про повернення позовної заяви
20 квітня 2022 рокум. Ужгород№ 260/1274/22
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р.О., розглянувши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України , в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3031126/3238501237 від 28.08.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №40 від 06.07.2021 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №40 від 06.07.2021 датою її фактичного отримання;
2) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3031127/3238501237 від 28.08.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №44 від 20.07.2021 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №44 від 20.07.2021 датою її фактичного отримання;
3) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3031125/3238501237 від 28.08.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №47 від 28.07.2021 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №47 від 28.07.2021 датою її фактичного отримання.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого.
15 квітня 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду на виконання ухвали від 04.04.2022 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення ФОП ОСОБА_1 посилається на запроваджені в державі карантинні заходи та воєнний стан.
Розглянувши подану позивачем заяву, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Предметом даного адміністративного позову є оскарження рішень Комісії Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо відмови в реєстрації податкових накладних. Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржені рішення були прийняті комісією 28 серпня 2021 року. В подальшому такі були оскаржені в адміністративному порядку, а за результатами розгляду поданої платником податків скарги 10 вересня 2021 року головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних вищого рівня було прийнято рішення.
Ч. 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, є Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).
Порядок оскарження рішень контролюючих органів регламентується нормами ст. 56 ПК України. Так, зокрема, п. 56.1 ст. 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
П. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
У постанові від 24.04.2020 (справа №520/6895/19) Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зробив висновок, що законодавець в абз. 1 п. 56.18. ст. 56 ПК України під висловом "або інше рішення контролюючого органу" розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов'язання платника податків.
Отже, ПК України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами ст. 122 КАС, а не ПК України.
Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного із визначенням грошових зобов'язань, викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В свою чергу нормами КАС України передбачена можливість застосування скорочених строків звернення до суду у разі використання процедури досудового врегулювання спору. Так, зокрема, згідно ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб'єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов'язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв'язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.
Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов'язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року також визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.
Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббіса та інш. проти Великобританії, рішення від 22.10.1996, Девеер проти Бельгії, рішення від 27.02.1980).
Судом встановлено, що рішення за результатами розгляду скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо відмови в реєстрації податкових накладних було прийнято 10 вересня 2021 року.
Отже, останнім днем встановленого нормами КАС України процесуального строку для оскарження такого рішення є 10 грудня 2021 року.
Разом з тим, з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду тільки 28 березня 2022 року, тобто з пропуском 3-місячного строку звернення до суду.
В обґрунтування звернення до суду в межах встановленого процесуального строку позивач посилається на норми п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України.
Так, зазначеною законодавчою нормою передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Провівши правовий аналіз вказаної законодавчої норми, суд дійшов висновку, що така не передбачає безумовне поновлення строків звернення до суду з огляду на запроваджені карантинні заходи, натомість зобов'язує суд враховувати пов'язаність поважності причини пропуску таких з обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Посилаючись на встановлені карантинні обмеження, як на поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач жодних доказів пов'язаності причини пропуску строків звернення до суду з обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, не наводить. З огляду на що суд не може застосувати п. 3 Прикінцевих положень КАС України та визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними.
Суд також відхиляє посилання позивача на введення в Україні воєнного стану, оскільки такий указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 був введений з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. В свою чергу станом на 24 лютого 2022 року позивач встановлений для звернення до суду з даним позовом процесуальний строк вже пропустив.
Будь-яких інших поважних причин пропуску строку звернення до суду суд не вбачає, а позивач не заявляє. Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять. Підстави для визнання причин пропуску звернення до суду поважними, відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, суд вважає, що заява позивача про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає, а тому позовна заява підлягає поверненню через пропуск строку звернення до суду.
На підставі наведеного та керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін