про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
21 квітня 2022 рокум. Ужгород№ 260/1493/22
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Іванчулинець Д.В. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування повістки на відправку та зобов'язання вчинити дії, -
18 квітня 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позов до Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), в якому просив:
1) скасувати рішення комісії Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та повістку на відправку, яка видана Берегівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на ім'я ОСОБА_1 з вимогою прибути на відправку 19 квітня 2022 року;
2) зобов'язати Берегівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки визнати ОСОБА_1 таким, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації під час воєнного стану, оскільки має на утриманні дитину з інвалідністю віком до 18 років;
3) стягнути з Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 992,40 грн..
20 квітня 2022 року надійшла заява позивача про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив:
1) заборонити Берегівському районному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки призивати ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації під час воєнного стану, оскільки має на утриманні та вихованні дитину з інвалідністю віком до 18 років, до прийняття судом рішення по суті справи № 260/1493/22.
Заява мотивована тим, що 16 березня 2022 року позивача примусово було доставлено поліцейськими до Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Позивачем, працівників Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, було повідомлено про те, що він виховую дитину з інвалідністю віком до 18 років та надано відповідні підтверджуючі документи для їх приєднання до матеріалів військової справи. Відповідно до абз. 1 пп. г) п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України “Про військову службу і військовий обов'язок”, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах під час воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): - у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років. Так, згідно п. 6 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку”, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років. Не зважаючи на це, позивачеві було надано повістку з необхідністю з'явитися 16 квітня 2022 року до Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 16 квітня 2022 року ОСОБА_1 з'явився до Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки і позивачеві було вручено повістку на відправку на 19 квітня 2022 року. Дружина позивача не має можливості самостійно утримувати дітей, один з яких є дитиною з інвалідністю. У зв'язку з тим, що на переконання позивача, повістка на відправку підлягає скасуванню, а він, не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та під час воєнного стану, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду та зокрема із заявою про забезпечення позову. Таким чином, просив задовольнити заяву про забезпечення позову у даній справі.
Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами частин другої та третьої статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Враховуючи порядок розгляду заяви про забезпечення позову, який встановлений частиною першою статті 154 КАС України (не пізніше двох днів з дня її надходження) розгляд заяви про забезпечення позову проводиться у порядку письмового провадження за відсутності учасників справи.
У зв'язку із наведеним, на підставі частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву, дослідивши необхідні для розгляду заяви, матеріали, що подані заявником, суд вважає за необхідне вказати на наступне.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється, а також із особою позивача. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника) або покладення додаткового обов'язку.
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Заявник, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову просить заборонити відповідачу призивати позивача на військову службу за мобілізацією під час воєнного стану, оскільки має на утриманні та вихованні дитину з інвалідністю віком до 18 років, до прийняття судом рішення по суті.
Необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, заявник мотивує протиправністю рішень відповідача щодо його призову під час мобілізації у воєнний стан, що є предметом розгляду в даній.
Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суддя надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач, зокрема, просить суд, скасувати рішення комісії Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та повістку на відправку, яка видана Берегівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на ім'я ОСОБА_1 з вимогою прибути на відправку 19 квітня 2022 року та зобов'язати Берегівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки визнати ОСОБА_1 таким, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації під час воєнного стану, оскільки має на утриманні дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Таким чином, у заяві про забезпечення позову, позивач просить заборонити суб'єкту владних повноважень призивати його на військову службу під час мобілізації у воєнний стан, які є предметом розгляду в даній справі.
У разі забезпечення позову на даній стадії у той спосіб, який визначений позивачем у заяві про забезпечення позову, без дослідження обставин справи та без доказів призведе до фактичного вирішення судом спору по суті до постановлення рішення в даній справі, що суперечить інституту забезпечення позову.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суддя надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
За таких обставин судом резюмується, що вжиття заходів забезпечення позову є не доцільним.
У випадку встановлення в ході розгляду справи порушення прав позивача, їх відновлення в даному випадку можливе лише за наслідками розгляду такої справи по суті, що не може підміняти собою необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даному випадку та на даній стадії.
Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені позивачами обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених статтею 150 частиною 2 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Згідно з статті 154 частини 5 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Таким чином, враховуючи, що інших доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заявлених заходів забезпечення позову судом не встановлено, а тому судом не вбачається можливість для використання законодавчо наданого йому права щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, необхідно зазначити, що спосіб у який позивач просить суд забезпечити позов не пов'язаний із майбутнім створенням можливості реального виконання, знову ж таки у майбутньому, рішення суду, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Берегівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування повістки на відправку та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Д.В. Іванчулинець