Справа 752/3896/22
провадження № 2-о/752/212/22
12.04.2022 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П.вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утриманні, -
заявник ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою в порядку окремого провадження, в якій просив суд встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні ОСОБА_1 .
Вивчивши заяву та додані до неї документи, вважаю, що у відкритті провадження слід відмовити за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як роз'яснено в пункті 1 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встанволення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не повязується з наступним вирішенням спору про право.
Приписами ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви (заяви у справах окремого провадження) без руху, повернення заяви чи відмови у відкритті провадження.
Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою, в якій просить суд встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви заявником зазначено, що місцезнаходження матері малолітнього ОСОБА_3 йому невідоме, він разом із сином проживає спільно та дитина перебуває на його утриманні.
З метою захисту дитини від загрози, в зв'язку з військовою агресію Російської Федерації, та необхідністю вивезти дитину за кордон України, заявник вимушений звернутись до суду із даною заявою.
Вивчивши обгрунтування заяви, слід зазначити, що окреме провадження - це провадження, в якому відсутній спір про право.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану.
При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне. Критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є можливість виникнення, зміни або припинення прав та обовязків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту, навіть за відсутності заперечень таких осіб.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що із заяви ОСОБА_1 та доданих до заяви матеріалів вбачається спір про право щодо подальшої можливої зміни місця перебування дитини за відсутності відповідної згоди матері дитини, а також за відсутності даних про те, що місцезнаходження матері дитини дійсно невідоме.
Крім того, варто відзначити, що заявником не додано до заяви будь-яких доказів на підтвердження того, що вказаний факт заперечується та/або не визнається іншими особами, як і не подано документів щодо звернення до відповідних органів, та відмови, останніх, в т.ч. і щодо вивезення дитини за кордон України за викладених в заяві обставин.
У даній справі встановлення факту проживання заявника із сином однією сім'єю, та перебування сина на утриманні заявника, пов'язане з існуванням спору про право, яке має вирішуватись в порядку позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Враховуючи викладене, вважаю, що у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 слід відмовити, в зв'язку з тим, що із заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право.
Суд також звертає увагу заявника на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, сплачена сума судового збору може бути повернена за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 186, 260, 315, 353-355 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утриманні.
Роз'яснити заявнику, що він має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, про які він вказав у заяві, шляхом подання позовної заяви у порядку позовного провадження на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи судові рішення оскаржуються до Київського апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя Н.П. Чередніченко