Справа № 758/8190/20
21 лютого 2022 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Якимець О. І., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 758/8190/20,
18 лютого 2022 року на адресу суду від представника заявника надійшла скарга на дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 68019238, у якій просить: скасувати розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів за період з 21 липня 2020 року по 31 січня 2022 року на суму 311383,08 грн, складений 03 лютого 2022 року головним державним виконавцем Деснянського ВДВС у м. Києві Жиглій В. М. у виконавчому провадженні № 68019238 з примусового виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року у справі № 758/8190/20; визначити, що розмір заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів за період з 21 липня 2020 року по 31 січня 2022 року, з урахуванням добровільно виплачених сум аліментів, становить у розмірі 111974,44 грн; вирішити питання судових витрат.
Дослідивши матеріали скарги, вважаю, що скаргу необхідно залишити без розгляду з наступних підстав.
Згідно з п. а ч. 1 ст. 443 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Відповідно до роз'яснення, яке міститься у п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
Таким чином, приходжу до переконання про те, що встановлений строк є процесуальним, а тому може бути поновлений за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.
Із матеріалів справи установлено, що заявник просить скасувати розрахунок заборгованості державного виконавця від 03 лютого 2022 року здійсненого у межах виконавчого провадження № 69019238.
Скаржник не наводить жодних відомостей про те, коли він дізнався про порушення свого права. Однак, зазначає, шо подав скаргу протягом 10 робочих днів з дня коли, особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав у відповідності до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Скаргу подано до суду 18 лютого 2022 року, що підтверджено вхідним штампом про отримання Подільський районним судом м. Києва, та доданими до скарги доказами направлення такої заінтересованим особам - ОСОБА_2 та Деснянському ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції, заява №183571/91» (Caseof Hornsbyv. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду одній зі сторін…».
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, приходжу до переконання про те, що ОСОБА_1 дізнався про порушення свого права, яке вчинено 03 лютого 2022 року наступного дня 04 лютого 2022 року. Натомість, скаргу подано до суду 18 лютого 2022 року, тобто з пропуском строку, встановленому п. а ч. 1 ст. 443 ЦПК України.
Разом із тим, суд не застосовує норму права, закріплену у ч. 5 ст. 74 Закону України «про виконавче провадження», на яку посилається заявник щодо обчислення строку оскарження дій державного виконавця, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Конституційний Суд України у Рішенні від 07 липня 1998 року N 11-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначив: "Термін "дні", якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні.
З огляду на встановлений ст. 122 ЦПК України порядок обчислення процесуальних строків зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм ЦПК України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.
Таким чином, існують два законодавчі акти однакової юридичної сили, які встановлюють неоднаковий строк для оскарження дій державного виконавця щодо виконання судового рішення.
Відтак, приходжу до переконання про те, що ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до ст. ст. 447-453 ЦПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: - відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; - відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року (справа № 920/149/18).
Отже, суд приходить до висновку про те, що представник заявник звернувся до суду із пропуском десятиденного строку, встановленого п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України, про зміст якої представник скаржника не міг не бути обізнаним, адже ЦПК України є основним нормативним актом, який регулює процесуальний порядок звернення з такими скаргами та їх розгляду судом.
Відповідно до ст. 126 Цивільного процесуального кодексу України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вище викладене, суддя приходить до переконання, що оскільки представником заявника пропущено десятиденний строк для звернення із скаргою у відповідності до п. а ч. 1 ст. 443 ЦПК України, відсутність заяви про поновлення пропущеного процесуального строку встановлений законом, причини для поновлення процесуального строку суд не встановив, а відтак, приходжу до висновку про те, що скаргу необхідно залишити без розгляду та повернути її заявнику.
Керуючись ст. ст. 126, 260, 261, 353, 354, 443, пунктом 3 розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, суд
скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 758/8190/20- залишити без розгляду.
Повернути заявникові скаргу із поданими до неї матеріалами.
Роз'яснити заявнику, що він вправі повторно звернутися до суду в загальному порядку з аналогічними вимогами після усунення підстав, з яких скарга була залишена без розгляду.
Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала складена та підписана суддею 21 лютого 2022 року.
Суддя О. І. Якимець