про залишення позовної заяви без руху
21 квітня 2022 року м. Житомир справа № 240/7042/22
категорія 112030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, з тих підстав, що в 2021 році як учасник бойових дій набув право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, однак відповідачем протиправно, на думку позивача, проведено виплату в меншому розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Частиною 4 статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Вказана позиція узгоджується з відповідними висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 6 лютого 2018 року по справі № 607/7919/17, в яких Верховний Суд встановив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2021 року.
Як вбачається з матеріалів справи, з даним позовом позивач звернувся до суду лише 11 квітня 2022 року, тобто з порушенням шестимісячного строку.
ОСОБА_1 подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначає, що про порушення своїх прав він дізнався з листа відповідача від 24 січня 2022 року.
Той факт, що позивач звернувся до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у січні 2022 року із заявою про виплату недоотриманої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік та дізнався про порушення своїх прав лише з відповіді відповідача від 24 січня 2022 року не змінює часу, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише штучно створеною передумовою звернення до суду.
Проаналізувавши наведене суд приходить до висновку, що вказані позивачем у заяві про поновлення строку причини пропуску строку звернення до суду не є поважними.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В свою чергу, заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі (частина 2 статті 166 КАС України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 167 КАС України.
Враховуючи викладене та керуючись частиною 1 статті 123, 169 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, відмінних від тих, що були вказані у вже поданій заяві про поновлення пропущеного процесуального строку, та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.Г. Попова