Справа № 345/1326/17
Провадження № 22-ц/4808/455/22
Головуючий у 1 інстанції Якимів Р. В.
Суддя-доповідач Василишин
19 квітня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Василишин Л.В.
суддів: Фединяка В.Д., Максюти І.О.
секретаря Максимів Ю.В.
за участю представника апелянта ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу виконавчого комітету Калуської міської ради на ухвалу Калуського міськрайонного суду від 13 січня 2022 року, постановлену у складі судді Якиміва Р.В. в м. Калуш, у справі за заявою ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Калуської міської ради про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Калуської міської ради від 20 грудня 2016 року,
28 грудня 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про роз'яснення судового рішення у справі за її позовом до виконавчого комітету Калуської міської ради про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Калуської міської ради від 20 грудня 2016 року.
В обґрунтування заяви зазначила, що в 2017 році вона звернулася до Калуського міськрайонного суду з вищенаведеним позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Калуської міської ради від 20 грудня 2016 року і зобов'язати виконком Калуської міської ради поновити її з сім'єю на квартирній черзі з 24 липня 1985 року, а на пільговій - з 1986 року. 07 грудня 2017 року Калуський міськрайонний суд ухвалив рішення, згідно з яким вирішив її позов задоволити, визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Калуської міської ради №267 від 20 грудня 2016 року та зобов'язати виконавчий комітет Калуської міської ради взяти її, ОСОБА_3 , на квартирний облік. Вказане рішення суду було звернуто до примусового виконання. 10 серпня 2020 року виконавчий комітет Калуської міської ради прийняв рішення №156, яким взяв її на квартирний облік за місцем проживання на загальну чергу. Оскільки нею було подано позов про поновлення на квартирній черзі з 24 липня 1985 року, а на пільговій - з 1986 року і рішенням суду від 07 грудня 2017 року такий позов задоволено, вона звернулася до виконавчого комітету Калуської міської ради із заявою про поновлення її з сім'єю на квартирній черзі саме у вказаному порядку, на що отримала відповідь, що у відповідності до резолютивної частини рішення Калуського міськрайонного суду від 07 грудня 2017 року виконавчий комітет зобов'язано взяти її на квартирний облік без зазначення конкретизованих умов постановки на квартирний облік, а тому виконавчий комітет прийняв рішення про взяття її на облік на загальних підставах. При цьому її взято на облік лише з 10 серпня 2020 року.
Посилаючись на те, що рішення Калуського міськрайонного суду від 07 грудня 2017 року залишається невиконаним, ОСОБА_3 просила роз'яснити абзац 2 резолютивної частини цього рішення, вказавши з якого часу виконавчий комітет Калуської міської ради зобов'язаний взяти/поновити її, ОСОБА_3 , на квартирному обліку/квартирній черзі; з якого часу виконавчий комітет Калуської міської ради зобов'язаний взяти/поновити її, ОСОБА_3 , на пільговій квартирній черзі, тобто у списках осіб, які користуються правом першочергового і позачергового одержання жилих приміщень.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 13 січня 2022 року заяву ОСОБА_3 задоволено.
Роз'яснено, що ОСОБА_3 перебуває на квартирній черзі за місцем проживання з 24 липня 1985 року, а на пільговій - з 1986 року.
На вказану ухвалу виконавчий комітет Калуської міської ради подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Скарга мотивована тим, що 07 грудня 2017 року Калуським міськрайонним судом ухвалено рішення по справі №345/1326/17, яким зобов'язано виконавчий комітет Калуської міської ради взяти ОСОБА_3 на квартирний облік. 27 липня 2020 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боберським Р.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62635432 та зобов'язано виконати рішення суду. 10 серпня 2020 року виконавчим комітетом Калуської міської ради прийнято рішення №156, яким ОСОБА_3 взято на квартирний облік за місцем проживання. 12 жовтня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із повним фактичним виконанням рішення. Дана постанова не була оскаржена. Оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання, то в даному випадку суд не мав жодних підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення, яке виконане більше ніж рік тому.
З цих підстав апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою у роз'ясненні судового рішення відмовити у зв'язку з його повним фактичним виконанням до подання заяви про роз'яснення рішення.
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скарги заперечив, вважаючи їх необґрунтованими. Зазначив, що рішення Калуського міськрайонного суду від 07 грудня 2017 року не виконане у встановленому законом порядку, а тому посилання апелянта з даного приводу є безпідставними. Так, під час розгляду позовної заяви ОСОБА_3 судом встановлено, що позивачка разом із сім'єю перебувала на квартирній черзі за місцем праці у ВАТ «Карпатнафтомаш» з 24 липня 1985 року, а з 04 червня 1986 року на пільговій черзі. Підприємство ВАТ «Карпатнафтомаш» було ліквідоване 30 березня 2007 року, а отже був ліквідований і відповідний квартирний облік за місцем роботи ОСОБА_3 . За таких обставин, згідно з п. 31 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, позивачка повинна бути зарахована на квартирний облік у виконавчому комітеті Калуської міської ради із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку (тобто з 24 липня 1985 року) та у списках осіб, які користуються правом першочергового і позачергового одержання жилих приміщень (тобто з 04 червня 1986 року). Наведене відповідає позовним вимогам ОСОБА_3 . В абзаці 1 резолютивної частини рішення Калуського міськрайонного суду від 07 грудня 2017 року вказано «Позов задоволити». Отже, абзац 2 резолютивної частини рішення повинен був відображати зміст задоволених позовних вимог. Однак, суд зазначив «Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Калуської міської ради №267 від 20.12.2016 року та зобов'язати виконавчий комітет Калуської міської ради взяти ОСОБА_3 на квартирний облік». Таким чином, суд не конкретизував умов постановки позивачки на квартирний облік, що унеможливило виконання рішення суду, відновлення її порушених прав та інтересів, а також призвело до неоднакового тлумачення змісту рішення суду. Враховуючи наведене, суд постановив законну та обґрунтовану ухвалу, якою роз'яснив вказане судове рішення та вказав, що ОСОБА_3 перебуває на квартирній черзі за місцем проживання з 24 липня 1985 року, а на пільговій - з 1986 року. Щодо посилань апелянта на постанову державного виконавця від 12 жовтня 2020 року про закінчення виконавчого провадження, яка не була оскаржена позивачкою, то такі не заслуговують на увагу, оскільки, по-перше, позивачці не було відомо про зазначену постанову, а по-друге, державний виконавець дійшов висновку про виконання виконкомом Калуської міської ради рішення суду, оскільки формально рішення виконкому відповідало резолютивній частині рішення Калуського міського суду від 07 грудня 2017 року, однак суперечило змісту такого судового рішення в цілому. При цьому, державний виконавець не мав можливості оцінити рішення суду в повному обсязі, оскільки до державної виконавчої служби подається тільки виконавчий лист, який містить лише резолютивну частину рішення.
У зв'язку з наведеним, представник ОСОБА_3 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.
У засіданні апеляційного суду представник апелянта скаргу підтримав, просив її задоволити.
Представник заявника скаргу не визнав, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Встановлено та вбачається з матеріалів справи, що в квітні 2017 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до виконавчого комітету Калуської міської ради про визнання незаконним рішення виконкому Калуської міської ради від 20 грудня 2016 року, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Калуської міської ради від 20 грудня 2016 року і зобов'язати виконком Калуської міської ради поновити її з сім'єю на квартирній черзі з 24 липня 1985 року, а на пільговій - з 1986 року (а.с. 2-5).
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 07 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення виконавчого комітету Калуської міської ради №267 від 20 грудня 2016 року та зобов'язано виконавчий комітет Калуської міської ради взяти ОСОБА_3 на квартирний облік (а.с. 75-77).
Вказане рішення суду набрало законної сили та було звернуто до примусового виконання.
27 липня 2020 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боберським Р.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62635432 та зобов'язано боржника виконати рішення суду (а.с. 87).
На виконання рішення суду 10 серпня 2020 року виконавчим комітетом Калуської міської ради прийнято рішення №156, яким ОСОБА_3 взято на квартирний облік за місцем проживання на загальну чергу (а.с. 88).
Задовольняючи заяву про роз'яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 була поставлена на квартирну чергу за місцем роботи у ВАТ «Карпатнафтомаш» з 24 липня 1985 року, а на пільгову - з 1986 року і перебувала до часу ліквідації цього товариства. Згідно Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, після ліквідації підприємства квартирна черга переноситься за місцем проживання особи. Рішенням виконкому Калуської міської ради №267 від 20 грудня 2016 року ОСОБА_3 відмовлено у поновленні її черги за місцем проживання. Оскільки 07 грудня 2017 року Калуський міськрайонний суд скасував вищезазначене рішення виконкому Калуської міської ради, то ОСОБА_3 повинна бути поновлена на квартирній черзі за місцем проживання з 24 липня 1985 року, а на пільговій - з 1986 року. Рішення Калуського міськрайонного суду від 07 грудня 2017 року фактично не виконано, оскільки ОСОБА_3 на квартирний облік взято на загальну чергу з 10 серпня 2020 року. При цьому судом враховано, що виконавче провадження по цій справі не завершене, постанова про закінчення виконавчого провадження не винесена.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Пленум Верховного Суду України в п. 21 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» вказав, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'яснення судового рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз'яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що роз'ясненню підлягають судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню, а також судові рішення, що ще не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Постановляючи ухвалу про роз'яснення судового рішення, суд першої інстанції не врахував, що рішення Калуського міськрайонного суду від 07 грудня 2017 року набрало законної сили, було звернуто до примусового виконання та виконано боржником, що підтверджується копією рішення виконавчого комітету Калуської міської ради від 10 серпня 2020 року №156 «Про взяття на квартирний облік ОСОБА_3 » (а.с. 88).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 12 жовтня 2020 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боберським Р.П. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом) (а.с. 107-108).
Вказана постанова про закінчення виконавчого провадження стягувачем не оспорюється, не скасована в установленому законом порядку та є чинною.
За таких обставин роз'яснення судового рішення не допускається, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 271 ЦПК України.
Відтак, у суду першої інстанції не було підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги виконавчого комітету Калуської міської ради обґрунтованими, а тому апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення відмовити.
Керуючись ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Калуської міської ради задоволити.
Ухвалу Калуського міськрайонного суду від 13 січня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Калуської міської ради про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Калуської міської ради від 20 грудня 2016 року відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 20 квітня 2022 року.
Суддя-доповідач: Василишин Л.В.
Судді: Фединяк В.Д.
Максюта І.О.