Справа № 947/7539/22
Провадження № 1-кс/947/3281/22
19.04.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42022164010000061 від 01.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022164010000061 від 01.04.2022, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022164010000061 від 01.04.2022, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України здійснюється Одеською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону.
Обставини вчинення кримінального правопорушення та обґрунтування необхідності накладання арешту на вилучене майно викладені органом досудового розслідування в письмовому вигляді у клопотанні.
Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності.
Власник майна до судового засідання не з'явився, про дату та час судового засідання сповіщений належний чином, про що слідчим надано відповідні документи.
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
Ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.
Як вбачається з протоколу обшуку від 07.04.2022 року, того ж дня, на підставі ухвали слідчого судді, за місцем мешкання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено речі перелік яких міститься у клопотанні.
Так, слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а також осіб, причетних до його вчинення, є безпосередньо предметом вчинення кримінального правопорушення.
Так, вилучені грошові кошти можуть бути набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Вилучені набої та предмет зовні схожий на рушницю можуть бути набуті кримінальним протиправним шляхом, оскільки встановлено, що ОСОБА_5 будь-яких дозволів на зберігання зброї не має, та вилучена рушниця із зазначеним номером згідно ІПС МВС України рахується як втрачене іншою особою та знято з обліку.
Вищевикладене також підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання речовими доказами і їх зберігання від 08.04.2022 року, відповідно до якої вилучені речі визнані речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно може бути використане в якості речових доказів в рамках даного кримінального провадження.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна, з забороною відчуження, розпорядження та користування.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42022164010000061 від 01.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, з забороною відчуження, розпорядження та користування, на майно яке було вилучено 07.04.2022 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , та яке належить та перебувало у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- грошові кошти в сумі 30 000 гривень;
- предмет зовні схожий на рушницю двоствольну вертикальну з маркуванням: «LASER OPTIMA 12 GA-76/32» ch» та номером НОМЕР_1 ;
- предмети, схожі на набої в кількості 10 штук.
Виконання ухвали покласти на слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 ..
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1