Справа № 712/2839/22
Провадження № 1кс/712/1327/22
21 квітня 2022 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси внесене у кримінальному провадженні
№ 22022250000000043 24.03.2022 слідчим СВ УСБУ в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кропивницький (раніше - Кіровоград), громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 КК України,
Слідчий СВ УСБУ в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,посилаючись на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що у період після 22-23 лютого 2022 року у невстановлений час ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою персонального комп'ютера, який під'єднаний до мережі Інтернет, будучи зареєстрованим у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники» під логіном « ОСОБА_7 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 маючи негативне ставлення до діяльності органів державної влади України, усвідомлюючи, що його персональна сторінка за вказаною адресою має відкритий доступ і з нею має змогу ознайомитись необмежене коло користувачів соціальної Інтернет-мережі «Одноклассники», та маючи на меті доведення до широкого кола осіб ідеї зміни меж території України, умисно, розмістив шляхом проставлення так званого «лайку» на своїй сторінці пости, які згідно з висновком спеціаліста Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького від 28.03.2022, містять заклики до зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Відповідно до висновку спеціаліста Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького від 28.03.2022, публікації в соціальній мережі «Однокласники» на сторінці користувача з ніком « ОСОБА_7 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), є відкритими та загальнодоступними в мережі Інтернеті, що засвідчує їхній публічний характер.
Наведені вище пости містять публічні заклики до зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України, тобто у розповсюдженні матеріалів, що містять публічні заклики до зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
У ході досудового розслідування встановлено, що у період після 22 лютого до 24 березня 2022 року у невстановлений час ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою персонального комп'ютера, який під'єднаний до мережі Інтернет, будучи зареєстрованим у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники» під логіном « ОСОБА_7 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 маючи негативне ставлення до діяльності органів державної влади України, усвідомлюючи, що його персональна сторінка за вказаною адресою має відкритий доступ і з нею має змогу ознайомитись необмежене коло користувачів соціальної Інтернет-мережі «Одноклассники», та маючи на меті доведення до широкого кола осіб ідеї визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України та глорифікації осіб, які здійснюють збройну агресію РФ проти України, умисно поширив шляхом проставлення «вважає класним» на своїй сторінці пости, які згідно з висновком спеціаліста Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького від 05.04.2022, містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, а також глорифікацію осіб, які здійснюють збройну агресію Російської Федерації проти України.
Відповідно до висновку спеціаліста Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького від, публікації в соціальній мережі «Однокласники» на сторінці користувача з ніком « ОСОБА_7 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), є відкритими та загальнодоступними в мережі Інтернеті, що засвідчує їхній публічний характер.
Зазначені матеріали, в яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, а також глорифікація осіб, які здійснюють таку збройну агресію, у період з 24 березня по теперішній час поширюються з використанням сторінки користувача « ОСОБА_7 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у соціальній мережі - інтернет-ресурсі «Одноклассники» у вільному доступі для всіх користувачів цього ресурсу.
Тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, тобто у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, а також глорифікація осіб, які здійснюють збройну агресію Російської Федерації проти України.
01.04.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України.
20.04.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчинені вказаних злочинів, є зібрані у ході досудового розслідування документи, а також відомості, що містяться у протоколах слідчих (розшукових) дій і висновках спеціалістів, проведених у кримінальному провадженні, зокрема у: протоколі від 26.03.2022 огляду сторінки ОСОБА_6 в соціальній мережі «Одноклассники»; висновку спеціаліста Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького від 28.03.2022;протоколі від 27.03.2022 огляду технічних засобів;протоколі від 29.03.2022 допиту свідка ОСОБА_8 ;протоколі від 29.03.2022 допиту свідка ОСОБА_9 ;протоколі від 05.04.2022 допиту свідка ОСОБА_10 ;протоколі від 04.04.2022 огляду сторінки ОСОБА_6 в соціальній мережі «Одноклассники»; висновку спеціаліста Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького від 05.04.2022;протоколі від 16.04.2022 огляду жорсткого диску ОСОБА_6 .
На теперішній час є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , знаходячись на волі: буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); може вчинити інші злочини чи продовжити злочини, у яких підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Зазначені ризики існують, оскільки: орган досудового розслідування володіє вагомими доказами, які вказують на винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів; ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні двох злочинів, що дає підстави вважати, що йому загрожує серйозніше покарання; підозрюваний має яскраво виражені українофобські налаштування, негативно ставиться до української влади та українського населення в цілому, підтримує російські війська; на теперішній час в Україні діє правовий режим воєнного стану, в умовах якого вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому злочинів набуває особливо небезпечного характеру, у зв'язку з його яскраво вираженою проросійською позицією та українофобськими настроями; провину у вчиненні злочинів, у вчиненні яких особа підозрюється, не визнає; колишній працівник правоохоронних органів, тому може переховуватись або перешкоджати кримінальному провадженню.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і обставин, які підтверджують ці ризики, а також установлено, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти переліченим ризикам, що не здатен забезпечити інший більш м'який запобіжний захід.
Слідча в клопотанні вказує, що разом з цим, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, вважає за доцільне, з урахуванням виключних обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у останнього бажання будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні, що перевищує встановлений ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави та призначити заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 грн. (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень, та покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися без дозволу слідчого із Черкаської області; не спілкуватися будь-яким чином (телефонним зв'язком, листуванням, Інтернет-зв'язком та і.н.) із мешканцями іноземних держав, в тому числі, РФ.
Беручи до уваги викладене, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_6 , з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, які передбачені у ст. 194 КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та експертів, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що зазначено у п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідність застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили не застосувати до нього запобіжний захід пов'язаний з позбавленням волі. Підозрюваний в судовому засіданні вину не визнав зазначивши, що ним не здійснювався вхід до соціальних мереж, а це робила його колишня співмешканка, яка є раніше судимою.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження приходить до наступного.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчим суддею встановлено, що 24.03.2022 до ЄРДР внесено відомості за ч.1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 КК України.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 КК України.
01.04.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України.
20.04.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченко проти України", п. 4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkevicius v. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
Із наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження випливає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наданими суду доказами.
Слідчий суддя вважає, що перелічені ризи слідчим, прокурором у клопотанні існують, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, активність ОСОБА_6 у соціальній мережі Інтернет-ресурсу «Одноклассники» вказує на його підтримку збройної агресії Російської Федерації проти України.
Відсутність у підозрюваного місця роботи, а відтак і джерела доходів, у сукупності з суворістю можливого покарання, яке загрожує йому за ч.1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 КК України, дає підстави дійти висновку і про наявність ризику ухиляння від органів досудового розслідування, прокуратури чи суду.
Наявність ризику втечі через загрозу кримінального покарання, та вчинення інших злочинів, дають підстави для висновку про можливість відступу від викладеної у рішеннях ЄСПЛ презумпції нетримання особи під вартою.
Також, слід врахувати, щоОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а відтак до нього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Активність ОСОБА_6 у соціальній мережі Інтернет-ресурсу «Одноклассники» вказує на його підтримку збройної агресії Російської Федерації проти України, а тому з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, можливості незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб.
Крім того, слідчий суддя вважає, що інший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту аж ніяк не ізолює підозрюваного ОСОБА_6 від мережі Інтернет, комп'ютерів, телефонів та інших гаджетів, через які можливо розповсюджувати інформацію стосовно виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Посилання захисника на те, що заявлені ризики не доведені стороною обвинувачення, а також, що в матеріалах провадження відсутні докази, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає безпідставними та такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 01 січня 2022 року становить 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн.).
При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, вважаю за доцільне, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному
ОСОБА_6 заставу у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49620 грн. Крім того, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_6 ряд процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
1)прибувати за кожною першою вимогою до слідчого, прокурора і суду;
2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про своє місце перебування, зміну місця свого проживання на іншу адресу та зміну контактного номеру телефону;
3)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого;
4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну наслідком невиконанням яких буде звернення застави в дохід держави та обрання більш обтяжливого запобіжного заходу.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 183, 184, 194, 196, 309, 372 КПК України слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 (тридцять) діб, тобто до 20 травня 2022 року, включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту винесення ухвали, тобто з 21.04.2022 року.
Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави в 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 49620 грн., яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) та у разі внесення якої, покласти зобов'язання на нього:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про своє місце перебування, зміну місця свого проживання на іншу адресу та зміну контактного номеру телефону;
3) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну наслідком невиконанням яких буде звернення застави в дохід держави та обрання більш обтяжливого запобіжного заходу.
Для утримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, останній підлягає направленню до Слідчого ізолятора м. Черкаси.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному ОСОБА_6 після її оголошення, слідчому для виконання та прокурору для відома.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_11
Копію цієї ухвали мені вручено « » квітня 2022 року о « » год. « » хв.
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.
Підозрюваний: ОСОБА_12