Провадження № 22-ц/803/4064/22 Справа № 176/136/22 Суддя у 1-й інстанції - Кучма В. В. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.
20 квітня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Деркач Н.М.,
суддів: Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.,
при секретарі - Усик А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його адвоката Сербіна Богдана Олександровича на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2022 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, -
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить суд визнати незаконним та скасувати наказ за підписом в.о. генерального директора ДП "СхідГЗК" Шовгеля С.В. за № 1491-ос від 07.12.2021 "про відсторонення ОСОБА_1 " та відновити ОСОБА_1 на роботі з наступного робочого дня, який слідує за днем ухвалення судом рішення.
Ухвалою від 18 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
07 лютого 2022 року від відповідача ДП «СхідГЗК» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі з тих підстав, що оскаржуваний наказ від 07.12.2021 року №1491 о/с «Про відсторонення ОСОБА_1 » містить належні посилання на норми чинного законодавства, що дають підстави для відсторонення позивача від роботи, зокрема, і на наказ МОЗ від 04 жовтня 2021 року №2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням». Проте, Первинною профспілковою організацією Незалежної профспілки гірників України ДП «СхідГЗК» подано до Окружного адміністративного суду м. Києва позов до Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправним та нечинним наказ Міністерства охорони здоров'я від 04 жовтня 2021 року №2153 зі змінами внесеними наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.11.2021 №2393. Таким чином, відповідач вважає, що дана справа не може бути розглянута Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області, до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва справи №640/34778/21 .
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2022 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі.
Не погодившись з такою ухвалою суду, позивач та його адвокат подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, тому висновок суду про наявність підстав для зупинення провадження у справі є помилковим.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що встановлено об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі № 640/34778/21.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі;суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Провадження у справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України (в редакції 2004 року) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Постановляючи ухвалу про зупинення провадження, суд першої інстанції виходив з того, що підставою винесення наказу відповідачем щодо позивача про відсторонення його від роботи був, у тому числі, і наказ МОЗ України від 04.10.2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням» зі змінами, внесеними Наказом МОЗ України від 01 листопада 2021 року №2393 «Про затвердження Змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням». Крім того, встановлено, що у справі № 640/34778/21 Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження за позовом Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправним та не чинним наказу № 2153 від 04.10.2021 року. Відтак, судом встановлена об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі № 640/34778/21.
Проте, суд, у порушення вимог п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України, зазначивши іншу цивільну справи, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не проаналізував предмети та підстави спорів у справах, не вказав, у чому полягає пов'язаність справ, та не зазначив обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про необхідність зупинення провадження у справі. Одночасно, судом першої інстанції не враховано, що оскаржуваний в адімінстративній справі наказ є однією з підстав звернення до суду з позовом у даній справі.
Крім того, зупинивши провадження у справі, суд порушив право позивача на розумні строки розгляду справи, яка випливає з трудових правовідносин.
Згідно зі ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Отже, суд першої інстанції, у порушення частини першої статті 210, пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, формально розглянув заяву про зупинення провадження у справі та дійшов неправильного висновку про її задоволення, оскільки таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, й перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права є обґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його адвоката Сербіна Богдана Олександровича - задовольнити.
Ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2022 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді: Н.М. Деркач
М.М. Пищида
І.Ю. Ткаченко