Ухвала від 21.02.2022 по справі 369/2647/22

Справа № 369/2647/22

Провадження №1-кс/369/409/22

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2022 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022111050000391 від 13.02.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідування встановлено, що 12.02.2022 року близько 20 год. 00 хв., на 21 км автодороги М-06 «Київ - Чоп», (в напрямку міста Києва), а саме на регульованому перехресті, що в селі Стоянка Бучанського району Київської області, відбулася ДТП за участю водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керуючи автомобілем «Renault-Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався на зелений сигнал світлофора зі сторони міста Житомира у напрямку міста Києва, та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , 1991 р.н., яка перебуваючи в стані сп'яніння переходила дорогу поза межами пішохідного переходу, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження.

За вказаним фактом слідчим відділом Бучанського РУП ГУНП в Київській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111050000391 від 13.02.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та розпочато досудове розслідування.

12.02.2022 проведеним оглядом місця ДТП встановлено, що автомобіль марки «Renault-Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , причетний до вищезазначеної ДТП, оскільки містить на собі сліди злочину, зокрема характерні для ДТП пошкодження.

З викладеного вбачається, що є достатні підстави вважати, що вказаний транспортний засіб є доказом злочину, передбаченого ст. 286 КК України.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 : автомобіль марки «Renault-Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 . 2006 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_3 , власник: ОСОБА_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

У даному випадку на автомобіль марки «Renault-Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_3 , слід накласти арешт для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, а також забезпечення проведення необхідних судових автотехнічних експертиз.

В судове засідання прокурор не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не відомі.

Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.

У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує необхідність збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022111050000391 від 13.02.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки «Renault-Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_3 , власник: ОСОБА_6 , шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися автомобілем марки «Renault-Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
104037090
Наступний документ
104037092
Інформація про рішення:
№ рішення: 104037091
№ справи: 369/2647/22
Дата рішення: 21.02.2022
Дата публікації: 17.05.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (18.02.2022)
Дата надходження: 18.02.2022
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДУБАС ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-доповідач:
ДУБАС ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА