Справа № 752/1286/22
Провадження № 2-ві/752/3/22
18.04.2022 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Колдіної О.О.,
з участю секретаря Потапенко Д.І..
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шевченко Т.М. від розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно,
в провадженні судді Шевченко Т.М. перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно .
Відповідачем подана заява про відвід головуючій судді Шевченко Н.М., з підстав, передбачених п.п.4, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, посилаючись на те, що при визначенні складу суду був порушений порядок розподілу справи, а також судом не було своєчасно повідомлено відповідача про розгляд справи, чим створені умови для усунення його від участі у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про відвід не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підстави для відводу судді визначені ст.ст. 36, 37 ЦПК України.
В силу положень п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщобуло порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обгрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Статтею. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду для визначення суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії"(Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Заява про відвід, подана заявником, не містить посилання на безпосередньо дії судді, які свідчать про її упередженість або можливу необ'єктивність при розгляді даної справи. Крім того, посилання відповідача на неналежне його повідомлення про розгляд справи спростовуються матеріалами цивільної справи.
Крім того, порядок визначення головуючого судді у справі передбачений ст.14 ЦПК України та Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Вимоги зазначених актів було дотримані при розподілі даної справи, що підтерджується Протоколомавтоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Враховуючи викладене, заява про відвід не підлягає задоволенню, оскільки обставини, що є підставами для відводу судді, не встановлено.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 36, 37, 40 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шевченко Т.М. від розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя