Справа № 695/3824/21
номер провадження 6/695/10/22
13 квітня 2022 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Ватажок-Сташинської А.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,
представника заявника - Шульги П.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа у цивільній справі Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 2-4404/2010/2306,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла заява ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа у цивільній справі Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 2-4404/2010/2306.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.12.2010 у справі № 2-4404/2010/2306 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 337п/14/2007-840 від 09.11.2007 в сумі 121 618 грн 46 коп, держаного мита - 1 216 грн 19 коп, ІТЗ - 120 грн 00 коп. Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.12.2020 замінено стягувача - ВАТ «КБ «Надра» на ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо». Відповідно до відповіді Золотоніського ВДВС від 28.01.2021 № 2688, 29.01.2015 виконавче провадження відносно боржника було повернуто первісному стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника. Також заявник посилається на те, що під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», неможливо було виконати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.12.2010 у справі № 2-4404/2010/2306. Відтак, враховуючи, що оригінали виконавчих листів з примусового виконання рішення у даній справі втрачено при пересилці, заявник стверджує, що мораторій на звернення вимог кредиторів на стягнення на майно боржника ОСОБА_1 за кредитним договором, що видано у валюті США є поважною причиною та підставою для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачі дубліката такого виконавчого документа.
У судовому засіданні представник заявника наполягав на задоволенні заяви повністю, з підстав викладених у заяві.
Боржник у судове засідання не прибув, явку своїх представників також не забезпечив, що згідно з ч. 3 ст. 433 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не перешкоджає вирішенню питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заяви, суд зазначає, про таке.
Обґрунтовуючи свою вимогу про видачу дубліката виконавчого листа заявник посилається на те, що виконавчий лист з примусового виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі №2-4404/2010/2306 на виконанні у відповідних органах державної виконавчої служби або приватного виконавця не перебуває, оригінал виконавчого документа втрачено при пересилці, тобто не з вини належного стягувача.
Відповідно до ч. 1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 квітня 2019 року у справі № 2-1118/09 та від 30 січня 2020 року у справі № 405/12449/13-ц.
Згідно з інформацією наявною в Автоматизованій системі виконавчого провадження станом на день звернення заявника з даною заявою, постановою державного виконавця від 29.01.2015 ВП №43927756 з примусового виконання виконавчого листа Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.12.2010 у справі № 2-4404/2010/2306 повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з наявною встановленою Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» забороною щодо звернення стягнення на майно боржника.
Відповідно до листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «КБ «Надра» з ринку від 18.11.2021 № 089-60-1258/21, на адресу для листування Фонду та/або ПАТ КБ Надра від органів ДВС постанови про завершення виконавчого провадження та оригіналу виконавчого листа Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 2-4404/2010/2306 відносно ОСОБА_1 не надходило.
Також заявник вказує про неможливість отримання додаткової інформації від АТ «Укрпошта» про пересилання поштового відправлення.
Суд звертає увагу на те, що жодного належного та допустимого доказу на підтвердження втрати виконавчого листа до поданої заяви надано не було.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів, того, що оригінал виконавчого листа дійсно було втрачено.
При цьому суд зауважує, що станом на день видачі судом виконавчого листа з примусового виконання рішення у справі № 2-4404/2010/2306 та звернення первинного стягувача ПАТ «КБ «Надра» до державного виконавця з вказаним виконавчим листом, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулювались Законом України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999 (далі - Закон № 606-XIV).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону № 606-XIV строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 23 Закону № 606-XIV після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Таким чином, у зв'язку із поверненням ПАТ «КБ «Надра» виконавчого листа з виконання рішення у справі № 2-4404/2010/2306 постановою державного виконавця від 29.01.2015, АСВП № 43927756, відбулось переривання строку пред'явлення вказаного виконавчого документа до виконання, після якого перебіг вказаного строку поновлювався з дня його повернення.
Разом з тим, згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
З системного аналізу пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII вбачається, що даний пункт застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності Законом № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.
Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII набрав чинності 05.10.2016.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Таким чином, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого ст. 12 Закону № 1404-VIII.
Відтак, на момент повернення стягувачу виконавчого листа з примусового виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 2-4404/2010/2306, а саме 29.01.2015 діяли норми Закону № 606-XIV, Закон № 1404-VIII від 02.06.2016 чинності не набрав, однак строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплинув. Отже перебіг строку пред'явлення вказаного виконавчого документа до виконання, після його повернення, поновився на 3 роки відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (який втратив чинність 21 квітня 2021 року) поновлена на п'ять місяців з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13 квітня 2021 р.№ 1381-IX, тобто він діяв з 23 квітня 2021 року до 23 вересня 2021 року.
Таким чином, у зв'язку з закінченням дії відповідної заборони, строк на пред'явлення виконавчого документа на виконання не пропущений, та почав свій відлік з 24 вересня 2021 року.
Отже, відсутні підстави для поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа на виконання, оскільки він не пропущений.
Водночас, враховуючи, що відсутні належні докази на підтвердження факту втрати оригіналів виконавчих листів у справі № 2-4404/2010/2306, суд приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.
При цьому суд зауважує, що доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав.
Згідно з вимогами ст.55 ЦПК усі дії вчинені до вступу правонаступника обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Разом з тим, заявник не пояснив та не обґрунтував, з яких причин банк, як стягувач, правонаступником якого є заявник, не цікавився про стан виконання судового рішення протягом понад шість років, та які поважні причини завадили банку дізнатися вчасно з урахуванням принципу добросовісності і обов'язку сумлінно користуватися своїми правами (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, ч.7 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV; ч.8 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII) про стан виконання судового рішення та місцеперебування оригіналів виконавчих листів у справі № 2-4404/2010/2306.
Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви належить відмовити.
Керуючись ст. 12, 80, 81, 247, 258-261, 433, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд
У задоволенні заяви - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду в порядку та строки, передбачені ст. 353 -355 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 18.04.2022.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська