прийнятий ОСОБА_1 , що має третю групу
інвалідності. Викладене свідчить про відсутність факту не виконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 р., а тому судом першої інстанції правомірно зазначено про відсутність підстав для застосування до нього адміністративно - господарської санкції відповідно до приписів Закону №875-XII та нарахування пені в загальному розмірі 31 795,96 грн.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 р. в адміністративній справі №280/7036/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 19 квітня 2022 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук