Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
№ 201/2315/22
провадження 3/201/1696/2022
21 квітня 2022 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та притягнутого за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
Уповноваженою особою офіцером відділу організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) 10 лютого 2022 року було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП відносно ОСОБА_1 , про те, що 10 лютого 2022 року, близько 09 години 30 хвилин посадовими особами військової частини НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено військовослужбовця ОСОБА_1 , з явними ознаками вживання алкогольних напоїв, а саме: різкий запах алкоголю з рота, нечітка мова та хитка хода, після чого останньому, було проведено тестування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою аналізатора вмісту парів алкоголю - «Алконт-М» № 00219, результат якого показав - 2,27 % (тест № 377 від 10 лютого 2022 року). Таким чином, солдат ОСОБА_1 , в порушення вимог ст.ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджених Законом України «Про Статус внутрішньої служби Збройних Сил України», виконував обов'язки військової служби у стані алкогольного сп'яніння, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Правопорушник у судове засідання з'явився, свою провину у вчиненому визнав повністю, щиросердечно розкаюється, обіцяє більше не вчиняти подібного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Згідно із ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України солдат ОСОБА_1 зобов'язаний непорушно додержуватися вимог Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов'язок.Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , повністю підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом серії - ДН-2/20 від 10 лютого 2022 року про військове адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 10 лютого 2022 року, службовою характеристикою від 11 лютого 2022 року, копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 446 від 23 грудня 2021 року, а також показаннями приладу - алкотестера Алконт-М № 00219, із результатом тесту 2,27 % проміле, проведеного 10 лютого 2022 року, відповідно до яких, останній вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Приймаючи до уваги вищевикладене, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , у виконанні ним обов'язків військової служби в нетверезому стані, вчиненого в умовах особливого періоду, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП України.
Відповідно до частини 1 статті 172-20 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно з частиною 3 статті 172-20 КУпАП, дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятнадцяти до двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Статтею 3 цього ж Закону передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Також слід зазначити, що згідно зі ст.1 Закону України «Про оборону України» №1932-ХІІ від 06.12.1991 року особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих іі місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Так, відповідно до Указу Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року №1126-VI, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час.
Згідно постанови Верховного Суду України від 30.05.2018 (справа №521/12726/16-ц), в Україні особливий період розпочався 18.03.2014 і триває по теперішній час.
Суд, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки вчиненого а також особу правопорушника, те що він за місцем проходження служби характеризується негативно, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, відсутність відомостей про його притягнення до адміністративної відповідальності раніше, також зважаючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, дійшов висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, в межах санкції ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Крім того, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків. З огляду на викладене, ОСОБА_1 , слід звільнити від сплати судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 172-20, 283, 284, 299 КУпАП, -
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять гривень.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.А. Антонюк