Справа № 203/1260/22
Провадження № 1-кп/0203/569/2022
21 квітня 2022 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинувачених- ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041030000080 від 22.01.2022 року, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 , ч.3 ст.185 КК України, -
В провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041030000080 від 22.01.2022 року, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 , ч.3 ст.185 КК України.
Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що на теперішній час не зникли ризики, зазначені у п. п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час застосування запобіжного заходу. Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обвинуваченийу разі визнання його вини та усвідомлення невідворотності покарання за вчинене кримінальне правопорушення, з метою уникнення відповідальності, буде переховуватись від суду. Також зазначив, що у зв'язку з тим, що потерпілі та свідки не допитані в судовому засіданні, обвинувачений у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу може впливати на них з метою зміни їх показів. Крім того ОСОБА_8 , будучи особою раніше неодноразово судимою, в тому числі за корисливі злочини, що дає підстави вважати, що є ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_8 , його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вважали зазначені ризики необґрунтованими.
Інші учасники кримінального провадження не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників провадження та ознайомившись із матеріалами обвинувального акту, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому виходить із наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 закінчується 22 квітня 2022 року.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
При вирішенні питання про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177КПК України враховано позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» у якій зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Так, обвинувачений раніше неодноразово судимий, в тому числі за корисливі злочину, знову обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання до шести років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності.
Крім того, ОСОБА_8 на момент вчинення інкримінованого злочину не був працевлаштований, законних джерел доходів не мали, в нього відсутні міцні соціальні зв'язки, які б утримували його за місцем проживання, тому є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення задля прибутку, що встановлює наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Щодо наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України суд зазначає, що дослідження доказів у справі ще не розпочато, потерпілі та свідки не допитані, тому, враховуючи стадію судового розгляду, серйозність пред'явленого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, існує висока вірогідність, що перебуваючи на волі обвинувачений матиме змогу впливати на свідків та потерпілих з метою змін або викривлення їх показань, а тому даний ризик не зменшився та не перестав існувати.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Наявні ризики, а саме: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення виправдовують продовження раніше обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Таким чином, суд не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому вважає за доцільне продовжити тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч.3ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.2 ч.5ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» складає з 01 січня 2022 року від 49620 до 198480 гривень.
Суд вважає необхідним визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49620 гривень, що буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 315, 369-372 КПК України, суд-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 19 червня 2022 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення обвинуваченим процесуальних обов'язків - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442, відкритий Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 26239738) в ДКСУ, м.Київ (МФО 820172), в разі внесення якої звільнити ОСОБА_8 з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти в зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не відлучатися із місця проживання, без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну місця проживання.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді застави вважати з моменту його звільнення з-під варти.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1