єдиний унікальний номер справи 546/140/22
номер провадження 3/546/108/22
20 квітня 2022 року м. Решетилівка
Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Романенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Решетилівка у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Решетилівка Полтавської області, громадянина України, не працюючого зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП судом не встановлено, протягом року притягався до адміністративної відповідальності 29.09.2020 за ч.1 ст.173-2 КУпАП,-
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 26.01.2022 близько 00:45 год за місцем спільного проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , що виражалось в образах та погрозах застосування фізичної сили, що могло завдати шкоди психічному здоров'ю потерпілої, чим допустив вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду клопотання, в якому просить розгляд справи проводити без його участі, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає повністю та беззаперечно.
Потерпіла ОСОБА_2 подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, зазначила, що з сином ОСОБА_1 примирилася та просила його суворо не карати.
Враховуючи обмежений строк розгляду справ про адміністративні правопорушення та з метою уникнення затягування розгляду справи, справа розглядається за наявними в ній письмовими доказами.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Частина 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Тобто, диспозицією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП визначено кваліфікуючою ознакою діяння повторність.
На підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, ініціатором складення матеріалів справи, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серія АПР18 № 633675 від 26.01.2022 (а.с. 2); рапорт пом. чергового сектору поліцейської діяльності № 1 (м. Решетилівка) ГУНП в Полтавській області Хайло В.А. від 26.01.2022 (а.с. 3), протокол прийняття заяви від ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення від 26.01.2022 (а.с.4-5); письмові пояснення потерпілої матері особи, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_2 та батька ОСОБА_3 (а.с. 6,7); копію постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 29.09.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 8-9).
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 29 вересня 2020 року, яка набрала законної сили 12 жовтня 2020 року (а.с. 8-9).
Подія правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серіяАРП18 № 633675, відбулася 26 січня 2022 року. Тобто з моменту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (накладення на нього адміністративного стягнення) за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до вчинення нового правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП (26 січня 2022 року), минуло більше року.
Інших постанов суду щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 173-2 КУпАП, суду надано не було.
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З огляду на викладене у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 відсутні ознаки складу правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП та вбачаються ознаки складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Європейський суд з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року наголосив на тому, що суд не вправі на шкоду особі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та здійснювати перекваліфікацію дій порушника, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення).
Зазначені принципи також витікають із загальних положень КУпАП, нормами якого не визначено повноважень суду здійснювати перекваліфікацію дій правопорушника.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Приписами ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у зв'язку відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тому приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі за відсутністю складу інкримінованого адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 245, 247, 280, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Романенко