Справа №:755/16460/21
Провадження №: 1-кп/755/463/22
"21" квітня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021100040002010 від 06 липня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 345 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених (у режимі відеоконференції) ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ,
у Дніпровському районному суді м. Києва перебуває на розгляді вищевказане кримінальне провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 січня 2022 року продовжено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 березня 2022 року включно.
10 березня 2022 року до ДУ «Київський слідчий ізолятор» надіслано лист про те, що у зв'язку з неможливістю проведення судового засідання з розгляду питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , на підставі пункту 6 Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України ""Про попереднє ув'язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану" № 2111-ІХ від 03 березня 2022 року, обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вважати продовженими на 2 (два) місяці до вирішення відповідного питання судом (до 07 травня 2022 року).
Прокурор ОСОБА_5 просила продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під вартою, оскільки підстави для застосування цих запобіжних заходів не відпали, а отже наявні визначені ст. 177 КПК України ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватися від суду. Що стосується ОСОБА_3 , то ризик переховування існує через те, що він зник з місця вчинення злочину та його розшукували. Крім того, він не має постійного місця роботи та проживання у м. Києва, а також уже вчиняв майнові злочини. Щодо ОСОБА_4 , то вона намагалась втекти з місця злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та при цій спробі вчинила ще один злочин, передбачений ч. 2 ст. 345 КК України. Вона також не має постійного місця роботи та проживання у м. Києва.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що зазначені прокурором ризики необґрунтовані, оскільки його підзахисний не буде переховуватись від суду та у випадку зміни запобіжного заходу сумлінно виконуватиме обов'язки, які на нього покладе суд. У зв'язку з цим просив змінити йому запобіжний захід на особисте зобов'язання, оскільки ОСОБА_3 висловив бажання вступити до ЗСУ.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав захисника у повному обсязі.
Захисник ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання та вказав, що ОСОБА_4 має договір оренди житла у м. Києві, де вона проживатиме, а також місце роботи. Крім того, відсутні докази на підтвердження того, що вона вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України. На підставі цього заявив клопотання про заміну запобіжного заходу ОСОБА_4 на особисте зобов'язання.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала захисника та заявила клопотання про зменшення розміру раніше визначеної застави, а також клопотання про заміну їй запобіжного заходу на особисте зобов'язання, які мотивувала тим, що від суду не переховуватиметься, а у зв'язку із воєнним станом в Україні допомагатиме батькам виїхати із Донецької області.
Суд, заслухавши прокурора, захисників та обвинувачених, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При визначенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, дані про його особу, який офіційно не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , має місце проживання у м. Києві, раніше не судимий.
При визначенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 суд враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою злочинів, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі доведеності її вини в інкримінованих злочинах, дані про її особу, яка не одружена, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , має місце проживання у м. Києві, раніше не судима.
Крім того, на даний час не всі свідки в кримінальному провадженні допитані, докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту не досліджені.
Суд вважає, що обрані щодо обвинувачених запобіжні заходи відповідають не лише особам обвинувачених, а і характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинувачених від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, тобто ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальними та дійсними.
Водночас на даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання обвинувачених винуватими чи невинуватими у вчиненні злочинів, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, всіх свідків не допитано і, відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Разом з тим судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраних обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжних заходах у вигляді тримання під вартою відпала.
Суд також враховує, що будь-яких даних, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під вартою, сторонами кримінального провадження не надано.
Між тим, аналізуючи можливість застосування інших запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою, з урахуванням вищенаведених обставин, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених . Зокрема запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який є найм'якішим серед усіх запобіжних заходів, є недоцільним у даній справі, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (а ОСОБА_4 вчинено ще й нетяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 345 КК України, який полягає в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легкого ступеню тяжкості тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків), у результаті якого потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 завдано матеріального збитку у сумі 46 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 1 255 340 гривень. Також у обвинувачених нема міцних соціальних зв'язків у м. Києві.
Зважаючи на те, що 07 травня 2022 року спливає строк дії застосованих до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, та неможливості до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжних заходів, суд вважає за необхідне продовжити дію існуючих запобіжних заходів до 18 червня 2022 року включно.
Разом з тим суд вбачає підстави для зменшення раніше визначеного розміру застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визначено застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 227 000 грн 00 к. у національній грошовій одиниці, кожному.
З урахуванням обставин вчинення злочинів, у яких обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , їх матеріального становища, суд вважає за можливе зменшити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розмір застави до 70 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 158 900 грн 00 к. кожному, оскільки зазначений розмір застави в достатній мірі гарантує виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд
клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 18 червня 2022 року включно.
Зменшити ОСОБА_3 розмір застави до 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 158 900 грн 00 к. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_3 прибувати до суду за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
не відлучатись за межі м. Києва без дозволу суду;
повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до 18 червня 2022 року включно.
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про зменшення раніше визначеного розміру застави - задовольнити.
Зменшити ОСОБА_4 розмір застави до 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 158 900 грн 00 к. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_4 прибувати до суду за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
не відлучатись за межі м. Києва без дозволу суду;
повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 та обвинуваченої ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання - відмовити.
Копію ухвали вручити прокурору, захисникам та обвинуваченим.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченими, які тримаються під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 30 хв 21 квітня 2022 року.
Суддя: ОСОБА_1