23 лютого 2022 рокуСправа № 280/2348/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
14 лютого 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 №Ф-5685-50У.
22.02.2022 від представника позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом зупинення до набрання законної сили судовим рішенням по справі №280/2348/22 стягнення на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південо-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Дорошенко Анастасією Олександрівною від 08.12.2021 на суму 39437,61 грн. прийнятої в межах виконавчого провадження №67700351.
За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду наступне.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).
Згідно із ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006).
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що контролюючим органом пред'явлено до примусового виконання вимогу №Ф-6585-50 від 18.11.2020, за якою Дніпровським ВДВС у м.Запоріжжі відкрито виконавче провадження №67700351.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що проведення виконавчих дій з примусового виконання вимоги №Ф-6585-50 від 18.11.2020 може призвести до того, що в разі задоволення судом позовних вимог за результатами розгляду даної адміністративної справи, позивачу доведеться докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушеного права, у тому числі щодо повернення примусово стягнутих коштів, зокрема шляхом можливого ініціювання інших судових проваджень.
Також, суд дійшов висновку, що за результатами примусового виконання вищевказаних вимог на позивача може бути також покладено додаткові витрати пов'язані з примусовим виконанням виконавчих документів, у вигляді виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, тощо.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що належним способом забезпечення адміністративного позову є зупинення стягнення за виконавчим документом - вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6585-50 від 18.11.2020, що видана ГУ ДПС у Запорізькій області.
Щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, то забезпечення позову у такий спосіб задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до п.5 ч.3 ст.151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом, зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Позивачем по даній справі не оскаржується зазначена вище постанова, а оскаржується виконавчий документ на підставі якого відкрито виконавче провадження, а тому належним способом забезпечення позову є зупинення виконавчого провадження, а не окремих рішень прийнятих в рамках такого виконавчого провадження.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд
Заяву представника позивача про забезпечення позову - задовольнити частково.
Зупинити стягнення за виконавчим документом - вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 №Ф-6585-50, що видана Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, до набрання законної сили судовим рішенням по адміністративній справі №280/2348/22.
В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам та до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст.294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова