ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про забезпечення позову
"21" квітня 2022 р. справа № 300/869/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 від 20.04.2022 про забезпечення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та скасування наказу № 1369-Д від 24.11.2021, припису № ІФ2654/0295/АВ/П від 16.11.2021, постанову № ІФ2654/0295/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.01.2022, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 1369-Д від 24.11.2021; визнати протиправними дії ОСОБА_2 щодо складення припису Управління Держпраці в Івано-Франківській області № ІФ2654/0295/АВ/П від 16.11.2021; визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці в Івано-Франківській області № ІФ2654/0295/АВ/П від 16.11.2021; визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу на позивача в сумі 180000,00 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення за № ІФ2654/0295/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.01.2022.
Ухвалою від 01.03.2022 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20.04.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 від 20.04.2022 про забезпечення позову в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № ІФ2654/0295/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.01.2022 до набрання законної сили судовим рішенням в цій адміністративній справі. Також позивач просить суд скасувати арешт, накладений державним виконавцем Болехівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на рахунки позивача у виконавчому провадженні № 68802141.
Клопотання від 20.04.2022 про забезпечення позову мотивована тим, що 15.04.2022 із відомостей з сервісу «Дія» позивач дізнався про відкриття державним виконавцем Болехівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виконавчого провадження № 68802141 з примусового виконання постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області за № ІФ2654/0295/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.01.2022 про стягнення з позивача на користь держави штрафу в розмірі 180000,00 грн. Фізична-особа підприємець ОСОБА_1 вважає, що внаслідок примусового стягнення зазначеного штрафу в процесі вчинення виконавчих дій з примусового виконання оскаржуваної постанови № ІФ2654/0295/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.01.2022 існує очевидна небезпека заподіяння суттєвої матеріальної шкоди правам, свободам та інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти та майно, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності. Також, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до права на здійснення господарської діяльності, відновлення якого у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову буде неможливим та може призвести до нанесення позивачу збитків.
Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, суд зазначає таке:
Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною другою цієї Статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Отже, інститут забезпечення адміністративного позову дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, якщо існує небезпека неспіврозмірного заподіяння шкоди інтересам позивача, або якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим, в тому числі унеможливить у зв'язку з цим виконання рішення суду. Існування такої небезпеки повинно бути реальним і доведене належними доказами.
Суд встановив, що Управління Держпраці в Івано-Франківській області 05.01.2022 прийняло постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № ІФ2654/0295/АВ/П/ПТ/ТД-ФС. Цією постановою на позивача накладено штраф у розмірі 180000,00 грн. за порушення вимог частини четвертої статті 24 Кодексу законів про працю України на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.
Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу.
Відповідно до пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються - органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).
Частиною шостою статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина 2 статті 27 Закону України “Про виконавче провадження”).
Статтею 42 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що:
1. кошти виконавчого провадження складаються з:
1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
2. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
3. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
4. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 47 Закону України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
До клопотання від 20.04.2022 про забезпечення позову фізична-особа підприємець ОСОБА_1 долучив роздруковане повідомлення з державного порталу послуг "Дія": https://diia.gov.ua/, про відкриття державним виконавцем Болехівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виконавчого провадження № 68802141 в категорії стягнення штрафів у справах про адміністративне правопорушення.
Відкриття виконавчого провадження за № 68802141 підтверджується відомостями з автоматизованої системи виконавчого провадження, згідно яких виконавче провадження № 68802141 відкрито Болехівським відділом державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 13.04.2022, боржник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувач - Управління Держпраці в Івано-Франківській області.
З огляду на викладені обставини, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду в цій адміністративній справі, а також може призвести до негативних фінансових наслідків для фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 у вигляді стягнення не лише суми штрафних санкцій, які є спірними, а й стягнення витрат виконавчого провадження, виконавчого збору, а також у вигляді арешту його майна, розрахункових рахунків, накладення на нього штрафів у виконавчому провадженні за невиконання добровільно постанови № ІФ2654/0295/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.01.2022 та їх стягнення.
Положеннями частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 34 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
В спірному випадку виконавче провадження № 68802141 відкрито з примусового виконання постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області № ІФ2654/0295/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.01.2022, а тому належним способом забезпечення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області є зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ІФ2654/0295/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.01.2022 до набрання законної сили судовим рішенням в цій адміністративній справі № 300/869/22.
Що стосується вимоги позивача скасувати арешт, накладений державним виконавцем Болехівського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на рахунки позивача у виконавчому провадженні № 68802141, то суд звертає увагу на те, що частиною першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено такого виду забезпечення позову. Так, наслідком зупинення стягнення на підставі виконавчого документа є зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання такого виконавчого документу, в тому числі щодо стягнення коштів боржника, на які накладено арешт. Вказані дії вчиняє державний виконавець у виконавчому провадженні самостійно.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку клопотання фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 від 20.04.2022 про забезпечення позову задовольнити частково: зупинити стягнення на підставі постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області № ІФ2654/0295/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.01.2022 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 300/869/22. Відмовити в задоволенні решти вимог клопотання.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 152, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Задовольнити частково клопотання фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 від 20.04.2022 про забезпечення позову.
Зупинити стягнення на підставі постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області № ІФ2654/0295/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 05.01.2022 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 300/869/22.
Копію цієї ухвали негайно надіслати фізичній-особі підприємцю ОСОБА_1 , Управлінню Держпраці в Івано-Франківській області та Болехівському відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Заявник: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління Держпраці в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код 39784625, вулиця Незалежності, 67, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.