Справа № 946/6084/21
Провадження № 2/946/1249/22
20 квітня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Пащенко Т.П.,
за участю: секретаря судового засідання - Топтигіної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,-
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на: 1/3 частину нежитлового приміщення 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.07.2020 року внаслідок ДТП загинули батько та мати позивача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після померлих батьків, на більшість спадкового майна нотаріусом йому були видані свідоцтва про спадщину, так як інших спадкоємців у померлих не має. В тому числі, до спадкового майна увійшла 1/3 частина нежитлового приміщення 2, що розташовано в АДРЕСА_1 . Спадкодавець ОСОБА_2 володів вказаною частиною нерухомості на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.07.2005 року. Однак, приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гнесько В.Г. листом № 287/02-14 від 27.05.2021 р. відмовлено позивачеві в оформленні спадщини на вказане нерухоме майно у зв'язку з тим, що неможливо встановити правову підставу зміни частки у праві власності померлого ОСОБА_2 .
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, якими позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять позов задовольнити, не заперечують проти заочного розгляду справи (а.с.114).
Представник відповідача Ізмаїльської міської ради Одеської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, тому суд відповідно до ч.1 ст. 280, ч.4 ст. 223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 належала 1/3 частина нежитлового приміщення 2, що розташовано в АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.07.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Гнесько В.Г. в реєстрі №1197, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно в реєстровій книзі за №3а-26 від 20.07.2005 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7821531 від 20.07.2005 року та довідкою КП «Ізмаїльське МБТІ» від 28.02.2022 року №162 (а.с.124).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 21.07.2020 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №987 (а.с.4).
Після смерті ОСОБА_2 відповідно до ст.1220 ЦК України відкрилась спадщина, до якої входить, зокрема, 1/3 частина нежитлового приміщення 2, що розташовано в АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів спадкової справи №116/2020, заведеної приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гнесько В.Г., позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після померлого батька ОСОБА_2 (а.с.38-111).
Відповідно до ст.1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч.1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за №62989899 від 21.12.2020 року, згідно якого інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_2 відсутня (а.с.49).
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Дружина спадкодавця та мати позивача - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Отже, єдиним спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_2 є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 25 квітня 1985 року (а.с.9).
Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 2 ст. 1274 ЦК України передбачено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь - кого із спадкоємцем за законом незалежно від черги.
21.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гнесько В.Г. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 (а.с.40).
Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гнесько В.Г. від 27.05.2021 року № 287/02-14, ОСОБА_1 повідомлено, що не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку у праві власності на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що згідно документу, який є підставою виникнення та підставою для державної реєстрації права власності - договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гнесько В.Г. 15.07.2005 року за реєстровим №1197 та відомостей вказаних в реєстрі прав власності на нерухоме майно, який діяв до 01.01.2013 року за померлим зареєстроване право власності на 1/6 частку нежитлового приміщення, крамниці. Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №209009671, виданого державним реєстратором Ведикодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким О.С. 14.05.2020 року за померлим зареєстроване право власності в Державному реєстрі речових прав на 1/3 частку нежитлових приміщень, хочу підставою для державної реєстрації права власності є вищевказаний договір купівлі-продажу. Згідно поданих заявником документів не можливо встановити правову підставу зміни частки у праві власності померлого ОСОБА_2 (а.с. 27).
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 273, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , до Ізмаїльської міської ради Одеської області, місцезнаходження юридичної особи: проспект Суворова, 62, м. Ізмаїл, Одеська область, ЄДРПОУ 26569223, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - « НОМЕР_4 », в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частину нежитлового приміщення 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Т.П.Пащенко