Справа № 509/889/22
04 квітня 2022 року смт. Овідіополь
Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Кириченко П.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області (протокол Серії ВАВ №454434 від 05.02.2022 року) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює-
у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 184 ч.1 КУпАП,
22 лютого 2022 року до Овідіопольського районного суду Одеської області Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області протокол серії ВАВ №454434 від 05.02.2022 року, з якого вбачається 05 лютого 2022 року о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилився від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не приймає участь у вихованні, житті та здоров'ї.
Правопорушник до суду з'явився, надав до суду письмові заперечення з яких вбачається, що вину не визнає.
Дослідивши адміністративні матеріали, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.1 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч.1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно із ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 62 Конституції України прямо вказує , особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи - тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 184 ч.1 КУпАП, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, ст. 184 ч.1 КУпАП є бланкетною нормою та відсилає до інших актів законодавства, тому, для настання відповідальності за цією статтею, в протоколі про адміністративне правопорушення слід чітко встановити, які ж саме норми законодавства, що регулюють невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, було порушено, та розкрити суть правопорушення відповідно до нормативного акта.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyevaу Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinу Russia» заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 № 23рп/2010 - конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті1,3, частина друга статті19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України(частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
В рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження - не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
У своєму рішенні від 17 березня 2009 року у справі «Хутман і Меус проти Бельгії» (заява № 9411/05) п. 44 ЄСПЛ зазначив, що національні органи повинні тлумачити та застосовувати своє національне законодавство без зайвого формалізму.
Зазначений протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, оскільки в ньому не зазначено і не конкретизовано суть правопорушення, в чому конкретно полягало діяння (дія чи бездіяльність) ОСОБА_1 спрямоване на ухилення від виконання, передбачених законодавством обов'язків.
В мататеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутній акт обстеження житлово-побутових умов проживання, відсутні фото та відео докази житлово-побутових умов проживання, а тому суд позбавлений можливості об'єктивно дослідити обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, в матеріалах справи, які надійшли до суду не містять жодного доказу, в розумінні ст.251 КУпАП, які б підтверджували винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, щодо не виконання батьківських обов'язків у тому числі участь у вихованні, житті та здоров'ї малолітньої дитини.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникли цивільно-правові відносини, щодо виховання, проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, в ході судового розгляду встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складено з грубим порушенням вимог ст.256 КУпАП, оскільки в ньому викладено неконкретне обвинувачення, без зазначення усіх ознак об'єктивної сторони діяння, а тому він не може бути визнаний допустимим доказом у даній справі.
У відповідності до положень ст. 247 п. 1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В даному випадку, суд ст. 184 ч. 1 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст. 247,251,252,256,276,284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 184 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: Кириченко П.Л.