Справа № 496/1108/22
Провадження № 3/496/1027/22
21 квітня 2022 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
20.03.2022 року, ОСОБА_1 , о 22.30 год., в с. Кагарлик, Одеського району Одеської області, вул. Садова, 74, керуючи мотоциклом марки «Мінськ», б/н, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, в наслідок чого допустив перекидання транспортного засобу, який отримав механічні пошкодження, при цьому ОСОБА_1 керував зазначеним вище автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, згідно медичного висновку від 21.03.2022 року.
Згідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за відсутністю цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце i час розгляду справи, i, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст.130 КУпАП, вбачається, що останній ознайомлений з місцем розгляду судової справи - у Біляївському районному суді Одеської області на 21.04.2022 року о 10.00 годин, тобто особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вважається повідомленою належним чином про дату, час та місце розгляду судової справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що особа зобов'язана, з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. (Рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" № 3236/03 від 03.04.2008 року).
Враховуючи те, що ОСОБА_1 заздалегідь був обізнаний із часом судового розгляду, суд розцінює неявку особи, яка притягається до відповідальності, як штучне затягування процесу в цілях уникнення накладення адміністративного стягнення. Відтак, суд не вбачає підстав для відкладення слухання справи (при цьому звертає увагу на те, що клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило), і вважає можливим здійснити судовий розгляд у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у матеріалах доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення п. 2.9 Правил дорожнього руху, за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та за ст. 124 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 171299 від 20.03.2022 року, серії ДПР18 № 171297 від 21.03.2022 року, схемою місця ДТП від 20.03.2022 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 20.03.2022 року, висновком щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння № 10 від 21.03.2022 року.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно довідки старшого інспектора САП ОРУП №2 ГУНП в Одеській області - Шматко Л., вбачається, що згідно наявних в Інформаційному порталі Національної поліції України в період з 22.03.2021 року по 21.03.2022 року ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався, посвідчення водія не отримував.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, тому суд відносить його до категорії інших осіб.
Диспозиція частини 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність інших осіб за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому суд дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення ОСОБА_4 суд враховує конкретні обставини правопорушення, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП, пом'якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено, також, беручи до уваги небезпеку, якою є участь у дорожньому русі осіб, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових правопорушень і тому суд вважає, що достатнім видом адміністративного стягнення для нього є штраф.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 36, 124, 130 ч.1, 283, 284, 287, 288 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.;
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі у розмірі одної тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
На підставі ст. 36 КпАП України визначити остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення - за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі одної тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Горяєв І.М.