Справа № 344/4766/22
Провадження № 1-кс/344/2130/22
21 квітня 2022 року м.Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника- адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області майора юстиції ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420 220 000 000 00 333 від 22.02.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК України,-
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обґрунтування якого посилався на те, що депутат Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації ОСОБА_6 вчинила умисні дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
Відповідно до розділу V Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Згідно ч. 3 ст. 2 Конституції України, територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
У відповідності до ст. ст. 2 - 3 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31.05.1997, Російська Федерація зобов'язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів.
У зв'язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, євроінтеграційним курсом розвитку, підготовкою до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, у представників влади Російської Федерації з 2013 року виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та ЗС РФ 7 квітня 2014 року на території Донецької області України створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»), а 27 квітня 2014 року на території Луганської області України - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування.
Контроль та координація діяльності цих терористичних організацій, як і їх фінансове та матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється представниками влади та ЗС РФ.
З листопада 2021 року представники влади та ЗС РФ, з метою підготовки до повномасштабного нападу на Україну, розробили злочинний план, яким визначено також визнання керівництвом РФ «Донецької народної республіки» і «Луганської народної республіки» незалежними державами та отримання від них звернення з запитом про надання військової підтримки, яка викликана нібито агресією Збройних Сил України.
Депутат Державної Думи Федеральних Зборів РФ ОСОБА_6 будучи представником влади РФ, уповноваженою брати участь у засіданнях палати й голосувати за прийняття поставлених на голосування актів та інших питань, серед яких питання ратифікації міжнародних договорів Російської Федерації, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з іншими депутатами та представниками влади і ЗС Російської Федерації, усвідомлюючи явну злочинність власних дій та передбачаючи можливість настання тяжких наслідків, у тому числі загибелі людей, зокрема й цивільного населення, розуміючи, що вона порушує встановлений статтями 1-3, 68 Конституції України державний устрій та порядок, посягає на суверенітет та територіальну цілісність України, з метою зміни меж її території та розширення впливу РФ, з мотивів перешкоджання Євроінтеграційному курсу розвитку України, відновлення контролю Російської Федерації над політичними та економічними процесами в Україні, усвідомлюючи, що інші співучасники діють всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року, порушують принципи Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року та вимоги частини 4 статті 2 Статуту ООН і Декларації Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХIХ), статей 1-3, 68 Конституції України, 15 лютого 2022 року, за адресою Російська Федерація, м. Москва, вул. Охотний ряд, буд. 1, прийняла участь у засіданні Державної думи Федеральних зборів РФ, де підтримала постанову зі зверненням до Президента Російської Федерації з проханням розглянути питання про визнання Російською Федерацією самопроголошених «Донецької та Луганської народних республік» як самостійних, суверенних і незалежних держав.
На підставі прийнятої постанови 15.02.2022 Державна дума Російської Федерації звернулася до Президента Російської Федерації з проханням визнати незалежність «самопроголошених Донецької та Луганської народних республік».
21 лютого 2022 року керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей звернулися до Президента Російської Федерації з проханням визнати незалежність так званих Донецької та Луганської народних республік.
Цього ж дня Президент Російської Федерації підписав указ про визнання незалежності так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки».
22 лютого 2022 року депутат Державної думи Федеральних зборів РФ ОСОБА_6 взяла участь у засіданні Державної думи Федеральних зборів РФ, де підтримала ратифікацію Договору про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу між РФ і так званою «Донецької народною республікою» та Договору про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу між РФ і так званою «Луганською народною республікою».
Зазначені рішення Державної думи Федеральних зборів РФ були частиною злочинного плану, так як сам факт їх існування використовувався при створенні приводів для ескалації воєнного конфлікту і був спробою виправдання агресії перед громадянами Російської Федерації та світовою спільнотою.
23 лютого 2022 року керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей звернулися до Президента Російської Федерації з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії «українського режиму щодо населення» так званих Донецької та Луганської народних республік.
24 лютого 2022 року, о 05 00 год, Президент Російської Федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні.
Цього ж дня Збройними Силами РФ здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.
У період з 05:00 год 24 лютого 2022 року по даний час підрозділи ЗС та інших військових формувань РФ здійснюють спроби окупації українських міст, які супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об'єктах, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 , будучи представником влади, за попередньою змовою групою осіб, вчинила умисні дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 110 КК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК України, підтверджується отриманими під час досудового розслідування у спосіб, визначений КПК України, доказами, а саме: протоколами огляду публікацій, протоколами оглядів відеозаписів засідань Державної думи Федеральних зборів РФ від 15.02.2022 та 22.02.2022 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. Указані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Ростова-на-Дону, СРСР, громадянка російської федерації, депутата державної думи федеральних зборів російської федерації, без встановленого місця проживання.
В межах даного кримінального провадження 31 березня 2022 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК України, оскільки під час досудового розслідування установлено обставини, які прямо вказують на вчинення останньою указаного кримінального правопорушення.
Повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 31.03.2022 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК України, у відповідності до ст. ст. 135, 136, 278, глав 6,11 КПК України, 03.04.2022 вручено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
Зазначене свідчить, що ОСОБА_6 набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні.
16 квітня 2022 року підозрювану ОСОБА_6 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук. Здійснення розшуку підозрюваної доручено співробітникам СБ України.
На даний час, підозрювана ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду, та знаходиться на території Російської Федерації з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
На основі вказаної інформації слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без участі підозрюваної, мотивуючи клопотання тим, що на даний час точне місцезнаходження розшукуваної органу досудового розслідування не відоме.
В судовому засіданні прокурор прохав про задоволення клопотання, посилаючись на викладені в ньому доводи та наявність ризиків і обґрунтованої підозри.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, а також вислухавши думку прокурора, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч.6 ст.193 КПК України, розгляд клопотання у відсутності підозрюваного можливе лише у випадку, коли буде доведено, що підозрюваний оголошений в міжнародний розшук.
16 квітня 2022 року підозрювану ОСОБА_6 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук відповідною постановою слідчого.
Згідно до наявної інформацї з метою ухилення від кримінальної відповідальності підозрюваний перебуває у Російській Федерації.
Згідно до рішення Комісії з контролю файлів Інтерполу, ухваленої на 99 сесії, яка відбувалась у період з 27 лютого до 03 березня 2017 року, дозволи на затримання підозрюваного з метою приводу не є запобіжними заходами, а відповідно і не є ордерами на арешт у розумінні ст. 83.2 (b.ii) Правил МОКП-Інтерпол.
Відтак для організації публікації циркулярного розшукового повідомлення «Червона картка» у відповідних обліках ГС Інтерполу, органу досудового розслідування необхідно надати мотивоване клопотання та належним чином засвідчену копію ухвали слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 що була винесена без посилання на використання каналів МОКП-Інтерпол для доведення факту оголошення її в міжнародний розшук.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання вважає, що викладені обставини у сукупності свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, у вигляді: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних; вчинити інше кримінальне правопорушення, наявні.
Викладені обставини, а саме оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, в зв'язку з переховуванням від органів досудового розслідування, наявні ризики, передбачені п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість інкримінованого злочину, яке загрожує підозрюваній ОСОБА_6 у випадку визнання її винною у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.110 КК України, в своїй сукупності свідчить про не можливість застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, аніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно із ч.1 ст.281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
Частиною 2 ст.281 КПК України встановлено, що про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Іншого порядку оголошення особи в міжнародний розшук ані чинний Кримінальний процесуальний кодекс України, ані інші спеціальні нормативно-правові акти не містять. На дев'яносто дев'ятій сесії (27.02-03.03.2017) Комісією з контролю файлів Інтерполу ухвалено рішення, що запобіжні заходи у вигляді дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу не є ордерами на арешт у розумінні ст.83.2 Правил Організації, а для цього необхідно надати мотивоване клопотання та належним чином засвідчену копію ухвали слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно такої особи, що була винесена без посилання на використання каналів МОКП-Інтерпол для доведення факту оголошення такої особи в міжнародний розшук
Відповідно до п.1 ч.2 ст.575 КПК України визначено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали суду про тримання особи під вартою.
Згідно до ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зважаючи на те, що наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 у причетності до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити вказане правопорушення та на теперішній час її точне місце знаходження невідоме, вважаю, що ці обставини свідчать про можливість з боку ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних; вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання більш м'якого запобіжного заходу.
В зв'язку з викладеним, вважаю ризики, передбачені ст.177 КПК України, доведеними.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання винуватою, вважаю що прокурором надано достатньо матеріалів (доказів), які є вичерпними для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.
На підставі викладеного, Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області майора юстиції ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч.6 ст. 193 КПК України щодо ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 110 КК України,- задовольнити.
В порядку ч.6 ст.193 КПК України обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ростова-на-Дону, СРСР, громадянки російської федерації, депутата державної думи федеральних зборів російської федерації, без встановленого місця проживання, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч.6 ст.193 КПК України, після затримання оголошеної у міжнародний розшук особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору, який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні -начальнику відділу Івано-Франківської обласної прокуратури Богдану Бураку.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваною, яка перебуває під вартою, з моменту вручення їй копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 21.04.2022, сторони на проголошення повного тексту не прибули.
Слідчий суддя ОСОБА_1