Справа № 758/14022/21
15 лютого 2022 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Якимець О. І.,
за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С.,
учасники справи:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
позивач звернувся до суд із позовом до відповідача у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягувати з останнього на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 15000,00 грн, щомісячно,
але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що від шлюбних відносин у сторін народився син. Після припинення шлюбу, дитина залишилась проживати із позивачем. Відповідач від надання матеріальної допомоги на утримання дитини ухиляється та жодної домовленості з цього питання між сторонами не досягнуто. Відповідач працездатного віку та з задовільним станом здоров'я, отримує дохід, на утриманні інших осіб немає, а тому просить стягувати аліменти у визначеному розмірі. У відповідності до ст. ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України, просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішити питання судових витрат.
Відповідачем не подано відзив, який містить заперечення проти позову. Заперечення на позов викладено представником відповідача у судовому засіданні 15 лютого 2022 року.
12 жовтня 2021 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків викладених у ній, які виконана позивачем.
08 грудня 2021 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судовому засіданні сторона позивача позовні вимоги, з урахування заяви про уточнення таких, підтримала повністю та просить позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідач просить позов задовольнити частково з наступних підстав. Визнав позов частково щодо сплати аліментів у розмірі 8000,00 грн. В іншій частині щодо розміру аліментів просить суд відмовити. Обґрунтовує тим, що жодних документів щодо матеріальної можливості відповідача на утримання сина у розмірі, який визначений позивачам, останнім суду не подано. При визначені розмірі аліментів врахувати дохід матері, який є чималим. Розмір аліментів жодним чином не підтверджено обставинами необхідності такого для утримання сина. Відповідач є фізичною особою-підприємцем, нерухомого та рухомого майна немає, є страхувальником життя дитини за договором основного страхування життя, має не утриманні хвору матір. Просить врахувати усі ці обставини при визначені розмірі аліментів та стягувати такі у сумі 8000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Сторони перебували у шлюбних відносинах з 06 травня 2011 року, які припинені рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 11 травня 2021 року (справа № 758/2166/20).
Суд установив, сторони є батьками дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження /серії НОМЕР_1 .
Дитина проживає разом із матір'ю. Дана обставина не заперечується сторонами у судовому засіданні, а відтак приймається судом до уваги.
У зв'язку із наявністю підстав для стягнення аліментів на утримання дитини, позивач звернувся до суду із позовом за захистом свого порушеного права.
Таким чином, між сторонами виникли сімейні правовідносини, які врегульовані нормами глави 15 (обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання) Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ст.180 цього Кодексу кожен з батьків повинен приймати участь в утриманні дитини до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Окрім цього, відповідно до ст.182 цього Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд установив, що відповідач є фізичною особою-підприємцем та отримує дохід, що підтверджено витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань, податковою декларацією платника єдиного податку за період 2021 року, які містяться у матеріалах справи.
Разом із тим, суд враховує, що у відповідача відсутнє рухоме та нерухомого майна, що підтверджено Інформацією з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 09 лютого 2022 року № 298691911 та № Р296078 відповідно.
Із матеріалів справи суд встановив, що відповідач наводить аргументи про те, що бере участь в утриманні сина, адже є страховиком життя дитини (застрахована особа), що підтверджено полісами від 27 січня 2022 року страхування життя за програмою «Доктор ТАС» № ДТ 11080229, основного страхування життя № ІЮ11080227, додаткового страхування життя № ІЮ11080228.
Попри те, суд оцінює такі витрати критично, адже відповідачем не доведено необхідності укладення таких договорів страхування на ім'я сина, адже в Україні страхування життя є добровільним.
Суд оцінює аргументи відповідача про те, що на його утриманні перебуває матір, яка потребу допомоги, однак не бере такі до уваги, адже жодних доказів необхідності отримання такої допомоги не подано.
При цьому, суд також враховує законодавчі положення, щодо розміру прожиткового мінімуму для дітей у віці від 6 до 18 років, згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 років до 18 років становить у розмірі 2618,00 грн.
Таким чином, суд враховує законодавчо визначені положення закону, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, стан здоров'я сина, який потребує реабілітаційних заходів, що підтверджено медичною документацією дитини, матеріальне становище дитини, матеріальне становище відповідача, який отримує дохід, та стан здоров'я останнього, який є задовольним, адже будь-яких доказів протилежного не подано, наявність обов'язку батьків рівною мірою утримувати дитину, а відтак суд прийшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягувати аліменти на утримання сина, у твердій грошовій сумі у розмірі 10000,00 грн на дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 жовтня 2021 року, до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацію грошової суми у відповідності до закону, а щодо іншої частини розміру аліментів відмовити.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання, що порушене право позивача щодо стягнення аліментів на утримання дитини, підлягає захисту, шляхом задоволення позову частково.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд прийшов до наступного.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів від сплати судового збору звільнений законом (п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»). Таким чином, з відповідача потрібно стягнути 908,00 грн судового збору в дохід держави.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 142, 259, 265, 273, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень на дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 жовтня 2021 року, до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацію грошової суми у відповідності до закону.
Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір у сумі 908,00 грн в дохід держави.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складено 18 лютого 2022 року.
Суддя О. І. Якимець