Справа № 404/9135/21
Номер провадження 1-кс/404/1010/22
21 квітня 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровоград
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому заяву представника потерпілого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12021121010002060 від 26.08.2021року про відвід судді , -
18.04.2022 року до Кіровського районного суду м. Кіровограда надійшла заява представника потерпілого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021121010002060, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
В обґрунтування своєї заяви про відвід судді ОСОБА_4 зазначив, що є сумніви у його не упередженості та не об'єктивності.
Заявник посилається на те, що в ході судового засідання 09.03.2022 року головуючим суддею при розгляді заявленого захисником повторного клопотання, в задоволенні якого в попередньому засіданні було відмовлено з наведенням правового обґрунтування та з дотриманням процесуальних норм, всупереч своїй попередній позиції задоволено клопотання захисника про здійснення в режимі відеоконференції з приміщення суду в м. Одеса допиту ряду свідків, які, за твердженням сторони захисту, можуть підтвердити алібі обвинуваченого. Однак, вирішення такого клопотання відбувалось після оголошення в м. Кропивницький «Повітряної тривоги».
Заявник вказує на те, що сигнал «Повітряна тривога» - це загроза удару з повітря, тобто безпосередня загроза життю і здоров'ю як учасників процесу, так і працівників судової системи.
Відповідно до статті 3 Конституції України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Водночас, при відкладенні судового розгляду 12.04.2022 року суддя ОСОБА_5 , очевидно розраховуючи, що його заяви від 09.03.2022 року не згадають, в присутності усіх учасників процесу вже довго розповідав про необхідність належного реагування на сигнал «Повітряна тривога» задля їх же безпеки. Тим самим, суддя навіть сам наголосив на упередженості своєї поведінки в судовому засіданні 09.03.2022 року.
Заявник вважає, що таким чином суддя ОСОБА_5 виявив очевидну упередженість при розгляді даного кримінального провадження.
В судове засідання учасники процесу не з'явилися, повідомлені належним чином.
Відповідно до вимог ст.81 КПК України неявка осіб у кримінальному провадженні не перешкоджає розгляду поданої заяви про відвід.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що неявка сторін на розгляд заяви про відвід не перешкоджає її розгляду.
Дослідивши заяву про відвід судді, матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.
Так, у відповідності ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб'єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь - які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об'єктивне рішення у справі.
Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).
Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.
У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що об'єктивна неупередженість суду полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.
При цьому, у справі «Морріс проти Об'єднаного королівства» Європейський суд з прав людини пояснив: Щодо питання безсторонності існує два аспекти цих вимог. По-перше, суд має бути суб'єктивно вільним від особистої упередженості чи необ'єктивності. По-друге, він має також безстороннім з об'єктивного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього.
Згідно п.п.49,53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява N 33949/02) відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38). З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
На думку суду, заявлений представником потерпілого відвід судді не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК України, для його задоволення.
Розглядаючи заяву про відвід, суд позбавлений можливості надавати оцінку законності рішень іншого судді під час здійснення останнім судочинства. Вказані питання, згідно чинного законодавства України належать до виключної компетенції суду апеляційної та касаційної інстанцій.
Встановлені обставини не можуть бути розцінені судом, як порушення прав потерпілого, доводи, викладені у заяві про відвід судді не свідчить про наявність прихильності або упередженості судді щодо однієї із сторін у кримінальному провадженні, а тому суд дійшов висновку про те, що обставини для відводу судді від розгляду кримінального провадження відсутні.
Встановлені обставини є підставою для залишення заяви про відвід без задоволення.
Керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника потерпілого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12021121010002060 від 26.08.2021року про відвід судді Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її постановлення.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1