21 квітня 2022 року
м. Рівне
Справа № 559/1360/20
Провадження № 22-ц/4815/38/22
Рівненський апеляційний суд:
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Боймиструк С.В.,
судді: Ковальчук Н.М., Хилевич С.В.
секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,
за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дубноводоканал» Дубенської міської ради на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Дубноводоканал» Дубенської міської ради про визнання незаконним та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення і про тимчасове переведення,-
У липні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Дубноводоканал» Дубенської міської ради.
Просив визнати протиправним та скасувати накладене на позивача наказом №71 від 20 травня 2020 року дисциплінарне стягнення у вигляді догани, визнати незаконним наказ директора від 12.06.2020 № 86-к «Про тимчасове переведення» та стягнути моральну шкоду.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 травня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ директора КП «Дубноводоканал» Кирчука С.М. від 20.05.2020 № 71 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким ОСОБА_3 було оголошено догану.
Визнано незаконним наказ директора КП «Дубноводоканал» Кирчука С.М. від 12.06.2020 № 86-к «Про тимчасове переведення», яким ОСОБА_3 було переведено на посаду слюсаря АВР третього тарифно-кваліфікаційного розряду водопровідних мереж.
Стягнуто з Комунального підприємства «Дубноводоканал» Дубенської міської ради на користь ОСОБА_3 5000 (п'ять тисяч) гривень на відшкодування завданої моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, КП "Дубноводоканал" подало апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що відповідач мав законні підстави до притягнення позивача до відповідальності у зв'язку залишенням свого місця роботи без попередження. Також зазначає, що судом не було взято до уваги факт особистого підпису ОСОБА_3 , що підтверджує згоду працівника з наказом. Вважає, що не вчиняв жодних протиправних дій котрі могли б завдати моральної шкоди.
Просить рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Правом на надання відзиву позивач не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що відповідно до запису у трудовій книжці НОМЕР_1 , ОСОБА_3 працює машиністом насосних установок майстерні дільниці водопровідних станцій та мереж комунального підприємства «Дубноводоканал» Дубенської міської ради (а.с. 14-15).
Наказом КП «Дубноводоканал» Дубенської міської ради №1 від 02.01.2020 затверджено графік роботи експлуатаційного персоналу на рік з наступним розпорядком дня: 1-ша зміна з 08:00 год. до 20:00 год., 2-га зміна з 20:00 год. до 08:00 год. (а.с. 34).
ОСОБА_4 14 травня 2020 року чергував у першій зміні (з 8:00 до 20:00). У другу зміну (з 20:00 до 8:00) на його місце заступив ОСОБА_5 , що підтверджується записами в журналі чергувань і табелем обліку використання робочого часу за травень 2020 року (а.с. 17).
14.05.2021 о 19:20 год. складено акт про відсутність на роботі ОСОБА_3 (а.с. 22).
Наказом директора КП «Дубноводоканал» від 20.05.2020 № 71 «Про застосування дисциплінарного стягнення», ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за відсутність на робочому місці 14 травня 2020 року (а.с. 16).
12 червня 2020 року директором КП «Дубноводоканал» видано наказ № 86-к «Про тимчасове переведення», згідно з яким у зв'язку з виробничою необхідністю ОСОБА_4 з 15.06.2020 переведено на посаду слюсаря АВР водопровідних мереж із зміною графіку роботи на денний (а.с. 37).
Як свідчить листок непрацездатності серії ВДН №865413, ОСОБА_3 з 23.06.2020 по 08.07.2020 знаходився на лікуванні в амбулаторному режимі (а.с. 43).
Наказом №114-к від 20.07.2020 ОСОБА_4 переведено на посаду машиніста третього тарифно-кваліфікаційного розряду водопровідних мереж та скасовано дію наказу №86-к від 12.06.2020 (а.с. 74).
Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Як вбачається з матеріалів справи, роботодавець застосувавши до працівника дисциплінарне стягнення у формі догани не навів доказів отримання письмових пояснень від працівника, що є обов'язковою передумовою застосування стягнення. Крім того не враховано тяжкості вчиненого проступку та ступінь заподіяної шкоди. Також відсутні відомості щодо врахування попередньої роботи працівника.
За змістом наказу №71 від 20.05.2020 року догана застосована за відсутність на робочому місці 14 травня 2020 року, про що був складений відповідний акт. Вказане формулювання, хоча й містить відсилочне застереження до акту про відсутність на роботі, однак призводить до неоднозначного розуміння тривалості проступку, що прямо впливає на його тяжкість. Сам акт про відсутність на роботі від 14 травня 2020 року, складений о 19:20, суперечить записам у журналі чергувань і табелі обліку використання робочого часу за травень 2020 року, оскільки позивач 14 травня 2020 року чергував у першій зміні, про що в табелі стоїть відмітка - 11 годин (з 8:00 до 20:00) за вирахуванням перерви, а на другу зміну (з 20:00 до 8:00) на його місце заступив ОСОБА_5 ..
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про задоволення позовних вимог в цій частині.
Статтею 32 КЗпП України передбачено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством. Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я. У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою.
Власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували дотримання відповідачем зазначених вимог законодавства. Сам факт ознайомлення ОСОБА_3 з наказом про переведення 12.06.2020 року не спростовує його незаконність через недотримання порядку отримання згоди. Суд врахував наявність заяви ОСОБА_3 від 15.06.2020 року (наступний робочий день), що підтверджує відсутність попереднього узгодження між роботодавцем та працівником такого переведення.
Тобто, видаючи оспорюваний наказ № 86-к «Про тимчасове переведення», яким ОСОБА_3 було переведено на посаду слюсаря АВР третього тарифно-кваліфікаційного розряду водопровідних мереж, роботодавець не дотримався вимог трудового законодавства чим порушив права працівника. Наказом №114 від 20 липня 2020 року було скасовано дію наказ № 86 від 12 червня 2020 року.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди та виходячи із засад розумності та справедливості, суд першої інстанції, врахував конкретні обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач через неправомірні дії відповідача та прийшов до цілком правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди саме у розмірі 5 000 грн. 00 коп.
Доводи апеляційної скарги, з огляду на встановлені обставини справи, жодним чином не впливають на правильність висновків суду першої інстанції про допущення відповідачем порушень трудового законодавства та наявність правових підстав для скасування наказу про оголошення догани позивачу, визнання незаконним наказу про тимчасове переведення та відшкодування моральної шкоди.
Інші доводи апеляційної скарги, колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються, оскільки зводяться лише до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку та тлумачення норм права на розсуд апелянта, однак при цьому не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та жодним чином не спростовують висновків суду, викладених в рішенні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, то понесені судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.368,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дубноводоканал» Дубенської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складений 21.04.2022 року.
Головуючий: С.В. Боймиструк
Судді: Н.М. Ковальчук
С.В. Хилевич