Справа №-613/16/22 Провадження №-1-кп/613/65/22
21 квітня 2022 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богодухові кримінальне провадження №12021221010000773 від 4 грудня 2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Суми Сумської області, росіянки, громадянки України, з повною загально-середньою освітою, не працюючої, розлученої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимої,-
за ч.1 ст.185 КК України,-
ОСОБА_4 30 жовтня 2021 року о 23 год. 00 хв., маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, знаходячись на території подвір'я кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , до якої остання має вільний доступ, поблизу господарської будівлі, навпроти будівлі вказаного кафе, скоїла крадіжку чавунних колісникових решіток, розмірами 30х20 см, в кількості 2 (двох) штук, без пошкоджень, вартість яких становить 266 гривень, по 133 гривні кожна, що належать ОСОБА_5 , після чого з місця події зникла, а викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 266 гривень.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України визнала повністю, щиро розкаялася, пояснила, що 30 жовтня минулого року вона з території кафе «Нептун», розташованого по АДРЕСА_2 скоїла крадіжку двох колісників, які перевезла до себе додому та мала намір встановити у власну піч. Зазначила, що на територію кафе вона потрапила з дозволу його власника, оскільки періодично їй допомагала по господарству.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, надала заяву, згідно змісту якої просила судові засідання по справі проводити за її відсутності. Зазначила, що не заперечує проти розгляду справи у порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, уточнила, що наслідки розгляду справи згідно даної статті їй відомі та зрозумілі. Стосовно міри покарання обвинуваченій покладається на думку суду, претензій до неї не має.
Під час судового розгляду судом було визнано недоцільним дослідження усіх доказів у справі стосовно фактичних обставин справи, викладених у обвинувальному акті, оскільки вони ніким не оспорюються, обвинуваченою ОСОБА_4 повністю визнається вина та фактичні обставини справи, а сторони кримінального провадження не заперечували проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України. При цьому суд з'ясував, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих фактичних обставин справи, переконався у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці) і кваліфікує її дії за ст.185 ч.1 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, характеристику її особистості, яка полягає в тому, що вона в силу ст.89 КК України не судима, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, завдану матеріальну шкоду відшкодовано повністю.
Обставинами, які пом'якшують покарання для підсудної, суд визнає її щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання для підсудної, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе обрати обвинуваченій ОСОБА_4 покарання за ст.185 ч.1 КК України у виді громадських робіт.
При цьому судом враховано положення п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що "призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів".
Зважаючи на викладене вище суд вважає, що визначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення засудженої, попередження нових злочинів, а тому її виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Обговорюючи питання про відшкодування судових витрат, які складаються з витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати в сумі 686 гривень 48 копійок.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винною в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України і призначити їй покарання у виді 80 (восьмидесяти) годин громадських робіт.
Речові докази по справі:
- чавунні колісникові решітки, розмірами 30х20 см, в кількості двох штук, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_5 - залишити власнику;
- компакт - диск "Verbatim" 700 МВ - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , в доход держави, судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 48 (сорок вісім) копійок.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченій.
Суддя