про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
18 квітня 2022 року справа № 320/3443/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", в якому позивач просить ухвалити рішення, яким вимогу виконавчого напису №80121, виданого 12.06.2021 приватним нотаріусом Грисюк О.В. - вважати таким, що не підлягає виконанню, а відповідно і постанову ВП №67545748 від 01.12.2021 приватного виконавця Лукмасло Т.Ю. про звернення стягнення на заробітну плату боржника - рішенням суду скасувати; зобов'язати ТОВ "Вердикт Капітал" вжити заходів щодо відклику сфабрикованих стосовно позивача даних, стосовно його заборгованості на користь Вердикт Капітал, направлених даною установою до Українського Бюро Кредитних Історій (УБКІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 КАС України; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов'язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 14) спорах із суб'єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв'язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Як вбачається з поданого позову, ОСОБА_1 звертається до суду із адміністративним позовом до відповідача, юридичної особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" та просить суд:
- вимогу виконавчого напису №80121, виданого 12.06.2021 приватним нотаріусом Грисюк О.В., вважати такою, що не підлягає виконанню;
- постанову ВП №67545748 від 01.12.2021 приватного виконавця Лукмасло Т.Ю. про звернення стягнення на заробітну плату боржника - рішенням суду скасувати;
- зобов'язати ТОВ "Вердикт Капітал" вжити заходів щодо відклику сфабрикованих стосовно позивача даних, стосовно його заборгованості на користь Вердикт Капітал, направлених даною установою до Українського Бюро Кредитних Історій (УБКІ).
Отже, відповідачем у справі є юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", яке не є суб'єктом владних повноважень та не здійснює владні управлінські функції у спірних правовідносинах.
Таким чином до відповідача, зазначеного у позовній заяві - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" звернуто лише вимоги щодо зобов'язання ТОВ "Вердикт Капітал" вжити заходів щодо відклику сфабрикованих стосовно позивача даних, стосовно його заборгованості на користь Вердикт Капітал, направлених даною установою до Українського Бюро Кредитних Історій (УБКІ).
В обґрунтування вказаних позовних вимог позивач посилається лише на норми ЦПК України та вимоги Закону України "Про нотаріат".
Натомість щодо даної частини позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" не є суб'єктом владних повноважень та не здійснює владні управлінські функції, що виключає можливість їх розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Також суд зазначає, що зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач не погоджується, зокрема, із виконавчим написом приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни від 12.06.2021 №80121, а також постановою приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяни Юріївни від 01.12.2021 у ВП №67545748 про звернення стягнення на заробітну плату боржника, яка була прийнята в рамках примусового виконання виконавчого напису №80121, виданого 12.06.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни.
У той же час, в якості відповідачів у позовній заяві позивач не зазначає ані приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олену Василівну, ані приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяну Юріївну.
Крім того, положеннями КАС України не передбачено розгляд у порядку адміністративного судочинства спорів про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, справи, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, які виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Частиною 12 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Виходячи з наведеного, суд зазначає, що оскільки в даній справі відсутній суб'єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, рішення (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дії чи бездіяльність якого оскаржуються, позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, скасування постанови та про зобов'язання вчинити певні дії не можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
В силу вимог пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса, скасування постанови та про зобов'язання вчинити певні дії, слід відмовити.
Частиною 6 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
З огляду на те, що дану позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд зазначає, що такий спір підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства, за правилами ЦПК України.
Відповідно до ч.5 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись статтями 19, 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса, скасування постанови та про зобов'язання вчинити певні дії.
2. Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства, за правилами ЦПК України.
3. Копію ухвали разом з адміністративним позовом та доданими до нього документами надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Повний текст ухвали складений 18.04.2022.
Суддя Кушнова А.О.