Справа №760/3145/22
1-кс/760/1141/22
за результатами розгляду скарги
на рішення, дію чи бездіяльність
21 квітня 2022 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва
ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за заявою про вчинення кримінального правопорушення,
10.02.2022 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана скарга, датована 10.02.2022, в якій скаржник просить суд зобов'язати детектива Національного антикорупційного бюро України внести відомості до ЄРДР за його заявою від 02.02.2022 про вчинене кримінальне правопорушення (зареєстрована Центральним управлінням НАБУ за № П-1120 від 02.02.2020), та розпочати досудове розслідування у кримінальному провадженні з видачею заявнику витягу з ЄРДР через 24 години після внесення відомостей до ЄРДР.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 11.02.2022 для розгляду зазначеної скарги визначено слідчого суддю ОСОБА_1 . Фактично матеріали скарги передано слідчому судді по реєстру 14.02.2022.
Ухвалою слідчого судді від 15.02.2022 скаргу було призначено до розгляду на 17.02.2022. В подальшому розгляд скарги відкладався у зв'язка з перебуванням слідчого судді на лікарняному та введенням воєнного стану в Україні 24.02.2022.
Про дату, час та місце розгляду скарги учасників провадження повідомлялось телефонограмами суду та шляхом направлення повідомлень на електронну пошту.
Скаржник у судове засідання не з'явився. Проте до суду надійшло клопотання від скаржника, в якому ставиться питання про розгляд скарги без його участі. При цьому скаржником наголошується, що вимоги скарги підтримуються у повному обсязі.
НАБУ явку представника у судове засідання не забезпечено, незважаючи на належне повідомлення про дату та час його проведення. Про причини неявки та правову позицію щодо скарги, суд не повідомлено.
Відповідно до ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення ст. 306 КПК України та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності особи, бездіяльність якої оскаржується.
Враховуючи наведене, відповідно до вимог ст. 306 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити розгляд скарги за відсутності учасників провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначає, зокрема, наступне:
«02.02.2022 р. мною на офіційну електронну скриньку НАБУ було надіслано заяву, підписану кваліфікованим електронним підписом, що відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» має презумпцію власноручно підписаного документа, про вчинене щодо мене та проти правосуддя слідчим ДБР кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 382 КК України.
10.02.2022 р. я зателефонував зі свого мобільного телефону на спеціальну телефонну лінію за єдиним номером НОМЕР_1 та взнав, що моя заява була зареєстрована в Центральному управлінні НАБУ під вх. № П-1120 від 02.02.2022 р.
У заяві я вказав на ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, які вчинив слідчий ДБР і яке за підслідністю згідно ст. 216 КПК України має бути розслідуване детективом НАБУ.
Заявою до НАБУ я детально описав ознаки кримінального правопорушення, а саме - 05 серпня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі слідчого судді ОСОБА_4 постановив ухвалу по справі № 642/3562/21, провадження № 1- кс/642/2543/2021, якою зобов'язав слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві надати ОСОБА_3 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про вчинення кримінального правопорушення від 03.06.2021 року.
З тих пір більше 10 раз я приїздив до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві за адресою: 61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, 7 (другий поверх), з метою отримати виконання слідчим ухвали слідчого судді від 05.08.2021 р.
Однак мене, 80-річного дідуся, гнали в шию, не бажаючи виконувати ухвалу. Хамське і гидотне відношення до людини похилого віку, яка лише бажала отримати виконання ухвали слідчого судді від уповноваженого слідчого - отримати витяг з ЄРДР.
Ухвала не виконується умисно півроку.
Слідчий ДБР є службовою особою територіального управління ДБР, що займає посаду слідчого.
Таким чином, відповідно до ст. 214 КПК України мною детально описано період вчинення кримінального правопорушення - з 05 серпня 2021 р. по 02.02.2022 року, місце вчинення кримінального правопорушення - Другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві за адресою: 61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, 7 (другий поверх), та ознаки ч. 2 ст. 382 КК України - півроку умисно не виконувати ухвалу - не видавати мені витяг з ЄРДР за ухвалою слідчого судді, якою задоволено мою скаргу саме щодо питання не видачі мені на руки витягу, та проганяти мене - 80 річного дідуся, з приміщення ДБР, достатній строк для кваліфікації кримінального правопорушення. Недбалістю такі дії явно не кваліфікуються.
Станом на 10.02.2022 р. інформації про внесення детективом НАБУ відомостей за моєю заявою від 02.02.2022 р. до ЄРДР немає. Навпаки, за моєю заявою про вчинене кримінальне правопорушення за вих. № П-1125 її відправлено до ДБР.
Такі дії не передбачені ст. 214 КПК України, а тому бездіяльність детектива НАБУ з невнесення відомостей до ЄРДР є протиправною, і оскаржується мною у цій скарзі слідчому судді.
Строк внесення відомостей до ЄРДР становить 24 години. Отже, не пізніше 03 лютого 2022 р. відомості мали бути внесені до ЄРДР, а не пізніше 04 лютого 2022 р. мав бути виданий витяг з ЄРДР».
Дослідивши обставини, викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Кримінальний процесуальний кодекс України однаково зобов'язує і слідчого, дізнавача і прокурора під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВР України, вимог інших актів законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Оцінка скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань на предмет обґрунтованості передбачає вивчення: 1) наявності правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії (у даному випадку внести відомості до ЄРДР); 2) наявності встановленого законом строку вчинення певної дії; 3) встановлення факту невиконання цього обов'язку у встановлений законом строк.
Пунктом 2 глави 1 розділу II Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджено наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298) встановлено таке: «Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення».
З матеріалів скарги вбачається, що заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 02.02.2022 зареєстрована Центральним управлінням НАБУ під вх. № П-1120 02.02.2022.
Враховуючи порядок обчислення процесуальних строків, передбачений ст. 115 КПК України, вимоги ст. 214 КПК України, вбачається, що відомості про вчинення кримінального правопорушення повинні були бути внесені до ЄРДР не пізніше 24 годин після подання заяви.
Таким чином, визначений законом строк на внесення відомостей за вказаною заявою ОСОБА_3 до ЄРДР (24 години) сплив 03.02.2022.
Однак, уповноваженою особою Національного антикорупційного бюро України, в порядку наведених вимог закону (ч. 1 ст. 214 КПК України), відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР не внесені.
Будь-яких заперечень з боку НАБУ щодо невідповідності повідомлення ОСОБА_3 при кримінальне правопорушення встановленим вимогам, матеріали справи не містять.
Жодних доводів щодо того, що зміст такого звернення не відповідав вимогам ч. 5 ст. 214 КПК України, не могло бути безальтернативною підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення та, відповідно, початку досудового розслідування, НАБУ не наведено.
Враховуючи порядок обчислення процесуальних строків, передбачений ст. 115 КПК України, вимоги ст. 214 КПК України, вбачається, що відомості про вчинення кримінального правопорушення повинні були бути внесені до ЄРДР не пізніше 24 годин після подання заяви.
Відтак, передбачений кримінальним процесуальним законом строк на внесення відомостей до ЄРДР, а також строк на надання заявнику витягу з ЄРДР пропущений, що свідчить про наявність факту протиправної бездіяльності органу досудового розслідування.
Системний аналіз положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають заяви чи повідомлення, в яких заявником порушено перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, тобто ініційовано здійснення дій, визначених КПК України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро» Національне бюро здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також проводить досудове розслідування інших кримінальних правопорушень у випадках, визначених законом.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 38 КПК України визначено, що органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є, зокрема, підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. Досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених законом до підслідності Національного бюро, проводять старші детективи та детективи Національного бюро (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро»). Частина 5 ст. 216 КПК України визначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування конкретних кримінальних правопорушень.
Як свідчать матеріали скарги, станом на день її подання уповноваженою особою не внесені відомості до ЄРДР у строк, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК України.
Таким чином, дії уповноважених осіб суперечать приписам ч. 1 ст. 214 КПК України і згідно з правилами ст. 303 КПК України така бездіяльність може бути оскаржена під час досудового розслідування.
Слід звернути увагу на те, що формулювання положень ст.ст. 214, 303 КПК України однозначно вказують на необхідність задоволення скарги на бездіяльність у формі невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, оскільки встановлені обставини, що викладені у тексті даної ухвали.
При цьому враховується, що п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 17.06.2020 № 4-р(II)/2020 передбачено, що звертаючись до уповноважених державних органів із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, особа очікувано перебуває в межах належної правової процедури, забезпечення якої є одним із завдань кримінального провадження (стаття 2 КПК України). Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати факти, що викладені в тексті заяви на предмет їх доведеності та встановлювати наявність події кримінального правопорушення, оскільки це свідчитиме про перебирання повноважень органу досудового розслідування.
Водночас слідчий суддя звертає увагу на рекомендації, викладені в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17, де висловлено позицію про те, що, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК. Таким чином, з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Вимогами КПК України не передбачено жодної підстави для невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення злочинів, про які повідомлено належно оформленою заявою.
Підсумовуючи, слід зазначити, що на етапі прийняття слідчим/детективом, дізнавачем, прокурором заяви про вчинене кримінальне правопорушення у порядку ст. 214 КПК України, слідчий суддя не наділений повноваженнями давати оцінку змісту заяви, у тому числі на предмет наявності/відсутності у ній відомостей про кримінальне правопорушення з апелюванням на цьому етапі до положень ст. 2 КПК України щодо завдань кримінального провадження.
При цьому, слід зауважити, що законодавець передбачив можливість застосування ст. 383 КК України в якості відповідальності за завідоме неправдиве повідомлення про злочин, об'єктом якого є інтереси правосуддя і за яке у кожному випадку його вчинення має також наставати передбачена законом відповідальність.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення скарги ОСОБА_3 на бездіяльність НАБУ щодо зобов'язання уповноваженої службової особи НАБУ внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення на підставі його заяви про кримінальне правопорушення від 02.02.2022.
Що стосується вимоги надати заявнику витяг із ЄРДР, слідчий суддя вважає її такою, що підлягає задоволенню, з огляду на положення ч. 1 ст. 214 КПК України, які встановлюють обов'язок уповноваженої особи через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, за результатами оцінки доводів скарги та дослідження матеріалів, що додані до неї, вбачається наявність підстав для задоволення вимог скарги, з огляду на компетенцію слідчого судді, встановлену ст. 307 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 214, ст.ст. 220, 303, 304, 370, 372 КПК України слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за заявою про вчинення кримінального правопорушення, - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену службову особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості згідно з заявою скаржника про вчинення кримінального правопорушення від 02.02.2022 (яка була зареєстрованою в НАБУ 02.02.2022 під вх. № П-1120) та надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1