ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у відкритті провадження
"21" квітня 2022 р. справа № 300/1796/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
На адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду, 18.04.2022 засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою ДУ ТМО МВС України по Івано-Франківській області від 17.06.2021 року №935 при перерахунку пенсії з 01.12.2019 за рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 в справі №300/3878/21;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 в розмірі 80% від грошового забезпечення, встановленого рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 в справі №300/3878/21.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 1999 року позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 80% від грошового забезпечення, він є пенсіонером органів внутрішніх справ України та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. З 01.01.2018 відповідачем проведено перерахунок пенсії, у зв'язку із чим зменшено розмір пенсії до 70% сум грошового забезпечення. Вважаючи дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення грошового забезпечення при розрахунку пенсії протиправними, позивач звернувся до суду. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі №300/3463/20 визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення з 01.01.2016. На виконання рішення суду у справі №300/3463/20 відповідачем здійснено перерахунок пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення. Згодом, ДУ ТМО МВС України по Івано-Франківській області підготовлено оновлено довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку із чим позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії на підставі такої довідки. Однак, відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку, що зумовило позивача знову звернутись до суду. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 у справі №300/3878/21 визнано протиправною відмову відповідача щодо здійснення перерахуноук та виплату пенсії відповідно до довідки ДУ ТМО МВС України по Івано-Франківській області від 17.06.2021 року №935 та зобов'язано відповідача здійснити з 1 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до довідки ДУ ТМО МВС України по Івано-Франківській області від 17.06.2021 року №935. З 01.12.2019 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу з урахуванням оновленої довідки, однак, із зменшенням відсоткового значення грошового забезпечення до 70% (замість 90%). Мотивуючи підстави для зменшення відсотку грошового забезпечення відповідачем у листі від 01.04.2022 №64/Ф-15 зазначено, що у рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 у справі №300/3878/21 не йдеться про проведення перерахунку пенсії позивачу, виходячи з 80% грошового забезпечення, а тому такий відсоток підлягає зменшенню до 70. Вважаючи дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії позивачу на виконання рішення суду на підставі оновленої довідки, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у даній справі, з огляду на таке.
Згідно ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституція України, таким чином, надає громадянам право безпосередньо звертатися до суду із скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Як вбачається з позовних матеріалів, позивачем фактично оскаржуються дії відповідача, вчинені на виконання рішення суду у справі №300/3878/21 від 10.12.2021 при перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, оскільки такий перерахунок, на переконання позивача, вчинений не у належний спосіб.
Так, згідно із даними комп'ютерної програми ДСС позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач) про визнання дій протиправними щодо зменшення з 01.01.2016 на 10 % основного розміру призначеної пенсії, з 80 % на 70 % грошового забезпечення, при перерахуванні пенсії з 01.01.2018 та зобов'язання відновити основний розмір пенсії, що становить 80 % грошового забезпечення, визначений при первісному призначенні пенсії з 20 жовтня 1999 довічно, та здійснити перерахунок основного розміру пенсії 80 % сум грошового забезпечення з 1 січня 2016 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, та при подальшій виплаті пенсії, довічно.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у адміністративній справі №300/3463/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_2 з 80% до 70% сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2016 перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у адміністративній справі №300/3463/20 набрало законної сили 11.02.2021.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просив визнати протиправними дії щодо відмови в перерахунку і виплаті перерахованої пенсії згідно довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області” №935 від 17 червня 2021 року про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року за посадою поліцейського з 01.12.2019 року; зобов'язати провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії згідно довідки №935 Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області” від 17.06.2021 у розмірі 80%, від розміру грошового забезпечення, як це встановлено рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 в справі №300/3463/20, яке за новою довідкою за листопад 2019 року за основними його складовими та надбавок за специфічні умови проходження служби і премії, становить 20538,42 грн., за посадою поліцейського оперуповноваженого управління, відділу (відділення) поліції станом на 01.12.2019.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у адміністративній справі №300/3878/21 адміністративний позов ОСОБА_1
Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у проведенні з 01.12.2019 перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області” від 17.06.2021 №935.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, наказу Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області” від 17.06.2021 №935, із врахуванням проведених платежів.
В задоволенні решти позову відмовлено.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 у адміністративній справі №300/3878/21 набрало законної сили 11.01.2022.
До позовної заяви долучено лист Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.04.2022 за №64/Ф-15, в якому позивачу повідомлено, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі №300/3463/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в квітні 2021 року обчислено, перерахунок та виплату пенсії за вислугу років із застосуванням 80% відповідних сум грошового забезпечення, внаслідок якого розмір пенсійної виплати позивачу становив 5443,76 грн. На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 по справі №300/3878/21 Головним управлінням проведено позивачу перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області” від 17.06.2021 №935, внаслідок якого розмір пенсійної виплати позивача становить 14376,89 грн.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що звертаючись до суду із цим позовом, позивач пов'язує порушення своїх прав з протиправністю дій відповідача щодо зменшення розміру грошового забезпечення з 80 % до 70 % на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2021 в справі №300/3878/21, проте, без урахування рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 в справі №300/3463/01.
При цьому, як вбачається з резолютивної частини рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 в справі №300/3878/21, в ній чітко визначено, які дії слід вчинити відповідачу, а саме: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, наказу Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області” від 17.06.2021 №935, із врахуванням проведених платежів.
Як вбачається з резолютивної частини рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі №300/3463/20, в ній чітко визначено, які дії слід вчинити відповідачу, а саме: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2016 перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
При цьому, мотивувальна частина рішення суду у справи № 300/3463/20 містить правову оцінку щодо застосування ст. 13 Закону України №2262 із зазначенням, що встановлення 70 % розміру пенсії можливе лише при призначенні пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяких інших осіб у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, та в жодному разі не перерахунку вже призначеної пенсії.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі №300/3463/20 та від 10.12.2021 справі №300/3878/21 набули законної сили та є обов'язковими до виконання.
Наявні в матеріалах справи лист відповідача від 01.04.2022 свідчить, що основний розмір пенсії 70% сум грошового забезпечення.
Крім того, органом ПФУ у вказаному листі вказано, що відбулися зміни в грошовому забезпеченні позивача, а тому перерахунок проведено із врахуванням положень ст. 13 Закону України № 2262, яка визначає, що розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
За таких обставин, зі змісту позовної заяви та доданих до неї письмових доказів вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв'язку неналежним виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 у справі №300/3878/21, яке набрало законної сили 11.01.2022, а саме: позивачу перерахована пенсія на підставі довідки ДУ ТМО МВС України по Івано-Франківській області від 17.06.2021 року №935 при перерахунку пенсії з 01.12.2019, проте не у належний спосіб, а саме: не у розмірі 80% сум грошового забезпечення, тобто без урахування рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі №300/3463/20.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами 2, 4 статті 372 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У ч.1 ст.11 Закону України Про виконавче провадження йдеться про те, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу викладених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Також, відповідно до вимог ч.1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Такі спеціальні правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Тому вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні за новим позовом розгляду не підлягають.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.01.2021 у справі №640/13599/20.
За такого правового регулювання та встановлених обставин суд вважає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання нового позову про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, проте спірні правовідносини між сторонами, по суті, вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Водночас, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а відтак вимоги про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Крім того, на думку суду, неможливість оцінки протиправності дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо зменшення основного розміру пенсії в окремому позовному провадженні обумовлена наявністю механізму захисту порушеного права в рамках розгляду справи № 300/3463/20, яким визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_2 з 80% до 70% сум грошового забезпечення та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2016 перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
З огляду на вказане, суд вважає, що в даному випадку наявні підстави вважати, що дії відповідача на виконання рішення по справі №300/3878/21 вийшли поза межі зобов'язальних вимог даного рішення, а також здійснені без урахування відповідачем рішення по справі №300/3463/20, яким питання неможливості зменшення відсоткового розміру пенсії позивачу при її перерахунку вже вирішено, що в цілому свідчить про необхідність здійснення захисту порушеного права в порядку ст. 383 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
За таких обставин, суд вважає, що у відкритті провадження в адміністративній справі №300/1796/22 за позовною заявою ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини 5 статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Микитюк Р.В.