Справа № 203/909/22
Провадження № 1-кс/0203/815/2022
17.03.2022 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому засіданні в м. Дніпро скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією в місті Дніпро) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, ОСОБА_4 від 17.12.2021 р. про закриття кримінального провадження № 62020170000001284, відомості про яке внесено до ЄРДР 25.08.2020 р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України -
встановив:
22 лютого 2022 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська надійшла поштою скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією в місті Дніпро) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, ОСОБА_4 від 17.12.2021 р. про закриття кримінального провадження № 62020170000001284, відомості про яке внесено до ЄРДР 25.08.2020 р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. В своїй скарзі він зазначав, що 30 червня 2020 року під час судового засідання Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу, в якому розглядалось кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та інших осіб у вчинення особливо тяжких злочинів, він повідомив про застосування до нього під час досудового розслідування недозволених методів слідства. На підставі цієї заяви до ЄРДР було внесено відомості про можливе кримінальне правопорушення та розпочате досудове розслідування у проваджені № 62020170000001284. 17 грудня 2021 року слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією в місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, ОСОБА_4 своєю постановою закрив кримінальне провадження № 62020170000001284. З вказаною постановою скаржник не погоджується, вважає її передчасною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства оскільки в рамках кримінального провадження не було вжито низку слідчих заходів, а саме: не досліджено надані скаржником документи, не було проведено допиту усіх учасників подій, стосовно яких розслідувалось провадження. Відтак скаржник просив скасувати постанову слідчого від 17 грудня 2021 про закриття кримінального провадження № 62020170000001284, відомості про яке внесено до ЄРДР 25.08.2020 р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
В судове засідання скаржник не з'явився, оскільки перебуває в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4», клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференції не заявляв, відомостей про своїх захисників чи інших представників для участі в судовому засіданні не надав. Слідчий суддя враховує, що у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, розпочатою 24 лютого 2022 року, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року. затвердженого Законом України № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, у зв'язку з чим ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» не здійснює доставляння осіб в судові установи, крім невідкладних питань, пов'язаних з обранням, зміною чи продовженням строків тримання під вартою. Відповідно до ч. 2 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги. Приймаючи до уваги вищезазначене, суд здійснив розгляд скарги на підставі наявних матеріалів.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду скарги повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
Дослідивши доводи скарги та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як з'ясовано в судовому засіданні, строк тримання ОСОБА_3 під вартою продовжений до набрання законної сили вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2021 року, яким він в групі з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 засуджений у кримінальній справі за № 211/1806/18 з визначенням покарання відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за ст. ст. 146 ч. 3, 187 ч. 2, 189 ч. 4, 189 ч. 2 і 115 ч. 2 п.п. 3, 6, 9, 12 КК України та кримінального проступку за ч. 1 ст. 357 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, до якого зараховане попереднє ув'язнення з моменту затримання 09.02.2018.
ОСОБА_3 , обираючи позицію захисту проти висунутого обвинувачення у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, наполягав, що працівник правоохоронних органів вимагали від нього самовикриття, шляхом незаконних заходів заподіяння насильницькими діями сильного фізичного болю та мучення електрострумом всупереч заборони катувань та нелюдського поводження за практикою тлумачення ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Римської Конвенції 1950 року), а також порушували його процесуальні права.
З метою перевірки зазначених пояснень учасників зазначеного кримінального провадження Третій слідчий відділ (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві, з 25 серпня 2020 року під наглядом Дніпропетровської обласної прокуратури проводив досудове слідство у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62020170000001284.
Постановою слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 , від 17 грудня 2021 року внесене до ЄРДР кримінальне провадження під № 62020170000001284 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 365 КК України, в якому жодній особі про підозру не повідомлялося, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за встановленої відсутності в діянні складу злочину, що відповідає передбаченому порядку згідно ч. 4 ст. 284 КПК України. За змістом мотивувальної частини оскарженої постанови висновки слідчого засновані на показаннях допитаних в якості свідків слідчого та оперативно уповноважених поліції на засадах презумпції їх невинуватості за відсутності підтвердження показань, зокрема, потерпілого ОСОБА_3 добутими з об'єктивних першоджерел фактичними даними обстановки його затримання та слідів зміни стану здоров'я з цього моменту під юрисдикцією поліції. Тобто, провадження закрито по суті з мотивів відсутності події супроводжуваного насильством та погрозами злочинного перевищення влади працівниками правоохоронного органу.
Згідно з п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Так, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, прийняттю слідчим (детективом) рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування , після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності. Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
З матеріалів закритого кримінального провадження видно збирання в процесі досудового слідства відомостей медичного огляду та освідування ОСОБА_6 на момент затримання за даними журналів обліку та первинного обстеження осіб, які поміщаються в ІТТ № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, ознайомлення їх з правами та обов'язками попередньо ув'язненого, відповідно до яких одночасно з ОСОБА_7 за підозрою у співучасті в умисному вбивстві 09.02.2018 ОСОБА_6 затриманий за протоколом о 18 год. 50 хв. і доставлений до ІТТ того ж дня о 21 годині з наступним переміщенням до СІЗО о 09 годині 13.02.2018, тоді як проти ночі 09.02.2018 о 00 годин 50 хвилин затриманий інший їх спільник у справі ОСОБА_3 (скаржник), що узгоджується з протоколом результатів негласної слідчої дії № 48.3/1-667т від 23.02.2018, приєднаним в копії до зібраних матеріалів.
Так, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу з триманням ОСОБА_3 під вартою слідчий суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу за зовнішнім виглядом цього підозрюваного, його фізичним та психологічним станом та іншими конкретними обставини, що стали відомими слідчому судді в процесі розгляду, не знайшов підстав для вжиття заходів відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 206 КПК України в порядку частини сьомої цієї статті. Не робив відповідних заяв та звернень і сам ОСОБА_3 протягом більш ніж півторарічного строку.
При вирішенні питання щодо достатності зібраних слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією в місті Дніпро) ТУ ДБР, розташованого в місті Полтава, доказів у кримінальному провадженні № 62020170000001284, слідчий суддя виходить з наступного.
Самостійність слідчого в його процесуальній діяльності згідно ч. 5 ст. 40 КПК України на засадах змагальності сторін у кримінальному провадженні відповідно до ст. 22 цього Кодексу пов'язана з обстоюванням стороною обвинувачення її правової позиції самостійно, чим визначаються дискреційні повноваження слідчого за ст.ст. 93, 223 КПК України у збиранні доказів за допомогою визначених на власний розсуд слідчих дій. Тому слідчий суддя не вправі втручатися в порядку судового контролю за обґрунтованістю і законністю закриття кримінального провадження у доцільність допиту потерпілого за наявності у добутих слідчим матеріалах письмових звернень та пояснень такого потерпілого, в яких послідовно викладена обстоювана ним позиція жорстокого поводження, яка не знаходить свого підтвердження у зібраних об'єктивних фактичних даних протоколів, речових доказів та медичних оглядів.
Відповідно, вжиті слідчим заходи перевірки, дозволяючи з'ясувати стан фізичного здоров'я затриманого ОСОБА_3 за час перебування під контролем поліції, щоб розвіяти сумніви у застосуванні до нього сили не більше, ніж виправданої його поведінкою в обставинах затримання і проведення оперативно-розшукових заходів, за практикою тлумачення Європейським Судом з прав людини в § 71 рішення від 14.03.2002 у справі «Пол і Одрі Едвардс проти Сполученого Королівства» [ECHR 2002-II (скарга № 46477/99)] можуть вважатися ефективним розслідуванням скарги ОСОБА_3 на жорстоке поводження в межах розсуду процесуальної самостійності слідчого відповідно до засад законності кримінального провадження за ч. 2 ст. 9 КПК України.
Разом з тим, у справі, де фігурує особа, яка перебуває під вартою під контролем сторони обвинувачення, за практикою тлумачення сумнівів у доведеності вини Європейським Судом з прав людини в § 100 рішення від 27.06.2000 у справі «Салман проти Туреччини» [ECHR 2000-VII (заява № 21986/93)] події перебігу провадження у справі повністю чи більшою мірою належать до сфери виключно обізнаності державного обвинувачення, а обґрунтовані припущення фактів виникають стосовно наслідків жорстокого поводження за час перебування під вартою, позаяк не для самого факту такого поводження, що має бути доведений потерпілим ОСОБА_3 , який не скористався своїм правом за ст. 56 КПК України своєчасно вжити заходів для звернення за медичною і правовою допомогою з метою фіксації застосування до себе насильницьких дій, а заявив про такі події, коли, навіть, теоретична можливість їх перевірки в процесі ефективного і ретельного розслідування з альтернативних джерел, окрім документів про умови тримання, вже відсутня.
Наданий потерпілим висновок спеціаліста-поліграфолога від 23.05.2019 слідчий суддя оцінює критично, як з формальних міркувань його допустимості, так і через достатні вагомі сумніви в його достовірності, з яких слідчий вправі був не приймати такий висновок до уваги. А саме, використання поліграфа допускається згідно Інструкції про призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мін'юсту № 53/5 від 08.10.98, як невід'ємна складова судово-психологічної експертизи, яка має проводитися з дотриманням затверджених цим же наказом науково-методичних рекомендацій до формулювання питань та збирання вихідних даних з орієнтувальної інформації, отриманої під час опитування за допомогою комп'ютерного поліграфа, чому за формою та змістом така довідка спеціаліста ОСОБА_8 не відповідає. Питання достовірності показань не належить до компетенції такого спеціаліста, а складає повноваження суду та правоохоронних органів за їх внутрішнім переконанням згідно ст. 94 КПК України. Насамкінець, спеціаліст у своїй довідці, поіменованій висновком, сам застеріг про імовірнісний характер отриманих результатів фізіологічних реакцій підекспертної особи, фактично спростував доводи ОСОБА_3 , вказав лише про можливу достовірність пояснень про погрози з використанням зброї під час затримання, що не виключає стресового стану, який зазвичай супроводжує процес затримання особи, який здійснюється озброєними працівниками правоохоронного органу.
Таким чином, доводи про недотримання слідчим формальностей у статусі ОСОБА_3 як потерпілого у цьому кримінальному провадженні за змістом скарги не впливають на повноту, об'єктивність і всебічність висновків слідчого про обставини затримання ОСОБА_3 та отримання від нього показань, його подальшої процесуальної поведінки, які ні окремо, ні в сукупності не вказують на подію насильницького впливу на ОСОБА_3 з втручанням в його свободу самовикриття.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу потерпілого, вивчивши матеріали кримінального провадження, розпочатого 25 серпня 2020 року з внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62020170000001284, перевіривши постанову слідчого від 17 грудня 2021 року про закриття кримінального провадження за відсутністю складу злочину за ч. 2 ст. 365 КК України на предмет її законності та обґрунтованості в частині дотримання інтересів ОСОБА_3 , дійшов у судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 284 КПК України стійкого внутрішнього переконання у правильності, по суті, рішення про закриття кримінального провадження, яке не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань внаслідок використання процесуальних прав і статусу потерпілого всупереч його призначенню у демократичному суспільстві без належної добросовісності з метою ухилення від кримінальної відповідальності, з огляду на шо підстави для задоволення скарги відсутні.
При цьому, вбачаються ознаки використання скаржником кримінального провадження, в якому розглядається скарга, з метою спонукання суд при розгляді кримінального обвинувачення за обвинуваченням скаржника для свого захисту та спонукання суду до ухвалення сприятливого для обвинуваченого вироку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 376 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією в місті Дніпро) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, ОСОБА_4 від 17.12.2021 р. про закриття кримінального провадження № 62020170000001284, відомості про яке внесено до ЄРДР 25.08.2020 р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала набуває законної сили в порядку, передбаченому ст. 532 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали оголошений учасникам судового провадження 18.03.2022 р. о 14 год. 15 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1