г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/249/22
Номер провадження 3/213/533/22
20 квітня 2022 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №274495 від 15.01.2022 року (далі - Адміністративний протокол), водій ОСОБА_1 15.01.2022 року о 14 годині 19 хв. в м. Кривий Ріг, Інгулецький район, пр. Південний, 16 керував транспортним засобом OPEL ASTRA днз НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Оскільки наявна повторність вчинення ОСОБА_1 попередніх адміністративних правопорушень та рішень судів по справі: ст.130 ч.2 КУпАП від 01.04.2021 Голосіївським районним судом міста Києва та ст.130 ч.1 КУпАП від 08.11.2021 Баришівським міським судом Київської області, його дії кваліфіковані за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Справа розглянута суддею в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, також була опитана свідок ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 обставини, викладені в Адміністративному протоколі не визнав, також не визнав свою вину, пояснив, що він не керував вказаним автомобілем. У вказаний час автомобіль стояв із вимкненим двигуном і його мати, яка керувала цим транспортним засобом намагалась його завести, але це не вдалось зробити, вона попросила його включити запалення, вказуючи, що може якось не так це робить, оскільки посвідчення водія отримала недавно і не має достатнього досвіду. Він сів на місце водія і спробував завести автомобіль, проте це зробити не вдалось, автомобіль не завівся, стояв без руху та без роботи двигуна. В цю мить до них під'їхали поліцейські і зразу до нього, начебто він керував автомобілем і в нього є ознаки наркотичного сп'яніння і йому треба їхати до лікарні на обстеження. І він і його мати задали логічне та законне питання, з чого вони виходили, заявляючи, що він керував автомобілем, якщо автомобіль стоїть без руху. Поліцейські нічого слухати не бажали, вони зазначили, що раніше він вже притягувався до ст. 130 КУпАП. Вважає, що поліцейські грубо порушили закон і пред'явили незаконну вимогу до нього. За цих обставин просить допитати в якості свідка його мати, ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_1 , у вказаний в адміністративному протоколі день вона керувала зазначеним транспортним засобом, приїхали до Нової Пошти, коли повернулись до автомобіля вона не могла завести двигун, так як вона недавно отримала посвідчення водія і має дуже маленький досвід вона попросили сина спробувати завести двигун, оскільки вважала, що робить якусь помилку. Син сів на її місце і спробував завести автомобіль, проте це йому не вдалось. Автомобіль стояв, не рухався, двигун був ввімкнений. В цей момент приїхала поліція і чомусь зразу підійшла до його сина, вказуючи, що він керував автомобілем і вони вбачають у нього ознаки наркотичного сп'яніння, отже йому треба їхати до лікарні. Їх запитання про те, з чого вони виходили що автомобіль рухався під керуванням сина вони відповідь не надали, доказів руху автомобіля не мали, проте склали протокол.
Нормативні акти, що передбачають відповідальність за дане адміністративне правопорушення та законодавство, яким керувався суддя при прийняття рішення.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування особою транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України,міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про національну поліцію", поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 7 Закону України "Про національну поліцію", під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.
Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України "Про національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідальність за порушення вимог п.2.5 ПДР України передбачена статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування особою транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, якщо ці дії, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вона притягується до відповідальності за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, одною з обов'язкових умов притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, яка є первісною по відношенню до інших умов, є фактичне керування особою транспортним засобом. Особа, яка не керувала транспортним засобом не є суб'єктом адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Висновок судді за результатами розгляду справи.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши письмові докази у справі, давши їм належну та всебічну оцінку у їх сукупності, враховуючи вищезазначені вимоги чинного законодавства приходжу до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП за наступними підставами.
Так, на підтвердження обставин, викладених у Адміністративному протоколі відсутній жодний доказ керування ОСОБА_1 вказаним вище транспортним засобом. Таким чином, те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом за тих обставин, які викладені в адміністративному протоколі є повністю не доведеним.
При цьому, на стадії підготовки справи до слухання суд своєю постановою направляв адміністративний протокол до органу поліції для належного оформлення, отже надавав можливість вказаному органу повністю реалізувати свої права та обов'язки для належного підтвердження своєї позиції. Проте матеріали справи повернулись до суду без змін та доповнень.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди зобов'язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права. У свою чергу ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства". Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
З урахуванням вищенаведеного, спираючись на вимоги та норми чинного законодавства України та практику Європейського суду з прав людини суд знаходить, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП є не доведеною, тому підстав для його притягнення останнього до адміністративної відповідальності немає за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 245, 251, 266, 268, 280, 283, 284, 285 КУпАП України, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.В.Попов.