Справа № 932/5238/21
Провадження № 2/201/947/2022
19 квітня 2022 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Батманової В.В.,
з секретарем судового засідання Турбаївською М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів,-
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів.
В обґрунтування даної позовної заяви зазначено, що 07.07.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений попередній договір у вигляді розписки, написаної ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 , за якою вона продає ОСОБА_1 гараж за 3200 доларів США з розстрочкою на 1 рік. Крім цього, за цим договором до закінчення здійснення виплат, позивач має право орендувати вказаний гараж за 400 грн. на місяць з можливість зберігання речей відповідача. Предметом домовленості між позивачем та відповідачем є гараж 6416, загальною площею 51,5 кв.м, розташований у авто гаражному кооперативі «Автолюбитель-7» за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1542761812101, який належить ОСОБА_2 на праві власності. На виконання вказаного вище договору, ОСОБА_1 було сплачено на користь ОСОБА_2 наступні кошти: 800 доларів США - 07.07.2018, 700 доларів США - 30.07.2018, про що відповідачем на розписці були вчиненні відповідні записи. Решту суми ОСОБА_1 було сплачено на користь ОСОБА_2 29.10.2018, про що за зворотному боці розписки було власноруч написано відповідачем, що борг в сумі 3200 доларів США погашений повністю 29.10.2018, переоформлення здійснюється за рахунок покупця за сприянням відповідача. Крім цього, за весь час користування гаражем ОСОБА_1 сплачував на користь ОСОБА_2 обумовлену договором орендну платню. До теперішнього часу відповідач не вчинила будь-яких дій з приводу переоформлення на позивача права власності на гараж. Відтак, до теперішнього часу грошові кошти отримані ОСОБА_2 від ОСОБА_1 , позивачу не повернуті і перебувають у відповідача без достатньої правової підстави. У зв'язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти у розмірі 90 840,32 грн., що є еквівалентом 3 200 доларів США, а також відсотки за користування вказаними коштами у розмірі 33 410,07 грн.
Позивач надав заяву в якій підтримав позовні вимоги, просив закінчити розгляд справи без його участі та задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у минулому судовому засіданні не зперечува проти закінчення розгляду справи без його участі, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на не вірний предмет позову, оскілки його ОСОБА_2 отримувала кошти не безпідставно, а були певні домовленості, відтак просив в задоволенні позову відмовити.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 07.07.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існувала усна домовленість та наявна розписка, написана ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 , за якою вона продає ОСОБА_1 гараж за 3200 доларів США з розстрочкою на 1 рік. Крім цього, за цією домовленістю до закінчення здійснення виплат, позивач має право орендувати вказаний гараж за 400 грн. на місяць з можливість зберігання речей відповідача. Предметом домовленості між позивачем та відповідачем є гараж 6416, загальною площею 51,5 кв.м, розташований у авто гаражному кооперативі «Автолюбитель-7» за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1542761812101, який належить ОСОБА_2 на праві власності. На виконання вказаної домовленості, ОСОБА_1 було сплачено на користь ОСОБА_2 наступні кошти: 800 доларів США - 07.07.2018, 700 доларів США - 30.07.2018, про що відповідачем на розписці були вчиненні відповідні записи. Решту суми ОСОБА_1 було сплачено на користь ОСОБА_2 29.10.2018, про що за зворотному боці розписки було власноруч написано відповідачем, що борг в сумі 3200 доларів США погашений повністю 29.10.2018, переоформлення здійснюється за рахунок покупця за сприянням відповідача (а.с. № 20).
Крім цього, за весь час користування гаражем ОСОБА_1 сплачував на користь ОСОБА_2 обумовлену договором орендну платню.
Станом на час розгляду справи відповідач не вчинила будь-яких дій з приводу переоформлення на позивача права власності на гараж та грошові кошти позивачу не повернуті, що не заперечував представник відповідача у судовому засіданні.
Главою 83 ЦК України визначаються загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Предметом регулювання цього інституту є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до частини другої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною третьою статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
- повернення виконаного за недійсним правочином;
- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
- повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали. (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17).
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Крім того згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).
Отже для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2018 у справі № 334/2517/16-ц та від 13.01.2021 у справі № 539/3403/17).
Подібний висновок також сформульовано у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 910/16334/19.
Розмір отриманих відповідачем коштів підтверджується вищевказаною розпискою (а.с.20).
За таких підстав, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час розгляду, а відтак підлягають задоволенню.
Розглядаючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача відсотків за користування вказаними коштами у розмірі 33 410,07 грн., суд приходить до висновку про безпідставність вказаних вимог, оскільки дані вимоги не витікають з норми ст. 1212 ЦК України та стягнення відсотків може бути підставою для позову у разі не виконання даного рішення суду, а відтак в їх задоволенні слід відмовити.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст.141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн. пропорційно до задоволеної частини вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 76-81, ч. 6 ст. 82, ст.ст. 89, 141, ч.4 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) безпідставно отримані кошти у розмірі 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн. 32 коп.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя : В.В. Батманова