21 квітня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/5153/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
07.10.2021 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області №977260812728 від 19.05.2021 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
визнати незаконною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області №2400-1706-8/19830 від 04.06.2021 у перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі абз. 1, 2 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області виконати з 01.05.2021 ОСОБА_1 , перерахунок пенсії на підставі абзаців 1, 2 частини 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням страхового стажу та заробітної плати за період з 01.03.2019 по 31.03.2021 включно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та одержує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вважає, що як працюючий пенсіонер, відповідно до ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" має право на перерахунок пенсії кожні 24 місяці, тобто раз на два роки. З метою реалізації свого права 14.05.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до абзаців 1, 2 ч. 4 ст. 42 Закону №1058 для урахування страхового стажу та заробітної плати за відпрацьовані два попередні роки.
На своє звернення від 14.05.2021 позивач отримала відповідь Головного управління ПФУ в Чернівецькій області №2400-1706-8/19830 від 04.06.2021, якою позивача повідомили про виконаний перерахунок пенсії, проте при виконанні цього перерахунку не було враховано страховий стаж за перший квартал 2021 та не проводився перерахунок пенсії по заробітній платі. Виконання перерахунку в такий спосіб відповідач мотивував відсутністю даних щодо сплати страхових внесків за перший квартал 2021 в системі персоніфікованого обліку на дату проведення перерахунку.
Позивач вважає проведений перерахунок пенсії без урахування стажу та заробітної плати за 24 попередні місяці протиправним.
Позивач зазначив, що попередній перерахунок пенсії згідно абзацу 1-2 ч. 4 Закону №1058 було проведено без його звернення, як індивідуально-масовий відповідно до абзацу 5 ч.4 Закону №1058 із зарахуванням стажу по 28.02.2019, що підтверджується розпорядженням про перерахунок пенсії - рішенням №977260812728 від 24.04.2019 та розрахунком стажу.
Звернення щодо наступного перерахунку на підставі абзаців 1 і 2 ч.4 ст. 42 Закону №1058 подано 14.05.2021, на цю дату з моменту попереднього перерахунку пенсії позивач набула більше ніж 24 календарних місяці страхового стажу, а саме 26 місяців.
За таких умов відповідач повинен був при виконанні перерахунку врахувати страховий стаж та заробітну плату не менше ніж за відпрацьовані мною 24 календарні місяці.
Разом з тим, в порушення закону відповідач при виконанні перерахунку зарахував до мого страхового стажу лише 22 місяці, а заробітну плату за попередні 24 місяці взагалі не врахував, що підтверджується рішенням №977260812728 від 19.05.2021 про перерахунок пенсії.
З огляду на викладене, позивач вважає, що в результаті незаконного перерахунку порушено право, як працюючого пенсіонера на зарахування раз на два роки набутого страхового стажу та заробітної плати, тому даний перерахунок позбавлений економічного та соціального сенсу.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що на підставі поданої позивачем 14.05.2021 заяви проведено перерахунок пенсії за віком з 01.05.2021 з урахуванням страхового стажу по 31.12.2020. Станом на дату подання заяви про перерахунок пенсії в системі персоніфікованого обліку відомості про нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків за період з січня по березень 2021 року були відсутні.
Враховуючи те, що від попереднього перерахунку пенсії не пройшло два роки, прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України №1058-IV за заявою від 12.08.2021.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.11.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 07.03.1997 Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 7).
Позивачу з 05.01.2017 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач продовжував працювати.
Відповідно до Довідок з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування від 14.05.2021 та від 02.06.2021 пенсійного фонду України форми ОК-5 про застраховану особу ОСОБА_1 відображено відомості про сплату страхових внесків позивачем, зокрема, за період з січень-березень 2021 року (а. с. 13-16).
Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №977260812728 від 24.04.2019 позивачу було проведено перерахунок пенсії, згідно абз. 1-2 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058, із зарахуванням стажу по 28.02.2019 (а.с. 9).
14.05.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням набутого страхового стажу та заробітної плати.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №977260812728 від 19.05.2021 позивачу було проведено перерахунок пенсії та зараховано до страхового стажу 22 місяці (а.с. 11)
Листом від 04.06.2021 №2400-1706-8/19830 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача, що йому проведено перерахунок пенсії згідно поданої ним заяви від 14.05.2021 відповідно до ч. 4 ст. 42 та ч. 4 ст. 45 Закону з 01.05.2021 з урахуванням страхового стажу, набутого в період з 01.03.2019 по 31.12.2020 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Пенсія обчислена та виплачується у відповідності до норм чинного законодавства України (а.с. 8).
Вважаючи протиправними рішення №977260812728 від 19.05.2021 та відмову №2400-1706-8/19830 Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, позивач звернувся до суду з даним позовом.
До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ст.1 Закону № 1058-IV(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1058-IVцей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IVстраховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до ст.21 Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.
Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема: подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з ч. 4 ст.45 Закону № 1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).
Згідно з п. 1.1 розділу I Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Підпунктами 1, 2, 4, 5 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи, які засвідчують особливий статус особи.
Згідно з п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Згідно з п. 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 вбачається, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які станом на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах.
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію з 05.01.2017, при цьому після призначення пенсії він продовжив працювати та станом на 01 березня 2019 року мав 24 місяці страхового стажу, тобто позивач мав право на перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року з урахуванням 24 місяців страхового стажу. Проте, такий перерахунок не було здійснено відповідачем через відсутність в Реєстрі застрахованих осіб інформації відносно позивача про сплату страхових внесків за 1 квартал 2021 року.
Водночас, судом встановлено, що відповідно до довідки з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування пенсійного фонду України форми ОК-5 про застраховану особу ОСОБА_1 , в якій відображені відомості про сплату страхових внесків, зокрема, за період з січень-березень 2021 року. Таким чином, у відповідача була наявна інформація, сформована з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про сплату за позивача страхових внесків за 1 квартал 2021, а тому суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи відповідача про відсутність підстав для врахування періоду страхового стажу позивача з січня по березень 2021 року.
Суд вважає, що відсутність відображення в системі персоніфікованого обліку відомостей про сплату за позивача страхових внесків за 1 квартал 2021, не може бути підставою для неврахування вказаного періоду під час перерахунку пенсії, оскільки вказана інформація про страховий стаж є наявна в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування пенсійного фонду України.
Також суд не приймає доводи позивача, з посиланням на роз'яснення Пенсійного фонду України щодо можливості проведення перерахунків із урахуванням страхового стажу та заробітку за відпрацьовані заявниками 24 місяці за заявами, прийнятими у травні 2021, оскільки спірні правовідносини чітко врегульовані нормами ст. 42 Закону №1058 та Порядком 22-1 та не можуть бути змінені чи припинені роз'ясненнями Пенсійного фонду України, які носять рекомендаційний характер.
Таким чином, суд встановив, що вказані протиправні дії пенсійного органу призвели до позбавлення позивача права на повний та належний перерахунок пенсії, із врахуванням страхового стажу та заробітної плати за 24 місяці з моменту призначення пенсії, які підтверджено належними доказами.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області №977260812728 від 19.05.2021 про перерахунок пенсії без урахування страхового стажу, набутого з січня по березень 2021 та відмова №2400-1706-8/19830 від 04.06.2021 у перерахунку з урахуванням вказаного страхового стажу суперечить вимогам чинного законодавства та спростовується довідками з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування пенсійного фонду України форми ОК-5 про наявний у позивача страховий стаж 24 місяці, для перерахунку його пенсії на підставі абзаців 1, 2 частини 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням страхового стажу та заробітної плати по 31.03.2021 включно, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Щодо стягнення судових витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн, суд зазначає наступне.
На обґрунтування понесених судових витрат на правову допомогу в розмірі, заявником надано суду:
1) Договір про надання правової допомоги від 21.09.2021 (а.с. 35-36);
2) акт приймання-передачі правової допомоги від 23.11.2021 на суму 5000,00 (а.с. 37)
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому згідно частини сьомої названої статті обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України"", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), № 31107/96).
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом із тим суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є явно не співмірним, або їх витрати не були необхідними у даній справі.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Суд зазначає, що предметом розгляду даної адміністративної справи є визнання протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про перерахунок пенсії.
При цьому суд враховує те, позовні вимоги щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області №977260812728 від 19.05.2021 та відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області №2400-1706-8/19830 від 04.06.2021 фактично ґрунтуються на тих самих нормах права і на тих самих підставах.
З огляду на предмет розглядуваного спору, обсягу наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, не відповідає ознакам співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України.
Зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, враховуючи розрахунок витраченого часу конкретно за кожен вид наданої правової допомоги, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн не є співмірними зі складністю даної адміністративної справи та часом витраченим на надання правової допомоги, у зв'язку з чим підлягають зменшенню до 1500,00 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області №977260812728 від 19.05.2021 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
3. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, що викладена у листі №2400-1706-8/19830 від 04.06.2021 у перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі абз. 1, 2 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області виконати з 01.05.2021 ОСОБА_1 , перерахунок пенсії на підставі абзаців 1, 2 частини 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням страхового стажу та заробітної плати за період з 01.03.2019 по 31.03.2021 включно.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1816,00 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, площа Центральна, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002).
Суддя В.О. Григораш