Дата документу 20.04.2022 Справа № 645/72/22
Провадження № 3/554/819/2022
Іменем України
20 квітня 2022 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, мешканця АДРЕСА_1 та зареєстрованого в АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого, РНОКПП та інші відомості щодо особи ініціатором складення протоколу не надані
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 154000 від 10 січня 2022 року (далі - Протокол), складеного старшим ДОП ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області, капітана поліції Литвинова В. В., 18 грудня 2021 року о 10 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи в під'їзді за місцем мешкання висловлювався брутальною лайкою в бік сусіда з квартири АДРЕСА_3 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян чим, на думку ініціатора складення протоколу, вчинив дрібне хуліганство, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
Ініціатором складення Протоколу дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, відповідно до якої, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності до вчинення інкримінованого йому правопорушення
В судове засідання правопорушник не викликався, оскільки процедуру притягнення його до відповідальності ініціатором складення протоколу вчинено з порушенням встановлених законом вимог.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
19 квітня 2022 року на виконання розпорядження голови Верховного Суду В. Князєва «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» від 08 березня 2022 року № 2/0/9-22, відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року та продовженого Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022 з Фрунзенськогоо районного суду м. Харкова до Октябрського районного суду м. Полтави надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями у цей же день була передана в провадження судді Савченка А. Г.
Дослідивши Протокол та матеріали додані до нього, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення та необхідності закриття справи, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 280 КУпАП, зокрема, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Зазначені вище вимоги передбачені також Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерством внутрішніх справ України № 1376 від 06 листопада 2015 року (далі - Інструкція) та вказують на те, що протокол про адміністративне правопорушення повинен складатися у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Ці вимоги закону ініціатором складення протоколу були грубо порушені.
Протокол щодо ОСОБА_1 був складений лише 10 січня 2022 року, в той час як правопорушення, що йому інкримінується, було вчинено 18 грудня 2021 року, тобто в порушення вимог ст. 254 КУпАП, що є недопустимим в правовому суспільстві.
Крім того, всі долучені ініціатором складення Протоколу до матеріалів справи копії документів не засвідчені належним чином, у зв'язку з чим суд не приймає їх як належні та допустимі докази у справі. Одночасно копії заяв ОСОБА_2 (а. с. 4-5) та протокол пояснень ОСОБА_1 (а. с. 6) виготовлені не якісно, у зв'язку з чим вони взагалі не піддаються причитуванню, що позбавляє суд можливості їх дослідити та зрозуміти зміст.
До того ж, Протокол не містить даних про наявність свідків або очевидців, чи їх відсутність. Також, ініціатором складення протоколу не здійснено відео чи фотофіксацію вчиненого особою правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Зокрема, це нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
До інших проявів дрібного хуліганства необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема, під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Всупереч вищевказаному, ініціатором складення Протоколу та притягнення особи до адміністративної відповідальності у Протоколі не було викладено цих складових елементів правопорушення.
Суть викладеного ним в Протоколі не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ст. 173 КУпАП, що порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У Протоколі не розкрито змісту порушення громадського порядку, що є недопустимим, оскільки відповідальність повинна наступати за конкретно вчинене діяння, що слідує зі змісту ч. 1 ст. 9 КУпАП, якою визначено поняття адміністративного правопорушення.
У своїх поясненнях до Протоколу, які були досліджені в суді та які суд приймає до уваги як доказ у справі (а. с. 7), ОСОБА_1 зазначив, що 18 грудня 2021 року, близько 10 години до квартири, в якій останній проживає разом з дружиною ОСОБА_1 та дочкою ОСОБА_3 , зайшли сусіди та хазяїн з квартири АДРЕСА_3 та на підвищених тонах, погрожуючи бійкою, почали кликати його в під'їзд. Після того як ОСОБА_1 вийшов в під'їзд, його почали ображати тим, що він нібито є безхатьком, оскільки не має місця прописки, образивши при цьому дружину та зазначивши, що останній постійно стукає в підлогу та заливає водою. Тільки після цього ОСОБА_1 виразився нецензурною лайкою на сусідів та зайшов додому.
Наведене свідчить про те, що конфлікт виник на ґрунті особистих неприязних відносин та не з особистої волі та бажання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що виключає наявність в діях ОСОБА_1 хуліганського мотиву, а отже можливість кваліфікувати його дії як дрібне хуліганство.
В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 порушив саме громадський порядок та спокій громадян та що мотивом його дій була неповага до суспільства. Так само відсутні докази його умисної вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
До Протоколу взагалі не додано жодних об'єктивних доказів, які б безперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння, що свідчить про відсутність в його діях складу інкримінованого йому правопорушення.
Натомість, в матеріалах справи міститься довідка старшого ДП ВП № 2 ХРУП № 2 ГУ НП України в Харківській області (а. с. 2) щодо перевірки обставин, зазначених в заяві ОСОБА_2 відносно сусіда з квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , який нібито поводить себе неправомірно, в якій зазначено, що конфлікт виник на предмет спільного проживання в багатоквартирних будинках. В ході перевірки було допитано ОСОБА_1 , яка повідомила, що в день та час, зазначені в Протоколі, до них прийшли сусіди з квартири АДРЕСА_3 та почали звинувачувати в порушенні тиші, з приводу чого й стався конфлікт. Прийнятими заходами, на момент закінчення розгляду матеріалу встановити свідків та очевидців, зазначених обставин, а також причетних до вказаної події не вдалося можливим та факт грубого порушення громадського порядку при вказаних обставинах не виявлено.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Будь-яких доказів, які б безперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому діянь до Протоколу не додано, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про їх відсутність, а отже про відсутність в його діяннях складу правопорушення та самої події правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд також враховує вимоги ч. ч. 1 та 2 ст. 38 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Судом встановлено, що у Протоколі, днем вчинення адміністративного правопорушення, ініціатором його складення зазначено 18 грудня 2021 року, а відтак, враховуючи, що правопорушення, вчинене ОСОБА_1 не є триваючим, то з моменту його вчинення минуло понад три місяці.
Таким чином, на момент розгляду справи спливли строки для накладення адміністративного стягнення, у зв'язку з чим справа підлягає закриттю і з цих підстав.
Керуючись ст. ст. 283 та 284 КУпАП, суд,
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А. Г. Савченко