Справа № 570/1166/22
Номер провадження 1-кс/570/256/2022
20 квітня 2022 року
Рівненський районний суд Рівненської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
дізнавача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого дізнавача СД ВП №1 Рівненського РУП Головного управління Національної поліції в Рівненській ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202286180000158 від 12.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,-
Як вбачається із клопотання, 12.04.2022 р. до ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення екіпажу АЗОВ 252 ОСОБА_5 , про те, що 12.04.2022 на західному під'їзді м. Рівне на блок пості «Аеропорт» в с. Вересневе Рівненського району Рівненської області для перевірки був зупинений автомобіль марки ВАЗ 21114, р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час огляду вказаного автомобіля в багажному відділенні було виявлено суху зелену речовину та таблетки в блістері з написом «Tramadol» у кількості 12 шт., що ззовні схожі на наркотичні речовини / психотропні засоби. Вказане було вилучено для проведення відповідних експертиз.
Крім того, у ході огляду місця події був вилучений транспортний засіб марки ВАЗ 21114, р.н. НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), що є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та визнано речовим доказом та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії серії НОМЕР_3 .
У клопотанні зазначається, що на даний час існують підстави вважати, що вилучені речі містять в собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та потребують призначення ряду експертиз.
В судовому засіданні дізнавач клопотання підтримала, одночасно вказала про технічну описку у клопотанні про арешт майна щодо кількості таблеток у блістері, оскільки у протоколі огляду місця події від 12.04.2022 р. як цифрами так і прописом вказано "десять штук", а в клопотанні помилково вказано "дванадцять". Просить клопотання задоволити. Вказує, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , повідомлено про розгляд клопотання в суді, останній повідомив, що не з'явиться в судове засідання, а ОСОБА_7 знаходиться в Німеччині.
Володілець та власник майна в судове засідання не з'явилися, були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання. Клопотань не подано.
Вислухавши пояснення дізнавача, яка клопотання підтримує, оскільки вилучене майно має суттєве значення для встановлення об'єктивних обставин у кримінальному провадженні, а саме використання як доказу, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою запобігання настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню,оскільки не накладення арешту на дане майно може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженнюна нього необхідно накласти арешт, слідчий суддяприходить до висновку, що клопотання слід задоволити.
За результатами проведення зазначених слідчих дій було вилучено майно, за накладенням арешту на яке на даний час дізнавач звертається до суду із даним клопотанням. Зокрема, транспортний засіб - автомобіль марки ВАЗ 21114, р.н. НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), що поміщений на спеціальний майданчик ГУНП в Рівненській області; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , що упаковано до спеціального пакету Національна поліція України КІV 4121077.
Згідно постанови старшого дізнавача сектору дізнання ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 від 13.04.2022 р. вищезазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Стаття 173 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з частиною 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1,2 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.5 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
В ході розгляду клопотання встановлено, що строки на звернення до суду із клопотанням про арешт майна, визначені ч.5 ст.172 КПК України, не порушено.
Отже, постановою старшого дізнавача сектору дізнання ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 від 13.04.2022 р. вищезазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та несе доказову базу в кримінальному провадженні. Вказані об'єкти відповідно до ст.98 КПК України є речовими доказами і зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, окремі з яких - автомобіль - може являтися знаряддям злочину.
Крім того, враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт на майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, оскільки незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження, тому з метою збереження речових доказів, клопотання про арешт майна підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задоволити.
Накласти арешт майно, а саме: транспортний засіб - автомобіль марки ВАЗ 21114, р.н. НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), що поміщений на спеціальний майданчик ГУНП в Рівненській області, що розташований за адресою: вул. Барона Штейнгеля, 92 А, с. Городок Рівненськго району Рівненської області; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , що упаковано до спеціального пакету Національна поліція України КІV 4121077.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1