Справа № 947/7976/22
Провадження № 1-кс/947/3334/22
15.04.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12022162480000554 від 14.04.2022 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кожушна, Страшенського району, Республіка Молдова, громадянина Молдови, неодруженого, з середньою освітою, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання на території міста Одеси, раніше судимого 13.08.2020 Приморським районним судом м. Одеса за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за корисливий злочин проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, усвідомлюючи введеного воєнного стану на території України, на шлях виправлення не став, та знову вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
Так, 14 квітня 2022 року приблизно о 13 годині 30 хвилин, перебуваючи біля будинку №20 по вул. Жаботинського в м. Одесі побачив раніше незнайому йому ОСОБА_7 , яка йшла попереду нього, тримаючи в руках сумку чорного кольору. Тоді, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення майна ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи повторно, підбіг до ОСОБА_7 , яка є особою похилого віку, та шляхом ривку відкрито заволодів чорною сумкою останньої, в якій знаходилось: мобільний телефон марки «Astro» чорного кольору, вартістю 800 гривень, поліетиленовий пакет із монетами різного номіналу, загальною сумою 14 гривень, гаманець синього кольору, що не має матеріальної цінності, гаманець червоного кольору з дисконтними картами у кількості 5 шт., що не мають матеріальної цінності, гаманець чорного кольору у якому знаходились грошові кошти номіналом 100 гривень, гаманець зеленого кольору з принтом «авокадо» у якому знаходились грошові кошти різним номіналом, загальною сумою 578 гривень.
Потім, ОСОБА_5 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив майнову шкоду потерпілій на загальну суму 1502 гривні.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, вчинений в умовах воєнного стану
Враховуючи викладене, ступінь та характер суспільної небезпеки від вчинення злочину, відсутність постійного місця роботи, тяжкість злочину, покарання, що загрожує особі та те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків, орган досудового розслідування звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні не заперечили.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
14.04.2022 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України ат 15.04.2022 року повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, вчинений в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України підтверджується матералами справи в сукупності.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, враховуючи зухвалий характер вказаного кримінального правопорушення, а також характеризучі дані відповідно до яких підозрюваний раніше судимий, не одружений, дітей на утриманні немає, не працевлаштований, немає постійного місця проживання, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Враховуючи також те, що підозрюваний не надав будь-якої допомоги потерпілій, підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані потерпілої та свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілу та свідків, схиляючи її до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Враховуючи те, що підозрюваний раніше судимий за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, не працевлаштований, а кримінальне правопорушення містить корисливий характер, останній може вчиняти заходи, спрямовані на недопущення виявлення інших епізодів злочинних дій, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Існування в рамках кримінального провадження ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином не знайшло свого підтвердження в матеріалах клопотання.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що кримінальне правопорушення вчинене із застосуванням насильства, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12022162480000554 від 14.04.2022 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 12.06.2022 року, в межах строку досудового розслідування.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1