справа №380/23496/21
про поновлення строку звернення до суду
19 квітня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Стецишин П.Д.,
з участю представника позивача Тибінки В.Я., відповідача Болотіна М.С.,
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Львові клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Тибінка Василь Ярославович, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС України у Львівській області) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Червоноградського управління Головного управління ДПС у Львівській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.07.2019 №0060865313.
Ухвалою від 20.12.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 11.01.2022.
Представником позивача 31.01.2022 (вх. №8644) подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування клопотання зазначено такі обставини. Рішення від 16.07.2019 №0060865313 надіслано позивачу поштовим відправленням через ПАТ «Укрпошта». В бланку повідомлення про вручення поштового відправлення вказано прізвище « ОСОБА_2 » та дата 26.07.2019, однак не зазначено чи відправлення було отримано особисто чи іншою особою. Позивач з 22.07.2019 по 31.07.2019 перебував на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я, що підтверджується копією відповідної виписки від 31.07.2019 із медичної картки хворого, тому отримати відправлення у вказану на бланку дату не міг. Копію спірного рішення отримав листом від 19.10.2021 у відповідь на адвокатський запит та протягом десяти днів оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням від 24.11.2021 № 26559/6/99-00-06-02-01-06 його скаргу залишено без розгляду.
Суд, розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Вищенаведені правові положення свідчать, що законодавець допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. При цьому норми статті 123 КАС України передбачають право особи подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням поважних причин такого пропуску.
Предметом оскарження є рішення від 16.07.2019 №0060865313 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 06.05.2015 по 12.12.2018 у розмірі 6 987 грн 45 к. та пеню у розмірі 5 643 грн 64 к., на загальну суму - 12 631 грн 09 к.
Вказане рішення відповідачем прийнято на підставі податкових вимог, всі з яких були скасовані ДПС України за результатами оскарження таких позивачем в адміністративному порядку.
Спірне рішення податковим органом було надіслано ОСОБА_1 поштовим відправленням через ПАТ «Укрпошта».
Наявна в матеріалах справи копія бланку повідомлення про вручення поштового відправлення містить дату отримання такого « 26.07.2019» та прізвище « ОСОБА_2 ».
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвища. Цей запис вносить працівник поштового зв'язку. Натомість для вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто» або «Судова повістка» на бланку повідомлення розписується та зазначає прізвище одержувач (а не працівник поштового зв'язку).
Напис про одержання поштового відправлення учасником справи, в якому зазначено його прізвище, зроблений працівником поштового зв'язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов'язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано.
Саме таку позицію в подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 20.03.2019 справа №222/1402/16 та від 27.09.2021 справа №806/2046/18.
Позивач заперечує отримання ним спірного рішення вказаною у бланку повідомлення про вручення датою - « 26.07.2019», стверджуючи про перебування з 22.07.2019 по 31.07.2019 на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я та подаючи на підтвердження своїх доводів копію виписки від 31.07.2019 із медичної картки хворого.
Суд вважає такі доводи позивача обґрунтованими та підтвердженими належним та допустимим доказом, яким є виписка з медичної картки хворого.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому зазначені дата одержання такого « 26.07.2019» та прізвище « ОСОБА_2 », не підтверджує отримання саме позивачем чи його уповноваженою особою спірного рішення.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що копію рішення від 16.07.2019 №00608653313 ГУ ДПС у Львівській області надіслало позивачу листом від 19.10.2021 на адвокатський запит.
ОСОБА_1 таке рішення було оскаржено до ДПС України в адміністративному порядку в десятиденний строк.
Рішенням від 24.11.2021 №26559/6/99-00-06-02-01-06 скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Суд звертає увагу на те, що нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
За змістом преамбули Закону № 2464-VI цей Закон, зокрема встановлює особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, відтак, не визначає порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.
Закон № 2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.
Отже, платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону № 2464-VI.
До такого висновку щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) дійшов Верховний Суд у постановах від 25.02.2021 у справі №580/3469/19 та від 05.03.2021 у справі № 640/9172/20.
Як зазначає позивач, про існування спірного рішення він дізнався 23.10.2021, отримавши його копію від відповідача у відповідь на адвокатський запит та оскарживши до ДПС України в адміністративному порядку в десятиденний термін.
До суду з даним позовом позивач звернувся 07.12.2021 шляхом направлення через систему «Електронний суд» після отримання рішення ДПС України від 24.11.2021 №26559/6/99-00-06-02-01-06.
Встановлені судом обставини дають підстави стверджувати про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зважаючи на визнання судом поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 16.07.2019 №0060865313, клопотання представника позивача є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 122, 183, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, -задовольнити повністю.
Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновити його.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Повну ухвалу складено 21 квітня 2022 року.
Суддя О.П. Хома