справа №176/819/22
провадження №1-і/176/7/22
21 квітня 2022 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю учасників судового провадження: прокурора Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовті Води Дніпропетровської області в режимі відеоконференцзв'язку клопотання прокурора Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 152, ч. 4 ст. 301-1 КК України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12021231080000353 відомості про злочин в якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2021 року,
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 06.03.2022 № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» у зв'язку із неможливістю Білозерського районного суду Херсонської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ за Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області.
До суду надійшло клопотання прокурора Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 згідно якого просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 152, ч. 4 ст. 301-1 КК України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12021231080000353 відомості про злочин в якому внесені до ЄРДР 04.10.2021 року з посиланням на ризики викладені в клопотанні.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається, на те, що ризики, які були враховані слідчим суддею при обранні та у подальшому судом при продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на даний час не змінились.
Прокурор Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав зазначених в даному клопотанні. Також посилалась на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кількох особливо тяжких кримінальних правопорушень у відношенні малолітньої особи. До затримання ОСОБА_5 мешкав разом з матір'ю малолітньої в одному селі, являється громадянином Молдови, ті дані які отримані негативно характеризують особу останнього та вказують, що ризики передбачені ст. 177 КПК України на теперішній час не змінились.
Суд наголошує, що неодноразово за допомогою технічних засобів вживались заходи щодо забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_5 , який на даний час перебуває на тимчасово окупованій території в ДУ “Північній виправній колонії № 90”, однак при цьому забезпечити участь обвинуваченого ОСОБА_5 шляхом відеоконференцзв'язку з установою виконання покарань не виявилось можливим.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні звернула увагу, що на даний час в країні введений воєнний стан, при цьому вона не оспорює ризики, однак зауважила, що установа в якій на даний час перебуває її підзахисний перебуває в окупації російськими військами та неможливо встановити, чи на даний час він є живий та здоровий, в зв'язку із цим вважала за не можливе вирішувати питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу відносно її підзахисного.
Згідно листа Верховного суду “Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану” від 03.03.2022 р. № 1/0/2-22 роз'яснено, що ураховуючи об'єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.
Деякі особливості передбачені і в частині доказування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану. У разі коли територіальну підслідність кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування змінено, а матеріали кримінальних проваджень через воєнні дії не було передано або передано не в повному обсязі, оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу (п.8 Листа ВС від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22). Як слідує із роз'яснення ВС, запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про запобіжний захід. Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження (п. 9 Листа ВС від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22).
Заслухавши думку учасників процесу, дослідив та оговоривши підстави заявленого клопотання, з урахуванням листа Верховного суду від 03.03.2022 р. № 1/0/2-22, суд приходить до наступного.
В провадженні Білозерського районного суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження № 12021231080000353 відомості про злочин в якому внесені до ЄРДР 04.10.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 152, ч. 4 ст. 301-1 КК України.
ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 04.10.2021 року в період часу з 16 години 00 хвилин по 17 годину 00 хвилин, знаходячись в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи прямий злочинний умисел, направлений на насильницьке задоволення статевої пристрасті природним та неприроднім способом, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досягла чотирнадцятирічного віку, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій у вигляді порушення статевої недоторканості малолітньої особи та нормального психічного і фізичного розвитку недоторканності останньої та бажаючи їх настання, використовуючи її безпорадний стан через малолітство, внаслідок якого остання не могла чинити активний опір, застосовуючи фізичну силу відносно дитини, яка виразилась у затулянні її рота своєю рукою, удушення іншою рукою, силоміць роздягнув малолітню ОСОБА_6 знявши з неї штани та труси, утримуючи її на ліжку, з використанням своїх геніталій та пальців, вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із оральним та вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_6 , та спричинив їй відповідно до висновку судово-медичної експертизи №726 від 02.11.2021 тілесні ушкодження у вигляді розриву слизової оболонки присінку піхви в ділянці задньої спайки статевих губ, які виникли від травматичної дії тупим предметом чим задовольнив свою статеву пристрасть, після чого покинув місце вказаного кримінального правопорушення.
Окрім того, ОСОБА_5 04.10.2021 в період часу з 16 години 00 хвилин по 17 годину 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, які полягали у проведенні відеозйомки на свій мобільний телефон марки «БАМБІЖС» дій сексуального характеру з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи, що остання є малолітньою особою, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій у вигляді порушення моральних засад суспільства з приводу протидії створенню порнографії, а також нормального психологічного та сексуального розвитку малолітньої особи та бажаючи їх настання, шляхом психологічного впливу та погроз, змушував малолітню потерпілу роздягатися та демонструвати своє оголене тіло під час вчинення відносно неї дій сексуального характеру, виготовив відеозапис та фото зображення, які були зображенні в формі відео файлу з назвою «20211004 160625.mр4», та 5 графічних зображень з назвою «20211004_163255.jpg»,«20211004_163949.jpg»,«20211004_163952.jpg», «20211004_170417.jpg», «20211004_170419.jpg» у мобільному телефоні підозрюваного ОСОБА_5 , та які відповідно до висновку комплексної судової комп'ютерно-технічної експертизи та мистецтвознавчої експертизи № КСЕ- 19/122-21/7496 від 25.11.2021 містять зображення, які належать до дитячої порнографії.
Суд вбачає підстави задовольнити клопотання прокурора та продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строк дії запобіжного захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України на теперішній час не перестали існувати, у разі скасування або зміни запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від явки до суду, незаконно впливати на потерпілу, чи свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Ці обставини витікають з матеріалів клопотання де зазначено, що ОСОБА_5 раніше притягався до кримінальної відповідальності за законодавством Республіки Молдова, характеризується як особа, що схильна до вживання спиртними напоями, в стані алкогольного сп'яніння має характер неврівноважений і запальний, здатний на неадекватні вчинки, обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів проти статевої недоторканості малолітної дитини його співмешканки, при цьому усі свідки в даному кримінальному провадженні є знайомими ОСОБА_5 , також суд враховує, що останній є громадянином Молдови та в Україні мешкав без реєстрації, утримується в установі виконання покарань, яка перебуває в окупації російськими військами, що лише підсилює ризики.
Згідно отриманих даних від представників адміністрації державної установи “Північна виправна колонія № 90”, що розташована в м. Херсон Херсонської області, встановлено та підтверджено, що обвинувачений ОСОБА_5 дійсно утримується в даній установі виконання покарань, живий та здоровий, однак за технічних причин було неможливо з'єднатись з цією установою у зв'язку із малою швидкістю інтернет-зв'язку, що спростовує доводи та посилання захисника стосовно стану здоров'я її підзахисного.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований чи подовжений у тому числі щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до правової позиції, викладеної в п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції», тримання під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод.
Крім того, оцінюючи всі обставини в сукупності, суд також приймає до уваги та враховує практику ЄСПЛ, зокрема те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Таким чином, враховуючи специфіку розгляду питань продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час воєнного стану з урахуванням рекомендацій листа Верховного суду від 03.03.2022 р. № 1/0/2-22, а також враховуючи обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, які тягнуть за собою покарання за злочини, за які передбачено покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі, наявність доведених обставин, які свідчать, що існують ризики переховуватися останнім від явки до суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, та які вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, з метою запобігання таким ризикам, суд визнає за необхідність продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 та ст. 182 КПК України, виходячи з характеру правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , його особи, матеріального стану суд не убачає підстав встановлювати останньому розмір застави як альтернативний запобіжний захід для її внесення.
Керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 331, 314-316 КПК України, -
Клопотання прокурора Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 152, ч. 4 ст. 301-1 КК України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12021231080000353 відомості про злочин в якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2021 року - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 червня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення та направити копії ухвали прокурору окружної прокуратури, начальнику державної установи “Північної виправної колонії № 90” для відома та виконання.
Суддя ОСОБА_1