Справа № 632/97/20
провадження № 1-кп/632/15/22
19 квітня 2022 року м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження: прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12019220400000778 від 29 листопада 2019 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Олексіївка Первомайського району Харківської області, мешканця АДРЕСА_1 ,
якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває вказане кримінальне провадження.
Під час судового розгляду прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , у зв'язку з тим, що останньому пред'явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, вони не зменшились і не зникли. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду, оскільки розуміючи тяжкість кримінального покарання за вчинений злочин може залишити місце свого мешкання, у тому числі шляхом виїзду за межі району, області, враховуючи відсутність стійких соціальних зв'язків. Також прокурор зазначає, що на теперішній час наявний ризик впливу обвинуваченого на учасників кримінального провадження, зокрема, допитаних свідків, обґрунтовуючи тим, що судовий розгляд не завершено, і теоретично обвинувачений та його захисник можуть повторно викликати свідків, на які обвинувачений вплине, якщо буде на свободі. На думку прокурора, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 .
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що на сьогодні відпали ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, його підзахисний не має наміру переховуватись від суду, свідки по справі допитані, а відтак просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У зв'язку з введенням на території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану та проведенням активних бойових дій на території м. Харкова конвоювання обвинуваченого ОСОБА_5 з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до суду не представилось можливим, оскільки зазначена установа розташована у м. Харкові. Судом були вжити заходи щодо забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_5 у засіданні в режимі відеоконференції, однак останній відмовився. При цьому, обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував, що буде представлений іншим захисником, який залучений судом для проведення окремої процесуальної дії - розгляду даного клопотання.
Крім того за повідомленням ДУ «Харківський слідчий ізолятор» станом на 19 квітня 2022 року, у зв'язку з пошкодженням кабельної мережі під час бойових дій, відсутній доступ до інтернету, що унеможливлює забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Як вбачається з роз'яснень щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, наданих Верховним Судом 03 березня 2022 року за № 1/0/2-22, ураховуючи об'єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.
Розгляд даного клопотання здійснюється судом в порядку ст. 197 КПК України.
Також суд звертає увагу, що 15 березня 2022 року КПК України був доповнений статтею 615, за нормами якої законодавець передбачив в умовах воєнного стану можливість, у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження в установленому цим Кодексом порядку, продовження строку тримання під вартою до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяця ( без виклику сторін).
При цьому, суд наголошує, що розгляд клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_5 здійснюється за безпосередньою участю захисника обвинуваченого, тобто, право на захист обвинуваченому під час судового розгляду клопотання, забезпечено судом.
Отже, тлумачення вищезазначених положень законодавства, з урахуванням того, що на території м. Харкова та Харківської області відбуваються активні бойові дії, конвоювання обвинуваченого може бути небезпечним для його життя та здоров'я, дає можливість, як виняток, розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , без участі останнього, з представленням його інтересів захисником ОСОБА_4 .
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, суд доходить такого висновку.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, зобов'язаний встановити, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 01 грудня 2019 року ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області обвинуваченому ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та у подальшому застосований до обвинуваченого запобіжний захід був продовжений судом, останній раз до 29 квітня 2022 року, включно.
Обґрунтованість висунутого обвинувачення перевіряється судом на стадії судового розгляду шляхом дослідження доказів, на яких може ґрунтуватися, або якими може спростовуватися обвинувачення, яким за результатами судового розгляду суд надає оцінку, як кожному окремо, так і в сукупності, в нарадчій кімнаті, ухвалюючи остаточне рішення у кримінальному провадженні.
Отже, на даній стадії судового провадження суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри (обвинувачення) шляхом надання оцінки доказам у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд вважає, що з моменту взяття ОСОБА_5 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, хоча частково і змінились обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Так, з урахуванням того, що були допитані всі свідки по справі, ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, на думку суду втратив свою актуальність.
Разом з цим, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку суду, продовжує існувати. При цьому, суд приймає до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Отже, надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд вважає, що з урахуванням висунутого обвинувачення існує можливість призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні не завершено, а тому існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій, оскільки реальна загроза покарання у вигляді позбавлення волі може спонукати людину, вживати всі можливі заходи, спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, оцінюючи ризик втечі у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58), суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 висунуто обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення, яке спричинило смерть людини, до взяття під варту обвинувачений офіційно ніде не працював, за місцем реєстрації обвинувачений останній час не проживав, оскільки будинок перебував у непридатному стані після пожежі. Крім того, сам обвинувачений надавав суду пояснення, що його діти постійно проживають з його жінкою у м. Харкові, вони тривалий час не проживають однією сім'єю. Його батько має ще двох працездатних дітей, які здійснюють за ним догляд. Інших даних про міцність соціальних зв'язків за місцем проживання обвинуваченого, які б свідчили про наявність стримуючого фактору та подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суду не надано.
Отже, суд вважає, що сукупність наведених чинників свідчить про певну ступінь ймовірності того, що обвинувачений може вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду. Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання вищезазначеному ризику шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
Також, на думку суду, у даному випадку тримання особи під вартою є виправданим, оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_5 висунуто обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення відносно життя та здоров'я фізичної особи похилого віку, яке спричинило смерть людини.
Суд приймає до уваги, що розгляд зазначеного кримінального провадження не закінчено з причин, що не залежать від суду, оскільки з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан на підставі Указу Президента від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, зокрема на території м. Харкова та Харківської області ведуться активні бойові дії, що унеможливлює конвоювання обвинуваченого до суду. Крім того, за повідомленням Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на теперішній час відсутня можливість забезпечення трансляції з у режимі відео конференції, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості закінчити з'ясування обставин по справі і перевірку їх доказами.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться захисником, проте в даному конкретному випадку суд доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі. Доводи клопотання захисника не спростовують встановлених судом обставин та не спростовують існування вищезазначеного ризику.
Таким чином, суд, аналізуючи доводи сторін кримінального провадження, враховуючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, відомості, що стосуються особи обвинуваченого ОСОБА_5 , відсутність жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість тримання обвинуваченого під вартою, вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому не більш як на тридцять днів, з можливістю негайно предстати перед судом після припинення бойових дій та безпечним конвоюванням до зали суду протягом зазначеного строку.
Крім того, враховуючи тривалість судового розгляду, неможливість закінчити розгляд справи з причин, що не залежать від суду, суд вважає можливим продовжити альтернативний запобіжний захід обвинуваченому у вигляді застави, із зменшенням обвинуваченому ОСОБА_5 розміру застави - з 22 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 19 квітня 2021 року становить 2481 грн., що складає 49620 (сорок дев'ять шістсот двадцять) грн. Внесення застави саме в такому розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризику, встановленому ст. 177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задовольнити з обранням альтернативного запобіжного заходу у виді застави, а в клопотанні захисника про застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, в разі внесення застави на обвинуваченого будуть покладені такі обов'язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись із населеного пункту, у якому він мешкає, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду, за винятком випадків необхідності забезпечення особистої безпеки у зв'язку з запровадженням правового режиму воєнного стану; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідного органу державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.
Враховуючи, що основною складовою права на суд є право доступу, у тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права, суд, вважає за необхідним роз'яснити обвинуваченому, його захисникам ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , що вони мають право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331,350 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Первомайського відділу Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити частково.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відмовити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», продовжити строком на 30 днів, до 18 травня 2022 року, включно.
Продовжити ОСОБА_5 , визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49620 (сорок дев'ять шістсот двадцять) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA208201720355299002000006674; призначення платежу: застава у справі № 632/97/20, провадження № 1-кп/632/15/22), до сплину терміну тримання під вартою.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатись із населеного пункту, у якому він мешкає, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду, за винятком випадків необхідності забезпечення особистої безпеки у зв'язку з запровадженням правового режиму воєнного стану;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Первомайського міськрайонного суду Харківської області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово Первомайський міськрайонний суд Харківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави до 18 травня 2022 року.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити захиснику, прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для негайного вручення обвинуваченому та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, що перебуває під вартою протягом того-ж строку, з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя:ОСОБА_1