Справа № 508/91/22
№ 3/508/99/22
21.04.2022 року суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С. розглянувши матеріали, які надійшли від ВПД №1 Березівського районного відділу поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Миколаївським РВ УМВС України в Одеській області, мешканку АДРЕСА_1 , не працюючої, раніше притягалася до адміністративно відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП,
за ч.2 ст. 184 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 28.01.2022 року о 13.00 годині ухилялася від виконання своїх передбачених законом обов'язків по догляду за своїм малолітніми дітьми,чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася. На адресу суду надала заяву про розгляд справи у її відсутності. З правопорушенням згодна.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенства права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Крім того, суд враховує, що передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення ВАБ №704173 від 28.01.2022 року, письмовими поясненнями, актом обстеження умов проживання та іншими матеріалами справи.
На підставі наведеного, приходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КпАП України.
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Згідно із ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Враховуючи обставини справи та вищевикладене, беручи до уваги особу правопорушника, відсутність будь-яких наслідків від вчиненого, обставини вчинення порушення, вважаю, що вчинене правопорушення слід визнати малозначним та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись щодо неї усним зауваженням, а провадження у справі закрити.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Оскільки усне зауваження не є видом адміністративного стягнення відповідно до ст. 24 КУпАП, тому стосовно ОСОБА_1 судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 22, 173, 283, 294 КУпАП, суддя , -
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП, обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду в 10-ти денний строк з дня винесення постанови.
Суддя Д.С. Банташ