Справа №295/16117/21
Категорія 133
2-а/295/1/22
22.02.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючого судді Перекупка І.Г., при секретарі Капустинській Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у Богунському районному суді м. Житомир справу за адміністративним позовом Управління державної міграційної служби України в Житомирській області про примусове видворення громадянина Республіки Азербайджана ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України, -
До Богунського районного суд м. Житомира 06 грудня 2021 р. звернулося Управління державної міграційної служби України в Житомирській області (далі УДМС України в Житомирській області) про примусове видворення громадянина Республіки Азербайджана ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України. В обгрунтування позовних вимог вказали, що громадянин ОСОБА_1 прибув в Україну 25.02.2020 р. по паспорту НОМЕР_1 від 23.08.2019 р. дійсного до 22.08.2029 р. Мета поїздки приватна, та на час направлення позову до суду знаходиться в Україні нелегально, порушуючи правила перебування іноземців на території України, визначені ст. 9. 16, 23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 р. (далі Закон). За порушення правил перебування в Україні відносно громадянина ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч. І ст. 203 КУпАП (порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні), та винесено постанову про накладення штрафу в сумі 1700 грн., який на час направлення позову до суду не сплачений. При цьому, громадянин ОСОБА_1 продовжує перебувати проживати на території України нелегально, дозвіл на працевлаштування, приймаюча сторона в Україні - відсутні, з громадянкою України в офіційному шлюбі не перебуває. Підстав для тимчасового проживання, встановлених частинами 4-12 статті 4 Закону, у Відповідача не встановлено. Враховуючи вищевикладені факти. Відповідач порушив встановлені строки перебування в Україні, ухилившись від виїзду у строки, визначені законодавством, проживає без документів на право проживання в Україні, тобто своїми діями порушує вимоги ст. ст. 9, 16, 23 Закону, що дає обгрунтовані підстави вважати, що громадянин ОСОБА_1 буде ухилятись від виїзду з України.
Представник позивача про день та час слухання справи був повідомлений належним чином. Направив до суду заяву про слухання справи без його участі, наполягав на задоволені позовних вимог.
Відповідач до судового засідання, які призначалися на 13.12.2021 р., 23.12.2021 р., 20.01.2022 р., 22.02.2022 р. не з'являвся. Суд звертає увагу, що ухвалами Богунського районного суду м. Житомира від 23.12.2021 р. та 20.01.2021 р. було постановлено здійснити примусовий привід ОСОБА_1 до Богунського районного суду м. Житомира для розгляду адміністративної справи але обидві не були виконані у зв'язку з відсутністю останього за вказаним ним місцем проживання: АДРЕСА_1 .(а. с. 22-23, 27-28)
Диспозиція ст. 268 КАС України передбачає. У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої, апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, тобто Державна міграційна служба України, може лише на підставі винесеної за її позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, або якщо є обгрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Відповідно до частин 3, 4 статті 30 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до пункту 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 360 ДМС України приймає рішення про продовження (скорочення) строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, про добровільне повернення або примусове повернення іноземців та осіб без громадянства до країн їх громадянської належності або країн походження, звертається до судів з позовами про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, здійснює заходи, пов'язані з примусовим видворенням іноземців та осіб без громадянства з України.
Суд, дослідивши матеріали адміністративного позову встановив. ОСОБА_1 на час направлення позову до суду перебуває на території України в порушення Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Відповідно до Угодиміж Кабінетом Міністрів України і Урядом Азербайджанської Республіки про безвізові поїздки громадян, затвердженої Постановою КМУ N 1565 від 24.10.2002 р., громадяни держави однієї Сторони, незалежно від місця їх постійного проживання, можуть в'їжджати, прямувати транзитом, виїжджати та перебувати на території держави іншої Сторони без віз з дотриманням правил перебування і реєстрації, що діють в цій державі, по документах, зазначених у Додатках 1 та 2 до цієї Угоди. За правилами пункту 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою КМ України від 15 лютого 2012 р. № 150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більше як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.
Відповідно до п. 6, 8 Порядку строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України продовжується у разі, коли вони прибули з держав з безвізовим порядком в'їзду за наявності обгрунтованих підстав (лікування, вагітність чи пологи, догляд за хворим членом родини, оформлення спадщини, подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України тощо) та за умови подання підтверджувальних документів - на період існування таких підстав, але не більш як 180 днів з дати останнього в'їзду в Україну. Заяви про продовження строку перебування на території України подаються іноземцями та особами без громадянства і приймаючою стороною не раніше ніж за десять та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення такого строку до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання.
Проте, відповідачем вищезазначене рішення й досі не виконано. 13.08.2021 року Заступником начальника Корольовського відділу у м. Житомир УДМС України у Житомирській області прийнято рішення про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства, яким ОСОБА_1 зобов'язано залишити територію України не пізніше 10.09.2021 р. Дане рішення про примусове повернення останнім отримано і про вчинені дії райвідділом особу повідомлено та ним не оскаржувалося.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 перебуваючи в Україні, не звертався до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем перебування із заявою про продовження строку перебування на території України, чим порушив будь-які строки перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.
За порушення правил перебування в Україні відносно громадянина ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 203 КУпАП (порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні), та винесено постанову ПН МЖТ 000776 про накладення штрафу в сумі 1700 грн., який на час направлення позову до суду не сплачений. (а. с. 7-8).
Також, 13.08.2021 р. Заступником начальника Корольовського районного відділу у м. Житомирі Управління ДМС України в Житомирській області, прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства а саме громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 з яким відповідача ознайомлено під підпис (а. с. 4 -6). Відповідно до вказаного рішення, відповідач зобов'язався виїхати за межі території України до 10 вересня 2021 р. Копію рішення ним отримано 13.08.2021 р. Вказане рішення відповідачем не виконано.
Таким чином, підстав для подальшого законного перебування на території України, передбачених ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідач не має. Відповідач жодних дій щодо легалізації свого перебування на території України не здійснював. Під час перебування на території України до підрозділів ДМС України у Житомирській області щодо продовження термінів чи інших питань перебування на території України не звертався. З заявою про отримання статусу біженця чи додаткового захисту іноземець не звертався.
Суд вважає, що на даний час відсутні правові підстави для перебування відповідача на території України, а відтак наявні всі необхідні обставини для примусового видворення відповідача за межі України.
Крім цього, при розгляді справи не було встановлено фактів, які б свідчили про неможливість примусового видворення відповідача за межі України за обставин, передбачених Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»,статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободабостаттею 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Згідно з ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
Оскільки відповідач ухиляється від виїзду з України, іноземець підлягає затриманню на 6 місяців з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, як незаконно перебувають в Україні.
З урахуванням вищенаведеного наявні підстави для задоволення вказаного адміністративного позову.
На підставі п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд приходить до висновку про необхідність звернення до негайного виконання постанови суду в частині примусового видворення іноземця чи осіб без громадянства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 77, 241-246, 272, 288, 289 КАС України, суд -
Позов Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (місце знаходження: м. Житомир вул. Чуднівська, 105, код ЄДРПОУ 37808497) про примусове видворення громадянина Республіки Азербайджана ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України, задовольнити.
Примусово видворити за межі території України громадянина Республіки АзербайджанОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1
Затримати громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 6 місяців з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Рішення суду в частині примусового видворення звернути до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Богунського районного
суду міста Житомира І.Г. Перекупка