справа№380/3200/22
21 квітня 2022 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Карп'як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання до вчинення дій ,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ - 13814885) в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягала у обмеженні певними строками на поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 , а саме починаючи з 01.01.2015 року по 23.08.2018 року включно;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, провести поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.01.2015 року по 23.08.2018 року, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розрізі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з компенсацією частини доходів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачці, внаслідок тимчасового виїзду за межі території України, було припинено виплату пенсії за віком. Після повернення на територію України, позивач звернулася до відповідача із заявою з приводу поновлення їй виплати пенсії за віком, однак, листом відповідача від 16.09.2021 року, позивачу фактично в цьому було відмовлено. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
22.02.2022 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач покликається на положення статті 46, частину 2 статті 49 Закону № 1058-IV, пункт 4.3 Порядку подання та оформлення документів призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, вказуючи, що виплата пенсії поновлюється за заявою пенсіонера або законного представника. Така заява надійшла 25.08.2021, виплату пенсії поновлено з 24.08.2018.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою суду від 10 лютого 2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
28 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою в якій просила нарахувати власні кошти - пенсію, починаючи з 01.01.2015 по теперішній час.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.09.2021 року за № 13185-12848/Ш-52/8-1300/21, на заяву позивача щодо поновлення виплат пенсії, повідомлено зокрема про те, що з 01.05.2015 року виплата пенсії припинена по причині неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Також у листі повідомлено, що на підставі заяви від 25.08.2021 року та долучених документів, виплату пенсії позивача поновлено з 24.08.2018 року.
В свою чергу, не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, щодо відмови у поновлені виплати пенсії позивачу з 01.05.2018 року, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Щодо клопотання відповідача, яке зазначене у відзиві на позовну заяву, про розгляд цієї справи з повідомленням сторін за участю представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої-третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За змістом частин п'ятої-шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд відзначає, що ця адміністративна справа з огляду на предмет спору, обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність; обсяг та характер доказів; кількість учасників, є справою незначної складності, а тому її розгляд здійснюється у порядку спрощеного провадження.
Проте суд не вбачає підстав для проведення у цій справі судового засідання з повідомленням сторін, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення всіх обставин справи. Жодних таких підстав відповідач у відзиві на позовну заяву не повідомляє.
Тому відповідно до пункту 6 частини 6 статті 262 КАС України підстави для розгляду цієї справи з повідомленням сторін за участю представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відсутні.
Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058-IV).
Приписами ч. 3 ст. 4 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів ПФУ та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Отже, нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон №1058-IV. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону № 1058-IV, пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ч. 1 ст. 49 Закону №1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.
У періоди з 01.05.2015 позивачка не отримувала пенсію. Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вих. № 13185-12848/Ш-52/8-1300/21 від 16.09.2021 вбачається, що правовою підставами для припинення їй виплати пенсії у вказаний період слугувало, те що пенсія припинена по причині неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Також у листі вказано, що на підставі заяви від 25.08.2021 року та долучених документів, виплату пенсії поновлено з 24.08.2018 року.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Закону №1058-ІV, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно з частиною другою статті 49 Закону №1058-IV, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.
Водночас, згідно з пунктом 2.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2) (п.4.1 Порядку №22-1).
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (п.4.3 Порядку №22-1).
Суд встановив та підтверджується доводами позивача викладеними у позовній заяві, що позивач довгий час перебувала за кордоном, у своїх дітей. Повернувшись в Україну, дізналася, що їй пенсія не надходила, на її поточний рахунок з використанням платіжної картки, виданої Дрогобицьким відділенням АТ «Райффазен Банк», що вказує на наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 49 Закону №1058-ІУ, для припинення виплати пенсії за рішенням територіального органу Пенсійного фонду.
Виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено на підставі її заяви від 25.08.2021 року відповідно до статті 46 Закону №1058-IV з 24.08.2018, тобто за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.09.2021 року за № 13185-12848/Ш-52/8-1300/21.
Враховуючи наведені положення законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у відповідності до положень статей 46, 49 Закону №1058-IV, та правомірно припинив виплату пенсії позивачу з 01.01.2015 у зв'язку з її неотримання позивачем пенсії протягом 6 місяців підряд, а в подальшому поновив її виплату за заявою пенсіонера за останні три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність оскаржуваного рішення.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, в позові слід відмовити.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ - 13814885) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна