Справа № 369/3172/22
Провадження №1-кс/369/503/22
14.04.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеокоференції в м. Києві клопотання слідчої СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100070000323 від 19.02.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України,-
Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.02.2021 близько 04 години 35 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Турівська 24, підійшов до припаркованого автомобіля марки «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_1 належного потерпілому ОСОБА_7 , де реалізуючи прямий умисел, направлений на пошкодження шляхом підпалу вказаного автомобіля, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, поклав в зону осередку пожежі (в зону розміщення правого склоочисника) просочену невстановленою досудовим розслідуванням горючою рідиною тканину, після чого облив її горючою рідиною та діставши запальничку здійснив підпал вказаного автомобіля, після чого пересвідчився, що автомобіль загорівся, з місця вчинення злочину зник.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав власнику транспортного засобу марки «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 майнову шкоду в розмірі 27 742,60 грн.
За вказаним фактом СВ Подільського УП в м. Києві відомості внесені до ЄРДР за № 12021100070000323 від 19.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Крім того, 12.10.2021 близько 07 години 30 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в громадському місці поблизу будинку 31 по вулиці Машинобудівників в м. Вишневе Бучанського району Київської області, грубо порушуючи громадський порядок,нехтуючи елементарними правилами поведінки, моральності та добропристойності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокійний відпочинок громадян, діючи з особливою зухвалістю, підійшов до автомобіля марки «VOLKSWAGEN JETTA» державний номерний знак НОМЕР_2 , що був припаркований поряд з будинком за вищевказаною адресою, в якому знаходився потерпілий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та безпричинно, з хуліганських спонукань ОСОБА_4 , діставши з своєї куртки предмет, ззовні схожий на пістолет, який спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень та здійснив не менше трьох прицільних пострілів в напрямку потерпілого ОСОБА_8 , цим самим спричинивши останньому тілесні ушкодження.
Згідно довідки № 565 від 12.10.2021 у потерпілого ОСОБА_8 малися сліпі вогнепальні поранення лівого стегна.
За вказаним фактом СВ ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області відомості внесені до ЄРДР за № 12021111380000786 від 12.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України
Крім того, ОСОБА_4 у невстановлений органом досудового розслідування час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, знайшов, тим самим незаконно придбав 69 предметів ззовні схожих на боєприпаси, після чого переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 та усвідомлюючи заборону вільного обігу бойових припасів, не маючи дозволу на придбання та зберігання зазначених бойових припасів, в порушення вимог постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 за № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за № 576, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 за № 622 став зберігати бойові припаси.
21.11.2021 року в період часу з 18 год. 19 хв. по 22 год. 30 хв. в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_4 працівниками Бучанського РУП ГУНП в Київській області виявлено та вилучено 69 предметів ззовні схожих на патрони.
Згідно висновку судової балістичної експертизи № СЕ-19/111-21/58842-БЛ від 10.12.2021 - надані на дослідження патрони належать до боєприпасів до вогнепальної зброї:
- 33 (тридцять три) патрони належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є бойовими гвинтівочними патронами, калібру 7,62х54R мм, що споряджені кулями «ЛПС» зі сталевим осердям.
- 2 (два) патрони належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є бойовими проміжними патронами, калібру 5,45х39 мм, що споряджені кулею «ПП» зі сталевим осердям.
- 17 (cімнадцять) патронів належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є мисливськими проміжними патронами калібру 7,62х39 мм, що спорядженні кулею зі свинцевим осердям;
- 2 (два) патрони належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є мисливськими проміжними патронами калібру 7,62х39 мм, що спорядженні експансивною кулею зі свинцевим осердям;
- 4 (чотири) патрони належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є бойовими проміжними патронами калібру 7,62х39 мм, що споряджені кулями «ПС» зі сталевим осердям.
- 1 (один) патрон належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є мисливським гвинтівочним патроном калібру 8х57 м, що споряджений експансивною кулею.
- 10 (десять) патронів належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є мисливськими патронами кільцевого спалаху гвинтівочного типу, калібру .22 WMR, що спорядженні експансивними кулями.
За вказаним фактом СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області відомості внесені до ЄРДР за № 12022111050000046 від 05.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
21.11.2021 слідчим Бучанського РУП ГУНП в Київській області за погодженням з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
06.01.2022 слідчим Бучанського РУП ГУНП в Київській області за погодженням з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
06.01.2022 слідчим Бучанського РУП ГУНП в Київській області за погодженням з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
10.01.2022 процесуальним керівником кримінальні провадження № 12021100070000323 від 19.02.2021, № 12021111380000786 від 12.10.2021 та № 12022111050000046 від 05.01.2021 об'єднані в одне провадження за № 12021100070000323.
22.11.2021 слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12021111380000786 від 12.10.2021 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів по 19.01.2022 включно.
Постановою виконувача обов'язків керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області від 13.01.2022 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 21.02.2022.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.01.2022 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.02.2022.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців, тобто до 21.05.2022.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 18.04.2022 включно.
Підозрюваним у даних кримінальних провадженнях є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, українець, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні даних злочинів обґрунтована зібраними у кримінальних провадженнях доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протоколами оглядів місця події; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками проведеними за участю потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протокол допиту потерпілої ОСОБА_11 ; висновком товарознавчої експертизи № СУ-19/111-21/11412-АВ; висновок пожежотехнічної експертизи
№ СЕ/111-21/17952-ПТ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; висновком балістичної експертизи № СЕ-19/111-21/58842-БЛ від 10.12.2021, протоколом обшуку від 21.11.2021 за адресою: АДРЕСА_1 та іншими матеріалами кримінального провадження.
З метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження під час досудового розслідування необхідно:
- отримати висновок додаткової судової балістичної експертизи;
- отримати висновок фототехнічної експертизи;
- здійснити тимчасовий доступ до оригіналу історії хвороби ОСОБА_4 , що знаходиться у володінні Військово-медичного центру Західного Регіону, який розташований за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 26;
- призначити судово-психіатричну експертизу підозрюваному ОСОБА_4 ;
- зняти грифи секретності з протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- повідомити про зміну раніше повідомленої підозри;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Результати всіх вищезазначених слідчих та процесуальних дій мають істотне значення у даному кримінальному провадженні, оскільки забезпечать його повне та неупереджене розслідування, а також дадуть змогу прийняти законне кінцеве процесуальне рішення.
Зазначені вище процесуальні дії не могли бути здійснені раніше з об'єктивних причин у зв'язку з тим, що 13.12.2021 з експертно-криміналістичного центру ДНД МВС України отримано відповідь про орієнтовний термін початку виконання призначеної фототехнічної експертизи - І квартал 2022 року.
Окрім цього, лише 05.01.2022 отримано інформацію з КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради, що ОСОБА_4 з 2018 року неодноразово був оглянутий лікарем-психіатром, останній раз - 15.11.2021, діагноз - астенічний органічний розлад.
Судово-психіатричну експертизу підозрюваному необхідно призначити у ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України», оскільки Київська міська психоневрологічна лікарня з середини грудня 2021 року не здійснювала прийом пацієнтів, а зазначена державна установа почала приймати матеріали кримінального провадження для експертизи лише з 20 січня 2022 року.
Також, 14.01.2022 у кримінальному провадженні призначено додаткову балістичну експертизу щодо порівняння вилучених патронів під час проведеного обшуку у ОСОБА_4 з стріляними кулями і гільзами, які вилученні під час огляду місця події 12.10.2021 року.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
На даний час в ході досудового розслідування кримінального провадження задля об'єктивного та швидкого його розслідування у розумні строки, виникла необхідність у продовженні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що останній може:
- переховатись від органу досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за тяжкі злочини у вчиненні яких він підозрюється, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, (п.1 ч.1 ст.177 КПК України)
Аналізуючи вказаний ризик у контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Прошу суд також врахувати, що підозрюваний є мешканцем іншої області, а саме Запорізької, не працюючий, не одружений, в місці постійного проживання не має міцних соціальних зв'язків.
Крім того, врахувати те, що Указом Президента України від 14.03.2022
№ 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Тобто, застосування інших запобіжних заходів створить неможливість виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Оцінюючи ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слід зазначити наступне, що ОСОБА_4 достовірно відомо їх місце проживання. Це свідчить про те, що ОСОБА_4 в разі застосування відносно нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою може незаконно впливати на свідка ОСОБА_9 та потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_11 і ОСОБА_7 погрожуючи їм, використовуючи свою фізичну силу з метою зміни показань свідками, потерпілими у подальшому.
Також, прошу суд врахувати, що злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України вчинений у ранковий час, на території житлового комплексу, із застосуванням предмету ззовні схожого на пістолет, яким заподіяні вогнепальні поранення, таким чином створена реальна загроза, в тому числі для життя та здоров'я оточуючих.
Крім цього, разом з потерпілим ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_9 у салоні машини знаходилася її малолітня донька - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також, прошу суд врахувати, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 194 КК України вчинений загальнонебезпечним способом - шляхом підпалу, поруч з автомобілем потерпілого були припарковані інші автомобілі.
Тому підстав для скасування чи зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який немає і саме такий запобіжний захід в даному випадку зможе запобігти усім вище вказаним ризикам та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Беручи до уваги вищевикладене, слідчий просив суд задовольнити дане клопотання та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України у межах строку досудового розслідування, тобто до 21.05.2022.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала, просила суд продовжити строк тримання під вартою.
У судовому засідання підозрюваний та захисник заперечували щодо задоволення клопотання, просили суд обрати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні, зокрема, допити потерпілого та свідків, протоколи оглядів, протокол затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оцінюючи вищезазначені ризики з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне, що підозрюваний не одружений, малолітніх дітей на утриманні немає, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, даний ризик є обґрунтованим тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , розуміючи тяжкість скоєного ним злочину та невідворотність покарання може своїми діями намагатися впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні з метою надання неправдивих показів.
Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань.
Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень слід зазначити, що підозрюваний ОСОБА_4 офіційного джерела прибутку не має, не працевлаштований, а тому може скоювати інші кримінальні правопорушення з метою отримання засобів для існування.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Відповідно до статті 199 КПК України порядок продовження строку тримання під вартою.
1. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
4. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
5. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Тому суд у разі задоволення клопотання про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має чітко зазначити в судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише наведенням переліку законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»), а тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав визнається несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленим в п. 1 ст. 5 цієї конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.11.2008 у справі «Соловей і Зозуля проти України»).
Слідчим суддею під час судового розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу, відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України встановлено, що ризики, які виправдовують обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 не зменшились. Тобто підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки в останнього відсутні стійкі соціальні зв'язки. Щодо ризику незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість скоєного ним злочину та невідворотність покарання, перебуваючи на свободі може впливати на потерпілих та свідків з метою надання неправдивих показів.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України, враховуючи, що слідство по кримінальному провадженню №12021100070000323 від 19.02.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України триває, а також те, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.02. 2022 року було продовжено до шести місяців, а саме до 21.05.2022 року, то слідчий суддя приходить до висновку щодо об'єктивної неможливості завершення досудового розслідування за час дії попередньої ухвали про тримання під вартою та щодо необхідності продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
За таких обставин клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.40, 131, 132, 177, 178, 181, 193, 194, 197, 206, 309 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити застосований відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, у межах строків досудового розслідування, а саме до 21 травня 2022 року (включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1